Промивання шлунка у дітей молодшого віку

Процедура виконується з лікувальною метою (найбільш часто при отруєннях) і при діагностичному дослідженні промивних вод (для ідентифікації отрути, цитологічного дослідження, виділення збудників туберкульозу органів дихання та кишкових інфекцій).

Мета: видалити зі шлунка токсичні речовини.

Оснащення:

- Шлунковий зонд;

- Гумовий фартух (2 шт.);

- Ємність з розчином для промивання 20-22 ° С;

- Таз для промивних вод;

- Лоток для оснащення;

- Лоток для відпрацьованого матеріалу;

- Марлеві серветки;

- Шпатель;

- Стерильна ємність для промивних вод;

- Бланк-направлення;

- Ємність з дезинфікуючим розчином, ганчір'я;

- Гумові рукавички.

Обов'язкова умова: розчин для промивання не повинен бути теплим (буде всмоктуватися) і не повинен бути холодним (може викликати спазм шлунка).

Протипоказано промивання шлунка при віддалених (більше 2 год) терміни отруєння речовинами припалючої дії (ризик перфорації стравоходу і шлунку), судомах, значних звуженнях стравоходу.

При порушенні техніки виконання процедури можуть виникнути ускладнення: аспірація промивних вод, набряк головного мозку, травматичне ушкодження слизових оболонок стравоходу і шлунка, охолодження дитини.

Для попередження аспірації промивних вод необхідно під час процедури надати дитині зручне і безпечне положення, дотримуватися глибину введення зонда і техніку промивання.

Положення дитини залежить від віку і тяжкості стану. Дітей у тяжкому стані і дітей перших місяців життя укласти на бік зі злегка повернутим вниз обличчям. Старших, якщо дозволяє стан, помічник саджає до себе на коліна, утримуючи ноги своїми схрещеними ногами, голову фіксує однією рукою за лоб, інший обхоплює руки. Дитину без свідомості перед процедурою интубують.

Глибина введення зонда визначається від перенісся до пупка або від мочки вуха до кінчика носа і до кінця мечоподібного відростка.

Промивання виконують за принципом «сифона» (по наповненій рідиною трубці, що з'єднує дві посудини, рідина потрапляє в ємність, розташовану нижче). Одна ємність - шприц Жане (лійка) з водою, інша - шлунок. При підйомі шприца (лійки) рідина надходить у шлунок, при опусканні - зі шлунка в лійку. Не можна допускати повного переходу всієї рідини зі шприца (лійки) в шлунок, тому що є небезпека попадання повітря у шлунок, що утрудняє надалі видалення вмісту шлунка.

З метою профілактики водно-сольових порушень і розвитку набряку головного мозку для процедури слід використовувати сольові розчини {ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгера, гемодез, воду з додаванням кухонної солі), необхідно запобігати надмірних водних навантажень, контролювати кількість рідини, введеної в шлунок та виведеної з нього.

Травматичного пошкодження слизових оболонок можна уникнути, якщо правильно підібрати зонд (до 3 місяців життя використовують шлунковий катетер № 6, 8, 10, у дітей до 3 років-тонкий зонд, у старшому віці - товстий зонд), дотримуватися техніки його введення. Неприпустимо видаляти вміст шлунка вакуумним відсмоктуванням.

Охолодження дитини при проведенні процедури попереджається використанням для промивання розчину температурою 35-37 ° С. Теплий розчин зменшує перистальтику кишечника, перешкоджає переміщенню отрути при отруєнні, його всмоктуванню. При гіпо- або гіпертермії температура води використовується для корекції температурних порушень. У разі шлункової кровотечі температура води повинна бути 16-18 ° С.

Поиск по сайту: