АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проблеми з платіжним балансом

Читайте также:
  1. Актуальні проблеми кримінально-правової кваліфікації
  2. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СВІТОГЛЯДНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ ІВАНА ФРАНКА
  3. Актуальність проблеми
  4. Актуальність проблеми управління освітою
  5. Взаємовідносини людини і природи.Екологічні проблеми ,її наукові ,соціально-філософські та етиико-гуманістичні аспекти.
  6. Визначення наявності проблеми, що може бути віднесена до «вузького місця».
  7. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
  8. Визначення проблеми.
  9. ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ БЕЗПРИТУЛЬНИХ ТВАРИН
  10. Внутрішньоособистісний конфлікт: сутність і проблеми попередження та розв’язання
  11. Геолого-геоморфологічні екологічні проблеми
  12. Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства.

Одним з негативних моментів розвитку ситуації з зовнішнім сектором української економіки у 1992—1998 pp. була хронічна незбалансованість платіжного балансу. Від’ємне сальдо поточного рахунку платіжного балансу в зазначений період сягало 2,7—3,3 % ВВП. У 1999—2001 pp. позитивне сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу склало 3,0— 3,9 % ВВП, а у 2002—2003 pp. — 7,6—6,0 % ВВП. Протягом 2000—2003 pp. спостерігалися високі темпи зростання експорту товарів, вони збільшилися майже вдвічі.

Структура експорту. У структурі українського експорту продовжує домінувати продукція металургійної промисловості, хоча частка цієї групи в загальному обсязі експорту зменшилася з 41,9 % у 2000 р. до 35,8 % у 2003 р.

У 2010 р. до складу структури експорту входять такі товари:

- недорогоцінні метали та вироби з них (34,2%)

- мінеральні продукти (13,3%);

- продукція машинобудування (11%)

- продукція АПК та харчової промисловості (18,7%)

- продукція хімічної промисловості (6,7%)

- продукція легкої промисловості (2,0%)

- деревина, паперова маса та вироби з неї (3,5%)

- інші товари (10,6%)

У нинішніх умовах господарство України переживає тривалу економічну кризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої тор­гівлі. Обсяг експорту не відповідає можливостям наших товарови­робників і не забезпечує потреб держави у валютних надходжен­нях, необхідних для стабілізації економіки, зниження рівня інфляції та бюджетних витрат.

За даними Міністерства статистики України, експорт за останні роки постійно скорочується. Крім того, дуже неефективною є струк­тура експорту, майже 90 % його становлять сировина, матеріали, товари народного споживання. Вивозяться також гостродефіцитні ресурси і продаються на світовому ринку за демпінговими цінами. Навіть з країнами близького зарубіжжя Україна має від’ємне сальдо балансу на продукцію виробничо-технічного призначення. Негативне сальдо у торгівлі з цими країнами зберігається для енер­гоносіїв, прокату кольорових металів, целюлози, деревини, каучу­ку, акумуляторів тощо, у світовий економічний простір Україна інтегрувала у ролі сировинного придатка. Доказом цього є те, що протягом кількох останніх років експорт машинно-технічних това­рів у загальному балансі становить 10—20 %, а рівень експорту готової продукції у світі понад 50 %.

Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови — йдеться про зміну сировинного спрямування експор­ту, підвищення в ньому частки продукції обробних галузей, удос­коналення структури імпорту. Адже відомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр наукоємної, складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі, трактори, комбай­ни, судна різного призначення, ракетні комплекси, верстати, тур­біни, засоби зв'язку, електроніку, радіо - і телеапаратуру тощо. Ре­ально основними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть швидко стати підприємства воєнно-промислово­го комплексу, на яких зосереджені високоякісне обладнання, су­часна технологія, висококваліфіковані фахівці.

è За січень-листопад 2010 р. експорт товарів склав 46129,6 млн. дол. США і збільшився порівняно з відповідним періодом 2009 р. на 29,8%, імпорт склав 54087,6 млн. дол. США і збільшився на 33,9%. Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі склало 7958 млн. дол. США (за січень-листопад 2009 р. – також від’ємне 4843,1 млн. дол. США).

è Зовнішньоторговельні операції з товарами Україна здійснювала з партнерами із 216 країн світу.

è Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 26,3% від загального обсягу експорту, Туреччини – 5,7%, Італії – 4,7%, Білорусі – 3,6%, Польщі – 3,5%, Німеччини – 3,0% та Індії – 2,6%.

è За січень-листопад 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. обсяг експорту до Росії збільшився на 61,5%, імпорту – на 74,7%. Сальдо зовнішньої торгівлі товарами з Росією було від’ємним та склало 7623,9 млн. дол. США.

è Найбільші імпортні надходження в Україну здійснювались з Російської Федерації – 36,5% від загального обсягу імпорту, Китаю – 7,7%, Німеччини – 7,6%, Польщі – 4,7%, Білорусі – 4,2%, Сполучених Штатів Америки – 2,9%, Італії – 2,3%.

Вступ України до СОТ. 16 травня 2008 року України стала повноправним членом Світової організації торгівлі (СОТ).Членство у СОТ розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. Міжнародний досвід свідчить, що країни – члени СОТ отримують значні переваги.

Найсуттєвішими перевагами вступу України до СОТ є наступні:

è збільшення іноземних інвестицій в економіку України;

è зменшення тарифних i нетарифних обмежень доступу українських товарів практично на всі найважливіші товарні ринки розвинутих країн світу i, відповідно, збільшення валютних надходжень від експорту вітчизняної продукції;

è одержання українськими товарами режиму найбільшого сприяння, а також національного режиму щодо внутрішнього оподаткування та регулювання у торговельному просторі всіх країн – членів СОТ;

è можливість захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торгових спорів СОТ [4, 1].

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)