Структура податкової системи та її оцінка

Чинне в Україні податкове законодавство передбачає дворівневу систему їхнього встановлення: загальний закон, у якому встановлюється сукупність податків, та закони з окремих видів податків. При цьому окремі види податків і обов'язкових платежів у законодавчому порядку не були відрегульовані. У зв'язку з цим розроблено і підготовлено до затвердження “Податковий кодекс”, як єдиний законодавчий акт, що регулює усю податкову систему. Згідно з цим актом податок є індивідуальним безплатним безумовним цільовим платежем, який вноситься до бюджету визначеного рівня. Податки встановлюються на основі актів Верховної Ради України та Рад місцевого управління. Обов'язковий внесок до Державних цільових фондів є обов'язковою платнею без повернення, що вноситься для формування централізованих грошових фондів держави. Збори та інші обов'язкові платежі представляють собою обов'язкові платежі без повернення до бюджету або до державних цільових фондів, які мають платіжний або компенсаційний характер, або вносяться у зв'язку з наданням платнику збору визначеної послуги або визначених прав. Усі податки, збори та інші обов'язкові платежі формують податкову і бюджетну систему України.

Закон України “Про систему оподаткування” [31, ст. 13,14,15] містить перелік податків та інших обов'язкових платежів, що стягуються, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належать:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами;

4) податок на доходи фізичних осіб;

5) мито;

6) державне мито;

7) податок на нерухоме майно (нерухомість);

8) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності);

9) рентні платежі;

10) податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

11) податок на промисел;

12) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

13) збір за спеціальне використання природних ресурсів;

14) збір за забруднення навколишнього природного середовища;

15) збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

16) збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;

17) збір до Державного інноваційного фонду;

18) плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності;

19) фіксований сільськогосподарський податок;

20) збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

21) єдиний збір, що стягується у пунктах пропуску через державний кордон України;

22) збір за використання радіочастотного ресурсу України;

23) збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (початковий, регулярний, спеціальний);

24) збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої когенераційними установками;

25) збір за проведення гастрольних заходів;

26) судовий збір;

27) збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Наведений перелік лише називає ті податки і збори, які можуть справлятися в Україні. На практиці деякі з них вже не стягуються (збори до інноваційного та Чорнобильського фондів) або ще не були введені до чинної податкової системи України (податок про нерухоме майно). А ось діючий Єдиний податок із суб'єктів малого підприємництва взагалі не ввійшов до даного переліку, тому що був уведений не законом а Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” від 28 червня 1998 р. № 746/99.

До місцевих податків належать:

1) податок з реклами; 2) комунальний податок”.

До місцевих зборів (обов'язкових платежів) належать: 1) збір за припаркування автотранспорту; 2) ринковий збір; 3) збір за видачу ордера на квартиру; 4) курортний збір; 5) збір за участь у бігах на іподромі; 6) збір за виграш на бігах на іподромі; 7) збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; 8) збір за право використання місцевої символіки; 9) збір за право проведення кіно- і телезйомок; 10) збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей; 11) збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; 12) збір з власників собак.

З метою залучення до місцевих бюджетів додаткових коштів для фінансування разових цільових заходів на визначеній території з урахуванням побажань та схвалення населення, органи місцевого самоврядування мають право застосовувати самооподаткування з урахуванням діючого законодавства в Україні.

Крім установленого переліку податків, допускається спрощена уніфікована система оподаткування у вигляді фіксованого і єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності та фіксованого сільськогосподарського податку.

Загалом чинна в Україні податкова система відповідає міжнародним стандартам оподаткування. Основна її відмінність полягає в тому, що у структурі податкових надходжень поки що провідна роль належить платежам підприємства, а податки з громадян становлять менш ніж 20 %.

Поиск по сайту: