Літописанння і л-ра середини 17 кінець 18 ст

В історії л-ри 17-18 ст. визначне місце посідають літописи, головною темою яких було відображення визвольної війни 1648-1654рр. під проводом Б.Хмельницького проти польсько-шляхетськиї загарбників. Поширення цього жанру було зумовлене тим, що він міг найпослідовніше і найповніше відбити знаменні події. У кожному з них відбилась індив.манера письма авторів, їх погляди на характер визвольної боротьби, її оцінка. Українські літописці, зображаючи героїчні сторінки боротьби народу проти іноземної навали, намагались свої твори доводити до сучасності.

Вершину укр..літописання 17-18ст. складають твори Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Їх твори найбільше та найкраще розповідають про визвольну війну, життя народу та становище України.

Надзвичайно важливими джерелами для істориків України є літописи 17 ст. назви яких часто давались просто за місцем їх появи чи зберігання наприклад, Густинський, Львівський, київський, добромильський та ін..

З літературного боку найцікавішим історичним твором є «Кройника злето-писцов стародавніх» 1672р. ректора київської колегії Феодосія Сафоновича. До нас дійшли кілька списків цієї праці, яка так і не була надрукована. Перша частина, яка охоплює події від найдавніших часів до кінця 18 ст. – компілятивна. Автор просто вибрав найцікавіші, на його думку, факти з попередніх джерел, щоб потім повязати давню історію з новою, показати генезис своїх земляків із спільного для південно-сх. Слов’янства кореня – Київської Русі. Оригінальнішою є друга частина літопису як збірник історичних повістей про найвизначніші історичні події в північно-східній Русі,а також в Україні від початку 14 до 17 ст. Написана мовою, близькою до народної розмовної, «Кройника» Д.Сафоновича дала поштовх до створення першого короткого нарису з історії України та Росії під назвою «Синопис».

Укр.література другої половини 17 ст. в усіх її видах,родах і жанрах розвивалась під впливом буремних історичних подій цього періоду. Це сприяло дальшому зближенню і взаємозбагаченню культур східнослов’янських народів, благотворно позначилось на розвитку освіти, науки, книгодрукування,л-ри, мови, образотворчого мистецтва.

У період інтенсивного розвитку в укр..л-рі ренесансного-барокових тенденцій помітними досягненнями відзначилась історична,ораторсько – проповідницька, полемічно-публіцистична та агіографічна проза. Серед віршованої л-ри також виділяються твори історичної тематики, які відображали події визвольної війни укр..народу та возз’єднання України з Росією. Драматична література другої половини 17 ст. мала виразно бараковий характер з елементами бурлеску.

Визначне місце в історії розвитку л-ри, філософської та педагогічної думки в Україні посідає творчість Г.Сковороди.

Поиск по сайту: