|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Вимова приголосни звуків
Мовна норма. Типи мовних норм. Мовна норма - уніфіковані,традиційні,найбільш поширені,свідомо фіксовані стандарти реалізації мовної системи,обрані в процесі суспільної комунікації. Типи мовних норм: 1. Орфоепічні норми - регламентують правила вимови звуків, звукосполук та граматичних форм слів. Вивчення правильної вимови спрямовується на подолання помилок, серед яких насамперед виокремлюють фонематичні та фонологічні. Фонематичні - це порушення,пов’язані зі змішуванням фонем,із заміною однієї фонеми іншою,наприклад: Вимова | c | [везти] [казка] Замість | з | [вести] [каска]
Такі помилки спотворюють зміст слова. Інколи фонематична помилка зумовлюється пропуском однієї з фонем,наприклад: Павильно: плутати,плутаю Не правильно: путати,путаю, Дуже часто вживають замість нонеми |ф| поєднання фонем |хв|, а замість |хв| фонему |ф|: Правильно: факт,фарба,фах,фахівець, Неправильно: хват,хварба,хвах,хвахівець Фонетичні помилки -це суто вимовні недогляди,що виявляються у вимові різних варіантів звуків наприклад: вимова [л’] замість [л]: лекція-лєкція, Вимова [і] замість [и] у словах іншомовного походження: директор-діректор,тираж-тіраж Вимова голосних звуків Усі голосні звуки під наголосом вимовляються чітко й виразно: постано’ва,план,гаранті’йний,ви’тяг,видаве’ць,му’дрість. В інших позиціях вимова голосних має такі особливості: 1. Голосні а,і,у- в усіх позиціях вимовляються виразно,чітко: [зна’ти]-знати; [пунктуа’л’н’іс’т’]; [з’в”ітува’ти]-звітувати У деяких словах на початку слова голосний [і] вимовляється з наближенням до [и]: [і’инод’і]-іноді [і’инший]-інший 2. Звук [о] вимовляють виразно й здебільшого не змінюеться; лише перед складом з постійно ноголошеним [у] й [і] вимовляється з наближенням до [у]: [тоуму’]- тому [соубі]-собі
3. Звуки [е] [и] в ненаголошеній позиції вимовляються нечітко: [е] з наближенням до [и] [меита’]- мета [реиагува’ти]-реагувати У ненаголошеній позиції в кінці слова звук [е] вимовляється чітко: [по’ле]- поле [и] з наближенням до [е] [виеда’ток]- видаток [сиестеиматичнией]-систематичний Звуки [е] [и] в наголошеній позиції вимовляються чітко: [поле’м”іка]-полеміка [креидит]- кредит Вимова приголосни звуків 1. Дзвінкі приголосні [б] [ґ] [д] [з] [з] [ж] [дж] [Дз] В кінці слова й перед глухими в середині слова вимовляються дзвінко: [наро’д]- народ [нака’з]-наказ [до’в’ідка]-довідка 2. Глухі приголосні [п] [к] [т] [с] [ш] [ч] [ц] перед дзвінкими у межах слова вимовляються дзвінко: [про’з’ба] – орфографічно просьба [бород’ба’]-боротьба
3. Оглушуються прийменник і префікс з- перед глухими приголосними: [С тобо’ю]-орфографічно з тобою [сказа’ти]-сказати 4. Префікси роз- без- через- можуть вимовлятися дзвінко й глухо (залежно від темпу мовлення): [Розписка] і [росписка]-розписка беизпомиелко’ві] і [беиспомиелко’виі]- безпомилковий 5. Губні . МОВНІ НОРМИ Мовна норма - уніфіковані, традиційні, найбільш поширені, свідомо фіксовані стандарти реалізації мовної системи, обрані в процесі суспільної комунікації. Мовна норма є ознакою літературної мови. Літературна мовна норма - усталені, загальноприйняті правила, регламентації, взірці вживання мовних засобів у писемній і усній формі спілкування. Розрізняють такі типи літературних норм: орфоепічні, морфологічні, орфографічні, лексичні, синтаксичні, стилістичні, пунктуаційні, акцентуаційні. Орфоепічні норми регламентують правила вимови звуків, звуко-сполук та граматичних форм слів Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |