ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ І ЗАХИСТУ КАНДИДАТСЬКИХ ТА ДОКТОРСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ

Основні вимоги до структури, об'єму дисертацій, а також до процедури захисту і затвердження встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 644 "Про порядок присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань". Ще добавити

Відповідно до цього нормативного документа "Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата чи доктора наук є кваліфікаційною науковою працею, виконаною особисто автором у вигляді підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії. Вона містить висунуті автором для прилюдного захисту науково обґрунтовані теоретичні або експериментальні результати, наукові положення, а також характерна єдністю змісту і свідчить про особистий внесок здобувача в науку".

Тема дисертації як правило збігається з напрямком основних науково-дослідних робіт тієї організації, де вона виконується. Тема повинна бути затверджена вченою радою з одночасним призначенням наукового консультанта для докторської дисертації і наукового керівника для кандидатської дисертації.

Дисертація на звання вченого ступеня кандидата наук - це кваліфікаційна наукова праця - рукопис об'ємом 100-150 машинописних сторінок (для гуманітарних і суспільних наук - 140-180 сторінок), оформлена відповідно до вимог ДЕРЖСТАНДАРТу.

Результати досліджень, викладені в кандидатській дисертації, повинні відповідати одному з наступних вимог:

а) одержання нових науково обгрунтованих результатів, що у сукупності вирішують конкретне наукове завдання, що має важливе значення для визначеної галузі науки;

б) одержання нових науково обгрунтованих теоретичних або експериментальних результатів, що у сукупності є важливим для розвитку конкретного напрямку визначеної галузі науки.

Кандидатська дисертація може бути подана до захисту тільки по одній спеціальності номенклатури ВАК.

Дисертація на звання вченого ступеня доктора наук являє собою кваліфікаційну наукову працю, виконану особисто автором у виді спеціально підготовленого рукопису або опублікованої наукової монографії. Вона включає подані автором для публічного захисту науково обгрунтовані теоретичні або експериментальні результати і наукові положення, об'єднані по змісту, що свідчать про особистий вклад здобувача в науку.

Об'єм докторської дисертації складає 250-300 сторінок основного тексту (для гуманітарних і суспільних наук - 350-400 сторінок).

Дисертація повинна містити результати проведених особисто автором досліджень і відповідати одному з наступних вимог:

а) одержання нових науково обгрунтованих результатів у визначеній галузі науки, що у сукупності вирішують важливу наукову проблему;

б) здійснення нових науково обгрунтованих розробок у визначеній галузі науки, що забезпечують вирішення важливої прикладної проблеми.

Докторська дисертація може бути подана до захисту по одній або двом спеціальностям, причому по кожною зі спеціальностей вона повинна відповідати приведеним вимогам. У цьому випадку спеціалізована вчена рада проводить із дозволу ВАК разовий захист із запрошенням чотирьох докторів наук по другій спеціальності.

Дисертація, що має прикладне значення, додатково до основного тексту повинна містити данні і документи, що підтверджують практичне використання отриманих автором результатів (впровадження у виробництво, достатню дослідно-виробничу перевірку, одержання нових показників, істотні переваги технологій, матеріали, зразки продукції). Дисертація, що має теоретичне значення, повинна містити рекомендації по використанню наукових висновків.

Основні наукові результати дисертації, що відображають особистий внесок автора в науку, повинні бути опубліковані автором у формі монографій, брошур або статей у спеціальних виданнях України, а також інших країн, відповідно до списку ВАК.

Мінімальна кількість статей для кандидатської дисертації - 3, для докторської - 20, із них не менше п'ять повинні бути без співавтора. Якщо докторська дисертація захищається у формі індивідуальної наукової монографії, її об'єм повинний бути не менше 12 авторських аркушів. Нова постанова

Автором дисертації повинний бути складений автореферат українською мовою. Об'єм автореферату для кандидатської дисертації не повинний перевищувати одного друкованого аркуша, для докторської - двох друкованих аркушів.

Автореферат розсилається членам спеціалізованої вченої ради і зацікавленим організаціям відповідно до затвердженого Радою списку не пізніше місячного терміна до захисту.

Якщо в дисертації використані ідеї або розробки, що належать співавторам наукових публікацій, здобувач повиннен відобразити цей факт у дисертації й авторефераті з обов'язковою вказівкою конкретного особистого внеску в надруковані праці або розробки.

У випадку використання текстового матеріалу, ідей або розробок без посилання на джерела, дисертація знімається з розгляду незалежно від стадії проходження без права її повторного захисту. Це є плагіат.

Крім опублікованих праць, що відоблажають основні положення дисертації, можуть бути подані матеріали, що додатково відображають наукові результати дисертації. До них відносяться: дипломи на відкриття; патенти й авторські посвідчення на винаходи, державні стандарти; промислові зразки; алгоритми і програми, що пройшли експертизу на новизну; депоновані рукописи; технологічні частини проектів; тези доповідей і т.п.

Структура дисертації і її оформлення подібні науковим звітам по проведених дослідженнях.

Дисертація складається з змісту, введення, основних розділів, висновків, списку літератури, що цитується, і додатків. У деяких випадках додатково вводяться передмова і перелік умовних позначень.

В введенні представляються основні дані по дисертації: обгрунтовується актуальність теми; формулюються мета і завдання досліджень; розглядаються новизна і практична значимість основних результатів; формулюється розв'язувана проблема або завдання; доводиться особистий внесок автора; наводяться дані про зв'язок дисертаційних досліджень із програмами наукових досліджень колективу, у якому працював дисертант, про кількість публікацій, про апробацію роботи, впровадження результатів і ін.

У першому розділі, як правило, дається аналіз виконаних раніше досліджень вітчизняних і закордонних учених, у якому в першу чергу звертається увага на можливі протиріччя у висновках різних дослідників, недостатньо вивчені питання, вірогідність і надійність результатів. Наприкінці розділу на основі аналізу повинні бути чітко сформульовані мета, завдання і можливі методи досліджень.

В інших основних розділах викладаються результати досліджень. Тут можуть бути представлені: постановка завдань досліджень; основні гіпотези і допущення; теоретичні побудови; описи устаткування, методик і результатів експериментальних досліджень, аналіз проведених розрахунків і виконаних експериментів; результати статистичної обробки проведенихдосліджень, експертних оцінок; опис алгоритмів і комп'ютерних програм, методик та методів.

Наприкінці кожного розділу надаються висновки.

Висновок як і введення є найбільш важливою частиною, що узагальнює основні результати, отриманих дисертантом.

У заключені приводиться висновки, що узагальнюють наукові результати вирішення кожного завдання досліджень, сформульованого у введенні. При цьому бажано чітко сформулювати наукову новизну і практичну значимість отриманих результатів.

У додатках доводяться додаткові матеріали: тексти програм, статистичні таблиці, акти впровадження і виробничих випробувань, зразки анкет, опитувальних листів, описи методик і т.п.

Нумерація сторінок дисертації - наскрізна. Нумерація підрозділів, малюнків, формул і таблиць ведеться по розділах, наприклад, мал. 2.11. - це малюнок 11 другого розділу, підрозділ 3.1. - підрозділ 1 розділу 3.

Список літератури, що цитується, складається за абеткою або в порядку черговості посилань на джерело в тексті дисертації. У більшості випадків перевага віддається першому варіанту, оскільки існують комп'ютерні програми автоматичної перенумерації посилань у тексті в зв'язку зі зміною номера джерела в списку.

Дисертація зазвичай друкується в п'ятьох екземплярах.

Поиск по сайту: