|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Позиційні та непозиційні системи численняЛабораторна робота 1.1 Мета лабораторної роботи – ознайомитись з позиційними та непозиційними системами числення, отримати і закріпити практичні навички з побудови алгоритмів і програм для роботи з системами числення. Короткі теоретичні відомості В позиційних системах числення один і той самий числовой знак (цифра) у запису числа має різні значення в залежності від того месця (розряду) де він розсташований. В позиційних системах числення величина, позначена цифрою, залежить від місця (позиції) цифри у числі. Так у числі 222 права цифра означає дві одиниці, друга праворуч — два десятка (двадцять), третя – дві сотні (двісті). Винайдення позиційної нумерації, яка основана на помістному значенні цифр, приписується шумерам та вавілонянам; ця нумерація була розвинута індусами и мала неоціненні наслідки в історії людської цивілізації. До числа таких систем відноситься сучасна десяткова система числення, виникнення якої пов’язано з ліченням на пальцях. Причина, з якої десяткова система числення стала загальноприйнятою, узагалі не математична. Десять пальців рук людина використовує з доісторичних часів. Древнє зображення десяткових цифр не випадкове: кожна цифра означає число за кількістю вуглів у ній. Історично десяткова система числення сформувалася в Індії. Європейці перейняли індійську систему числення у арабів, назвав її арабською. Також відомі багато інших позиційних систем числення, у тому числі двадцяткова та шістдесяткова системи числення. Залишки останньої ми знаходимо в збереженні до наших днів діленні однієї години на 60 хвилин, однієї хвилини — на 60 секунд. В Китаї довгий час використовували п’ятеричну систему числення. Широке розповсюдження до першої третини XX ст. мали елементи дванадцятковоїсистеми числення. Річ у тому, що число 12 має більше ділителів (2, 3, 4, 6), ніж 10 (2 і 5). Тому у дванадцятковій системі числення зручніше виконувати розрахунки. Але можливість лічення на пальцях рук дала перевагу десятковій системі. Тим не менш дюжина міцно увійшла в наше життя: в добі дві дюжины годин, час ділиться на п’ять дюжин хвилин, коло складає тридцять дюжин градусів. Вплив дванадцяткової системи числення відчувається сьогодні хоча б у тому, що карандашів або фломастерів у наборі буває 6, 12, 24 і т.д. Найбільш використованими у теперішній час позиційними системами є: 2 — двійкова (у дискретній математиці, информатиці, програмуванні), 3 — трійкова система числення, 10 — десяткова система числення, 12 — дванадцяткова система числення (дюжина), 16 — шестнадцяткова (найбільш часто використовується у програмуванні, а також в шрифтах) 60 — шістдесятична (одиниці виміру часу, вимірювання кутів). Змішана система числення є узагальненням b-кової системи числення, а також часто відноситься до позиційної системи числення. У основі змішаної системи числення лежить зростаюча послідовність чисел та кожне число x представляється як лінійна комбінація: , де на коефіцієнтт ak (цифри) накладаються деякі обмеження. Записом числа x в змішаній системі числення називається перелічування його цифр у порядку зменшення індексу k, починаючи з першого ненульового. Найбільш відомим прикладом змішаної системи числення є представлення часу у вигляді кількості діб, годин, хвилин та секунд. При цьому величина d дній h годин m хвилин s секунд відповідають значенню d*24*60*60+h*60*60+m*60+s секунд. · фібоначчієва система числення це система в основі якої лежать числа Фібоначчі. , де Fk — числа Фібоначчі, , при цьому у запису не зустрічаються дві одиниці підряд. · у факториальній системі числення основою є послідовність факториалів bk = k!, і кожне натуральне число x предствляеться у вигляді: , де . Система числення майя. Майя використовували 20-тичну систему числення за одним виключенням: у другому розряді було не 20, а 18 ступенів, тобто за числом (17)(19) зразу йшло число (1)(0)(0). Це було зроблено для полегшення розрахунків календарного циклу, так як (1)(0)(0) = 360 приблизно дорівнює числу днів у сонячному році. В непозиційних системах числення величина, яку означає цифра, не залежить від положення у числі. При цьому система може накладати обмеженняна положення цифр, наприклад, щоб вони були розташовані порядку спадання. Непозиційна система числення має ряд недоліків: для запису великих чисел приходиться вводити нові цифри; неможливо записати дробові та від’ємні числа; важко виконувати арифметичні операції. · біноміальна система числення Представлення, яке використовує біноміальні коефіцієнти , де 0<c1<c2<…<cn. · римська система числення Канонічним прикладом фактично непозиційної системи числення являється римська, в якій у якості цифр використовуються латинські букви: I—1, Наприклад, II = 1 + 1 = 2 тут символ I означає 1 незалежно від місця у числі. Насправді, римська система не є повністю непозиційною, так як менша цифра, яка передує більшій, віднімається від неї, наприклад: IV=4, у той час як: VI = 6 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |