Наведемо приклади несприятливих навчальних ситуацій, у яких виникають труднощі в учнів з інертною нервовою системою

1. Вчитель пропонує класові завдання, різноманітні за змістом і способами розв’язання.

2. Вчитель пояснює матеріал у досить швидкому темпі, незрозуміла послідовність думок і запитань, звернених до класу.

3. Умови роботи, коли обмежений час, а невчасне виконання загрожує негативною оцінкою.

4. Ситуація, коли треба часто відволікатися на репліки вчителя, відповідь чи запитання однокласника.

5. У випадку, коли вчитель задає несподіване запитання і вимагає негайно відповісти на нього.

6. У ситуації, коли необхідно швидко переключати увагу з одного виду діяльності на інший.

7. Педагог відразу після подачі матеріалу оцінює його засвоєння.

8. Треба виконати завдання на кмітливість у швидкому темпі роботи.

Позитивними особливостями навчальної діяльності учнів з інертною нервовою системою є:

1. Вони можуть працювати довго, не відволікаючись на репліки вчителя, на роботу однокласника, який виконує завдання біля дошки.

2. Відзначаються високим рівнем самостійності при виконанні завдань.

3. Учні з таким типом нервової системи хоч відрізняються повільним наростанням активності, проте довго її зберігають і у цьому виявляють свою перевагу над іншими групами школярів.

4. Вони схильні до одноманітної роботи, тому досить ефективно виконують її протягом тривалого часу.

5. Ці школярі вміють до кінця вислухати пояснення вчителя, а вже тоді почати виконувати завдання, чого не скажеш про учнів з холеричним та, на віть, сангвінічним темпераментом.

6. У роботі на кмітливість вони беруть активну участь лише в тому випадку, коли мають достатньо часу для роздумів.

7. Вони активні в роботі над вивченням нового матеріалу.

8. У них краще розвинена довготривала, ніж короткочасна й оперативна пам'ять.

9. Учні з інертною нервовою системою швидше виконують завдання, якщо мають можливість довільно організовувати свою діяльність; швидкості вони досягають за рахунок спеціальної організації діяльності, наприклад, продуманого розуміння креслень, відсутності відволікань на спілкування з учителем, сусідом за партою тощо.

10. Коли передбачається попередня підготовка до роботи, вони люблять складати плани своєї роботи навіть письмово. Самостійна робота для них легша, ніж фронтальна.

У роботі з учнями, для яких характерний інертний тип нервової системи, психологи рекомендують дотримуватися наступних вимог:

1. Не вимагати від таких школярів включатися в роботу відразу. Їх активність у виконанні нового виду завдання зростає поступово.

2. Варто пам’ятати, що інертні не можуть проявляти високу активність у виконанні різноманітних завдань, а деякі з них взагалі відмовляються працювати у таких умовах.

3. Не потрібно вимагати від інертного учня швидкої зміни невдалих формувань. Йому треба дати час на обдумування нового варіанту відповіді. Такі учні частіше дотримуються стандартів у відповідях, уникають імпровізацій.

4. Оскільки інертні учні важко відволікають від попередньої ситуації, наприклад, від справ, якими вони були зайняті на перерві, не варто опитувати їх вже на початку уроку.

5. Доцільно уникати ситуацій, коли від інертного вимагається швидка усна відповідь на несподіване запитання. Їм необхідно дати час для обдумування і підготовку відповіді.

6. Під час виконання завдань не треба їх відволікати, переключати увагу на щось інше.

7. Небажано змушувати інертного учня відповідати новий, тільки що вивчений матеріал. Його опитування треба відкласти до наступного уроку, щоб дати можливість вивчити його вдома.

Отже, вчитель повинен користуватися рядом компенсаційних вимог, що дозволяють учням із слабкою та інертною нервовою системою оволодівати навчальними вимогами.

Поиск по сайту: