Міграція населення та її види

Міграція населення (від лат. migratio — переміщення, переселення) — це процес переміщення індивідів у просторі, пов'язаний зі зміною місця проживання назавжди або на певний досить тривалий термін.

Для здійснення переїзду необхідна наявність двох умов —

рішення переселитись

можливість здійснити свій намір.

Людина має схильність не змінювати місце проживання, доки її не змусить діяти незадоволена потреба або загроза дискомфорту.

Багато залежить від

психології та вольових якостей особи,

набутого міграційного досвіду — обставини, які є дріб'язковими для одного, здатні унеможливити міграцію іншого.

Закономірності формування міграційних потоків:

основна маса переміщень у просторі викликана бажанням індивідів покращити свій матеріальний стан;

підвищений ступінь участі в міграційному русі притаманний молодим, добре освіченим особам, які не перебувають у шлюбі, мають кращий стан здоров'я, певні особливості характеру (ініціативність, сміливість);

досить тривале існування потоку міграції в певному напрямку приводить до формування зворотного потоку внаслідок повернення частини мігрантів, яким не вдалося закріпитись на новому місці;

переміщення населення в усталеному напрямку продовжуються ще деякий час після того, як припиняється дія чинників, що зумовили формування відповідного потоку;

міграційний потік тим масовіший, чим більші за чисельністю населення регіони, між якими він проходить;

чим ближче розташовані регіони, тим, за інших рівних умов, інтенсивніші міграційні зв'язки між ними;

чим більший ступінь спорідненості менталітету жителів двох регіонів (схожість мов, звичаїв, релігії, переважаючих цінностей, репродуктивних установок), тим інтенсивніші міграційні контакти, а наявність тривалого та інтенсивного обміну населенням сприяє зближенню соціальних ознак.

Відомо, що у міграціях беруть участь переважно молоді люди.

Тому в регіонах припливу мігрантів (регіонах-реципієнтах) зростає питома вага молоді, а отже, і формуються передумови до покращання демографічної ситуації (адже саме молодим жінкам притаманні найвищі показники народжуваності).

Навпаки, у регіонах відпливу населення (регіонах-донорах) частка молоді зменшується, а питома вага старших вікових груп відповідно зростає.

зниження загального коефіцієнта народжуваності

підвищення загального коефіцієнта смертності (які, як відомо, суттєво залежать від вікової структури населення),

уповільнення темпів зростання чисельності населення або посилення процесу депопуляції.

Поиск по сайту: