Нейтралізація і стабілізація кислотності методом забуферування

Як відомо, існує тісний зв'язок між втратою міцності паперу і його кислотністю. Кислоти, діючи гідролітично на целюлозу, укорочують її полімерні ланцюги, знижують міцність паперу. Обстеженням доведено, що майже всі документи 15-20 ст., які надходять на реставрацію, мають дуже високу кислотність. До підвищення кислотності призводять окислювальні процеси, які відбуваються в папері, поглинання сірчистого газу, окислів азоту та інших домішок, які є у повітрі, проклеювання у кислому середовищі, деякі фарби і чорнила, дія мікроорганізмів. З підвищенням кислотності автокаталізуються гідролітичні процеси, що відбуваються у целюлозному волокні паперу, і старіння документа різко прискорюється. Підвищення кислотності паперу прискорює процес гідролітичного розщеплення молекул целюлози, що призводить до зменшення ступеня полімеризації, збільшення вмісту карбонільних груп, і в результаті – до погіршення міцнісних характеристик і білини. Тому одним із способів продовження життя паперового документа є нейтралізація його кислотності шляхом забуферування.

Забуферування – це процес оброблення, при якому вводяться не шкідливі для документа речовини, що нейтралізують кислотність і підтримують рН паперу на оптимальному для його збереженості рівні. Нейтралізація кислотності міцно ввійшла в арсенал методів, які застосовують для стабілізації документів. Тепер існують водні і неводні методи нейтралізації. Найпоширеніші перші, що пояснюється їхньою простотою, доступністю, дешевизною. В реставраційних центрах застосовують такі суміші: буфер Барроу, крейдяну суспензію, боратний буфер. Зменшення кислотності паперу дає просте промивання його дистильованою водою.

В процесі забуферування у водних розчинах, як і при всіх водних обробленнях, зі старого паперу вимивається багато шкідливих продуктів його руйнування і, мабуть, відновлюється частина міжволоконних зв'язків, в результаті чого трохи підвищується механічна міцність паперу Але водні методи непридатні для забуферування документів на дуже ослабленому папері або з текстами, виконаними водонестійкими чорнилами, які можуть розпливатися або змиватися водою. Крім того, водне оброблення потребує розшиття книги. Тому у випадках, коли неможливо застосувати водні методи, використовують забуферування в органічних рідинах або в парах легколетких органічних сполук. Використовують розчини метоксиду магнію у суміші метанолу і фреону; вуглекислий трет-бутилат кальцію у розчині гексану. Для нейтралізації

– 168 –

документів у газовій фазі застосовують пари 10 %-го розчину аміаку протягом 24-36 годин у закритій камері.

Поиск по сайту: