|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Стилістичне забарвлення граматичних значень й граматичних формГраматичне значення – додаткове значення, що виражає різні відношення між словами з лексичним значенням у словосполученні і реченні. Граматичне значення не є приналежністю одного слова. Воно об’єднує цілі групи, класи слів. Грам. знач. включає будову слова, змінні форми слів, здатність слів сполучатися з іншими. Основні засоби вираження грамю знач.: -закінчення -афікси (суб’єктивна оцінка, видові пари) -чергування -суплетивізм -службові слова Грам. форма – мовні засоби, якими виражаються грам. знач. Система частин мови. Виділення частин мови. Граматична категорія роду іменника. Категорія роду – відношення між узгодженнями та узгоджувальними словами. Відношення ці неоднорідні в тому всі узгоджувальні слова за типом відношень традиційно розподіляються на 4 групи, які умовно наз. чоловічим, жіночим і парним родом. Граматична категорія числа іменника. Категорія числа іменників узагальнено відображає кількісну визначеність предметів, явищ і понять і ґрунтується на протиставленні формально виражених грам. знач. однини і множини. 43.Повні і короткі, стягнені і нестягнені форми прикметників, їх стилістичне використання. Прикметники: - повні (дрібний, ясний) - стягнені (добра, добрі, весела, зелений) - нестягнені (добрая, добрії, добреє, добрий) - короткі (дрібен, ясен) Стилістичні можливості: - нестягнена фора вживається в розмовному мовленні, художній літ-рі, фольклорі, як засіб вираження урочистості, піднесеності - короткі вживаються в розмовній мові, віршах, фольклорі Ступені порівняння прикметників. - вищий - проста форма – -іш, -ш (тонкий-тонший, тонкі ший) – -к, -ок, -ек (далекий-дальший) – чергування ш-щ (високий-втщий) - складена форма більш, менш (більш спокійний, менш здібний) -найвищий - проста най- (найбільший) - складна що-, як- (якнайбільший) - складена найбільш, найменш (найбільш зручний) Основні орфограми у коренях. - орфограми, пов ’ язані із чергуванням голосних і приголосних звуків (рука-руці) - подвоєння букв (гілля, сіллю) Основні орфограми у префіксах. - букви е, и, і в префіксах пре-, при-, прі- (прихід, предобрий) - букви з, с у префіксах роз-, без-, з- (розказати, списати) Основні орфограми у суфіксах. - букви и, е, є в суфіксах –ечок, -єчок, -ечк(а), -єчк(а) (діжечка, вогничок) - буква ив суфіксі –ив (печиво, вариво) - букви и, і в суфіксах –ир, -ист, -изм, -ір, -іст, -ізм (піаніст) - букви і, е, є, и в суфіксах –инн, -інн, -енн, -єнн (павутиння, звернення) - букви о, е, є в суфіксах –ов, -ев, -єв (овочевий, казковий) - букви и, ї в суфіксах –ин, -їн (Ольжин, Маріїн) Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |