Фонетика і фонологія. Поняття фонеми як найменшої одиниці мови. Відношення між звуком і фонемою

Фонетика - це наука яка вивчає звуки мови. Звук - найменша одиниця мови, яку ми вимовляємо і чуємо. Звуки поділяються на голосні і приголосні. Голосні - це звуки мови в основі яких лежить голос. Приголосні - звуки мови в основі яких лежить шум або шум з голосом. Фонологія - галузь мовознавства, що вивчає фонеми і їх функції. Фонема – найменша одиниця звукової системи мови, за допомогою якої розрізняють значущі частини мови. Функції фонем: утворювальна, ототожню вальна,розрізнювальна. Ознаки фонем: неподільність, здатність протиставлятися іншим, незалежність від фонетичного оточення в потоці мовлення, здатність виступати в будь - якій позиції в слові. Фонологічна система укр. Мови складається з 38 фонем(6 голосних і 32 приголосних). Фонема: соціальне явище, одиниця мови, абстрактна, стала величина. Звук: індивідуальне явище, одиниця мовлення, конкретна одиниця, залежна величина.

7. Буква як основна одиниця графічної системи мови. Український алфавіт….

Графіка – наука, що вивчає систему умовних знаків, для передачі звуків на письмі. Буква – це умовний знак, для позначення звуків на письмі. Звуки – це найменші одиниці з яких складаються смислові одиниці усного мовлення. Алфавіт – сукупність розташованих у певній загальноприйнятій послідовності букв. Сучасний український алфавіт складається з 39 букв, які розміщені у традиційно закріпленом порядку. Букви бувають друковані і писані, великі та малі. Кожна буква алфавіту має свою назву і здебільшого передає 1 звук, однак є випадки. У алфавіті немає букви для позначення звуків [дз][дж], завжди передають 2 звуки букви ї- [й, і], щ-[ш, ч]. Букви я, ю, є можуть позначати один звук (після приголосного), або 2 звуки(на початку слова або після голосного). М'який знак окремо не позначає звука. Внесені зміни у правописі 1990, 1993.: поновлено букву Ґґ, повніше відбито суч. укр. літ. мову зокрема слова іншомовного походження, написання великої літери, відмінкові закінчення, іменники ІІ відміни в родовому відмінку, написання -пів-, чіткіше сформульовані правила написання кличного відмінка, уточнено правила написання складних слів.

8. Склад. Види складів….

Склад - частина мови, що складається з голосного звука або сполучення голосного з одним чи кількома приголосними. Відкритий – склад, який закінчується голосним звуком. Закритий – склад, який закінчується приголосним звуком. Прикритий – склад, що починається приголосним звуком. Неприкритий - склад, що починається голосним звуком. Наголошений – склад, який має більшу силу звучання. Ненаголошений – усі інші склади. Правила складоподілу: один приголосний, що стоїть між голосними, завжди належать до наступного складу(во-да); якщо між голосними є два або більше приголосних, то звуки [й,в,р,л,м], що йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них- до наступного.(мор-ква); якщо після наголошеного складу йде кілька приголосних, то перший з них належить до попереднього складу, а інші – до наступного(сон-це); після ненаголошеного складу всі приголосні крім [й,в,р,л], належать до наступного складу(сес-тра); подовжені приголосні при складоподілі входять до наступного складу(зна-ння).

9. Наголос як фонетичне явище. Тип наголосу…

Наголос – це посилення голосу на одному зі складів. Типи складів: Словесний наголос динамічний, музикальний, кількісний. Динамічний наголос - виділення одного зі складів слова більшою силою, тобто сильнішим видихом повітря. Фіксований - у всіх словах падає на певний склад. Вільний – може падати на будь-який склад. У мовах із зв’язаним та вільним наголосом наголос може бути: рухомим(змінює своє місце в різних формах слова) і постійним(у всіх формах слова наголос припадає на той самий склад). Деякі слова можуть мати 2 наголоси: головний і побічний. Побічний наголос мають складні слова. Деякі слова мають подвійний наголос. Фрозовий наголос – виділення певного слова у фразі. Логічний наголос – особливе виділення якогось слова чи кількох слів у всьому висловуванні.

Поиск по сайту: