Наукові знання і книгодрукування в період гетьманщинни

Особливий розвиток набули нац.школи світського характеру. Шкільна освіта будувалась на досвіді, який був накопичений ще за часів КР. Першим навчальник закладом вищого ступіня була Острозька греко-словяно-латинська школа, засновала у 1576р. князем Констянтино Острозьким для боротьби проти польсько-шляхетського і католицького засилля. Першим ректором Острозької школи був вчений і письменник Герасим Смотрицький, викладачами школи були відомі діячі острозького науково-літературного осередку В.Суразький, Т.Михайлович, К,Лукаріс,П. Сагайдачний.

Шкільна освіта, як і загалом національно-культурний рух в Україні, у цей час переважно повязано з життям міст. Організація міськиї братств супроводжувалась улаштуванням у них братськиї шкіл. Також важливим осередком освіти у Києві було братство, засноване у 1615р. У 1632р.на базі Київської братської школи та Лаврської школи був створений новий навчальний заклад – Києво-Могилянська колегійя, названа так на честь її проректора митрополита П. Могили. Різніше 1708р колегія отримала статус академії. ДО академії приймались представники всії станів. Переважну більшість студентів тут становили діти козацької старшини, міщан, селян. Навчання в К-М колегіумі тривало 12 років. Першоосновою всієї навчальної програми в академії, крім вивчення мов, були так звані 7 вільних наук – граматика, риторика, піїтика, філософія, математика, астрономія й музика.

Розвиток освіти і шкільництва того часу був тісно повязаний з розвитком друкарської справи. Перша книжка словянсько мовою глаголицею була надрукована в 1483р. у Венеції. У 1491р. у Кракові вийшли книжки кирилецею, яка лягла в основу пізніших азбук російської, укр., білоруської, болгарської та народів сучасної Югославії. Для друку використовувались виконані в Україні копії церковнословянських рукописів у російській редакції.

У східнословянських народів найпершими зявляються білоруські друковані книги, видання яких повязане з іменем Георгія-Францішека Скорини. У 1517р. скорина надрукував першу книжу «Псалтир» церковнословянською мовою в чеській Празі.

1 березня 1564р. Іван Федоров і Петро Мстиславець відтиснули останні аркуші першої відомої в Росії друкованох книжки «Апостол». У 1565р. вийшов з друку «Часовник». Але незабаром друкарі виїхали переїхали за литовський кордон. Іван Федоров і Петро Мстиславець знайшли собі пристановище у князівстві Литовському. Тут вони заснували друкарню, з якої в 1568-1569рр. вийшли «Євангеліє учительноє» і «Псалтир». У 1580р. Іван Федоров надрукував в Острозі на Волині «новий завіт»,а в 1581р. вийшла друком відома Острозька біблія. Друкування книжок в Україні було могітним поштовхом для розвитку письменства, оствіти і всіх галузей художньої культури України.

Поиск по сайту: