|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Модуль 2. Німецька класична філософія 10 8Та німецька класична філософія» для студентів ІІ курсу факультету психології (п/е)
Укладач – к. філос.. н., професор Єфімець О.П.
Затверджено на засіданні кафедри філософії, протокол №5 від 9 квітня 2013 р.
Зав. кафедри – д. філос. н., професор Култаєва М.Д.
Харків – 2013.
1. І. Організаційно – методичні вказівки Спецкурс«Філософія Нового часу» базується на історико-філософських, психологічних і соціально-гуманітарних знаннях і має світоглядний характер. У ньому розглядаються питання єдності філософського мислення з історичним процесом суспільного буття Західної Європи ХУІІ- ХІХ ст..
ІІ. Предмет, мета і завдання дисципліни. Предметом філософії нового часу є історія філософії ХУІІ-ХІХ ст. в історично мінливому соціокультурному контексті (від Ф.Бекона і Р.Декарта до Г.Гегеля і К.Маркса включно). 2. Мета дисципліни – з’ясувати сутність філософії нового часу, яка відобразила інтереси молодої буржуазії, нові відношення людини до світу, нове світовідчуття, прагнення мислителів обґрунтувати панування людини над дійсністю, яке вбачалося ними в науці, що набула характеру систематичного дослідження природи, котре базувалося на експерименті, спостереженні і використанні математики як основи нової методології науки; показати, що тогочасна філософія відобразила процеси розкріпачення особистості, ріст самосвідомості індивіда, вимоги свободи мислення й діяльності особистості; довести, що все вищезазначене визначило напрямок зміни в предметі філософії: на передній план вийшли розвиток теорії пізнання в єдності з розробкою етичних принципів, зосередження уваги на пізнавальній активності суб’єкта. Завдання дисципліни – сприяти опануванню студентами програмного змісту, визначеного в лекціях і семінарських заняттях, виявленню їх уміння самостійно визначати зміст і особливості філософського мислення видатних філософів ХУІІ-ХІХ ст.. ІІІ. Структура курсу Лекційних годин –20, семінарських –16. Форма підсумкового контролю – залік.
ІУ. Розподіл навчального часу За темами і видами занять №: Кількість годин За/п:______ Тема_ лекції: семінари Модуль 1. Філософія Нового часу ХУІІ-ХУІІІ ст. 10 8 2. Змістовий модуль 1: проблема методу 1. Ф.Бекон – засновник емпіричного напрямку та індуктивного методу наукового дослідження. 2 1 2. Р.Декарт – засновник раціоналістичного напрямку і дедуктивного методу наукового дослідження. 2 1. 3. Вчення представників раціоналізму про субстанцію. 2 2 4. Англійський емпіризм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д.Юм). 2 2 5. Філософія французьких просвітників ХУІІІ ст.. 2 2
Модуль 2. Німецька класична філософія 10 8 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |