Умови та порядок відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам

Умови та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам істотно відрізняються від загальновідо­мих цивільно-правових засад їх компенсації. Так, відповідно до ст. 157 ЗК відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також зазначені органи та особи, діяльність яких обмежує права власників і землекорис­тувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284. Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням об­межень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київ­ською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст облас­ного значення) рад.

До складу комісій включаються представники відповідних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, орга­нізацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представ­ники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного зна­чення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільо­вим призначенням, до складу комісій включаються також пред­ставники санітарно-епідеміологічних і природоохоронних орга­нів. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до п. З Порядку відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодо­ягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (ко­лодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період вико­ристання земельних ділянок з урахуванням економічних по­казників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвіду­вальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і земле­користувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Заподіяні збитки визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель з урахуванням ринкової або відновної вартості. Відновна вартість визначається на ос­нові нормативів та індексів відновної вартості, що наведені у листі Держбуду України та Держкомзему України від 26 березня 1999 р. № 7/250 "Про відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам".

Необхідно звернути увагу і на коло суб'єктів у ст. 157 ЗК, які зобов'язані відшкодовувати земельно-правові збитки. Без­умовно, ними можуть бути заподіювачі шкоди, до яких засто­совуються цивільно-правові засади компенсації заподіяної шкоди. Однак у зазначеній земельно-правовій нормі йдеться про відшкодування шкоди, завданої у більшості випадків право­мірними діями. У таких випадках за вимогами земельного зако­нодавства, збитки відшкодовуються вигодонабувачами, тобто суб'єктами, в інтересах яких приймалися відповідні рішення або здійснювалися певні дії. Так, незважаючи нате, що вилучен­ня (викуп) земель провадиться за рішенням відповідних органів державної влади або місцевого самоврядування, збитки земле­власників та землекористувачів, відшкодовуються не зазначе­ними органами, а юридичними або фізичними особами, в інте­ресах яких прийнято рішення про вилучення (викуп) земель.

Збитки відшкодовуються підприємствами, установами, орга­нізаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина. При вилученні (викупі) земельних ділянок з метою віднесення їх до земель запасу збитки власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земель.

У п. 6 Порядку передбачається можливість договірного визна­чення розміру компенсації збитків самими заінтересованими сторонами. Так, при тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки визначаються за договором між власниками землі або землекористувачами та підприєм­ствами, установами й організаціями - замовниками розвіду­вальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі. При недосягненні згоди розміри збитків визначаються комісіями, створюваними Київською, Севастопольською міськими, районними державними адміністра­ціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного зна­чення) рад. їх рішення можуть бути переглянуті судом при вирішенні відповідних позовів.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законо­давства при розгляді цивільних справ" при невиконанні під­приємствами, установами, організаціями, що тимчасово викорис­товували земельні ділянки для проведення геологознімальних, пошукових, геодезичних та інших розвідувальних робіт, пе­редбачених ст. 97 ЗК, обов'язку привести земельну ділянку в попередній стан за свій рахунок у встановлений строк, вони повинні відповідно до ст. 211 ЗК, ст.ст. 22, 623, 166, 192 ЦК, відшкодувати власнику або землекористувачу заподіяну шкоду в розмірі вартості робіт, потрібних для приведення земельної ділянки в такий стан. Для визначення розміру цієї шкоди суд у разі необхідності може призначити експертизу.

Поиск по сайту: