 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Раціоналістичного напрямку і дедуктивного методу наукового пізнання
( 2 год .).
1. Декарт про роль розуму і сумніву у створенні дедуктивного методу здобування істинного знання.
2. Дуалізм Декарта у вченні про субстанцію.
3. Особливості гносеології і критерію істинного знання.
4. Декарт – представник етичного раціоналізму у новій філософії.
3.
Лекція третя. Проблема субстанції у представників філософського раціоналізму ( 2 год .).
1. Вчення Б.Спінози про субстанцію(пантеїзм), людину та пізнання.
2. Етичні ідеї у філософії Спінози: проблема свободи.
3. Монадологія Г. Лейбніца про метод, субстанцію і пізнання.
4. Проблема особистості у філософії Лейбніца.
Лекція четверта. Англійський емпіризм (2 год).
1. Емпірична гносеологія Т.Гоббса і Дж. Локка.
2. Філософія держави та моралі Гоббса і Локка.
3. Ідеалістичний сенсуалізм і соліпсизм Дж. Берклі.
4. Філософський скептицизм і агностицизм Д.Юма.
Лекція п’ята. Філософія французьких просвітників. ( 2 год.).
1. Енциклопедичність і соціальна раціональність філософії Просвітництва.
2.Матеріалістична онтологія і гносеологія французьких мислителів.
3. Особливості філософської антропології і соціальної філософії.
4. Етичні ідеї – осереддя філософії Просвітництва.
Лекція шоста. Німецька класична філософія.
Суб’єктивний діалектичний ідеалізм І.Канта і Й.Фіхте ( 2 год .).
1. І.Кант – засновник німецької класичної філософії.
2. Особливості антропології та етичного вчення Канта, їх гносеологічне обґрунтування.
3. Поняття свободи – наріжний камінь філософії Канта.
4. Проблема суб’єкта і моральності у «філософії діяльності» Фіхте.
Лекція сьома. О б’єктивнийдіалектичний ідеалізм філософії тотожності Ф.Шеллінга (2 год.).
1. Утвердження ідеї діалектики в натурфілософії.
2. Ідея абсолютної тотожності суб’єкта і об’єкта.
3. Проблеми моралі у праці «Філософські дослідження про сутність людської свободи».
Лекція восьма. Система і метод філософії
об’єктивного діалектичного ідеалізму Г.Гегеля ( 2 год. ).
1. Витоки і зміст гегелівської діалектики.
2. Система філософії Гегеля.
3. Місце праці в гносеології Гегеля.
4. Гегель про філософію і її співвідношення з окремими науками.
4.
Лекція дев’ята. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха (2 год.).
1. Критика релігії – важливе завдання німецького мислителя.
2. Л.Фейєрбах про основне питання філософії.
3. Гносеологія Фейєрбаха.
4. Фейєрбах про характер нової філософії.
Лекція десята. Діалектико-матеріалістична
філософія марксизму (2 год.)
1. Спадкоємність і новизна ідей марксистської філософії.
2. Основні нові теоретичні ідеї:
- матеріалістичне розуміння історії; - матеріалістична діалектика;
- вчення про практику; - філософія суспільної свідомості: теорія
революційної дії; філософія для мільйонів трудящих.
3. Нове бачення єдності філософії зі спеціальними науками та іншими
формами суспільної свідомості.
УІ. Семінари:
теми і питання для обговорення.
Поиск по сайту: