|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Технології виробництва та застосування органічних добривТехнології накопичення і зберігання традиційних видів органічних добрив (підстилковий гній, гноївка, пташиний послід, компости) передбачають облаштування місць їх зберігання гноєсховищами, послідосховищами, майданчиками для компостування з твердим покриттям з метою недопущення інфільтрації біогенних елементів і токсичних речовин до рівня ґрунтових вод. Найперспективніший шлях їх застосування полягає у включенні цих органічних компонентів до складу органо-мінеральних і біоактивних добрив, оптимальні дози внесення яких складають 0.4-1,5 т/га в перерахунку на 20% вологість. Складовою органічною частиною таких комплексних добрив можуть бути також озерні і чорноморські сапропелі та сапропелевидні мули, торф низинний і перехідний, знезаражені осади стічних вод міських очисних споруд. Рідкий гній та пташиний послід, продукти механічної і біологічної переробки промислових тваринницьких комплексів (рідка фракція, надлишковий активний мул, біологічно очищені стоки) мають перспективу безпосереднього внесення у грунт після встановлених строків знезаражування у гноєсховищах, послідосховищах та ставках-нагромаджувачах у нормах, що не перевищують 150 кг/га загального азоту. Ставковий мул, донні відкладення річок у процесі очищення їх русел можуть бути придатними для удобрення за переважання у їх складі органічної речовини. Основним резервом для поповнення органічної речовини ґрунту на найближчу перспективу залишається побічна продукція рослинництва (солома, стебла, гичка, огуд та ін.), яка залишається на полі в подрібненому стані. Соломисті рештки на полях з низьким потенціалом родючості доповнюють мінеральним азотом з розрахунку 10 кг азоту на 1 т решток. Доповнення побічної продукції зеленими добривами в зонах достатнього зволоження або на зрошуваних землях є складовою частиною поповнення ґрунту органічною речовиною. Технології застосування зелених добрив та побічної продукції рослинництва передбачають заорювання їх в ґрунт з метою підвищення вмісту рухомої органічної речовини та покращання азотного режиму ґрунту. Посів культур на зелене добриво може бути самостійний і проміжний (підсівний, післяукісний, пожнивний) з урахуванням особливостей умов ґрунтово-кліматичних зон. У майбутніх технологіях залучення органічної речовини антропогенних відходів до складу органо-мінеральних і біоактивних добрив матиме пріоритетний напрям. З цією метою будуть підлягати обов'язковому компостуванню відходи тваринництва і птахівництва з наступним додаванням у процесі промислового виготовлення мінеральних компонентів (NPK) та інших складових, а в технологіях виготовлення органо-мінеральних біоактивних добрив - сорбентів, йонообмінників і специфічної біоти, що відтворює врівноважені мікробіологічні ценози наземних екосистем. За браком органічної речовини тваринницького і рослинного походження буде доцільною технологія виготовлення штучного гною на основі соломистих решток і зеленої маси рослин. Системи удобрення із переважанням органічної речовини або штучних добрив визначали і визначатимуть системи ведення органічного землеробства.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |