Міське і сільське населення

до міст зараховують поселення з кількістю мешканців 10 тис. чол. і більше,

до селищ міського типу — поселення з кількістю мешканців 2 тис. чол. і більше, якщо основна частина зайнятого населення не пов'язана з сільським господарством

За людністю міста поділяють на:

малі (з чисельністю населення до 50 тис. чол.),

середні (50—100 тис. чол.)

та великі (100 тис. чол. і більше).

Серед останніх

великі міста (понад 500 тис. мешканців)

міста-мільйонери (1 млн і більше).

Станом на 1 січня 2010 р. в Україні налічувалося:

457 місто,

897 селища міського типу

та 28 651 сільських населених пунктів.

У складі держави виокремлюються 27 регіонів, у тому числі:

24 області,

АР Крим,

Київська та

Севастопольська міськради,

мають статус областей.

47 міст держави належать до великих, тобто мають чисельність населення 100 тис. чол. і більше,

в т. ч. налічується 5 міст-мільйонерів —

Київ (2629 тис. чол.),

Харків (1490 тис),

Дніпропетровськ (1094 тис),

Донецьк (1042 тис),

Одеса (1002 тис)

та ще 4 великі міста —

Запоріжжя (840 тис. чол.),

Львів (786 тис. чол.),

Кривий Ріг (697 тис чол.)

та Миколаїв (503 тис. чол.).

З 47 великих міст

7 розташовані у Донецькій області,

по 5 — у Луганській та Дніпропетровській

по 3 — в АР Крим та Запорізькій області,

по 2 — у Полтавській та Хмельницькій областях

по 1 — у решті регіонів (включаючи Київську та Севастопольську міськради).

Однією з основних глобальних тенденцій демографічного розвитку в XX—XXI ст. є

випереджуюче зростання міст,

особливо великих і найбільших, порівняно з сільськими поселеннями,

яке супроводжується

підвищенням ролі міст у житті націй,

поширенням міського способу життя і в сільській місцевості.

- урбанізація, а результатом є формування агломерацій.

Під агломерацією розуміють територіально-економічне утворення на базі великого міста або кількох компактно розташованих міст, що характеризуються:

високою густотою населення,

значною концентрацією міських поселень,

широким розвитком транспортної мережі,

становленням маятникової мобільності населення (щоденних поїздок до місця роботи або навчання в інший населений пункт, не пов'язані зі зміною місця проживання

Особливо високий рівень урбанізації в

Донецькій (90 %),

Луганській (86 %)

Дніпропетровській (84 %) областях.

Низький ступінь урбанізації (менше 50 %)

Вінницька,

Рівненська,

Тернопільська,

Івано-Франківська,

Чернівецька

Закарпатська областей.

Питома вага міського населення не сягає і 40 %.

Some large cities together with attached towns and villages form agglomerates.

The largest among them are those of Kyiv, Zaporizhia, Kharkiv and others.

The largest concentration of population lives in Donetsk (90%), Dnipropetrovsk (83%), Lugansk (86%) and Kharkiv (79%) regions.

The largest volumes of villagers live in Zakarpattia (63%), Chernivtsi (57%), Ivano-Frankivsk (58%) and Vinnytsia (54%) regions.

Збільшення питомої ваги городян, зокрема частки жителів великих міст, у чисельності населення є необхідною умовою зростання ролі «міських» галузей —

на ранніх стадіях урбанізації головним чином промисловості,

згодом сфери обслуговування,

а нині інформаційної індустрії, в структурі зайнятості.

Зростання антропогенного навантаження на територію ядра агломерації, викликане механічним припливом населення,

зумовлює поступову зміну направленості міграційних потоків.

їх кінцевими пунктами

стають міста-супутники ядра агломерації, широкий розвиток яких супроводжує зростання чисельності населення великого міста.

У жителів перенаселеного міста, в якому все гострішими стають екологічні, житлові та інші проблеми, виникає бажання бути ближче до природи і

використовувати переваги приватних будинків та присадибних ділянок,

— за сучасного розвитку приміського транспорту витрати часу на поїздку на роботу в місто з приміської зони не набагато більші ніж всередині міста.

Поступово за темпами зростання чисельності населення міста-супутники (і навколишні села) випереджають ядро агломерації,

в результаті місто немов би «розпливається» в пригороди.

Цей процес отримав назву суб-урбанізації.

Одним із наслідків урбанізації є підвищення рівня забруднення навколишнього середовища.

Особливо гострою є ця проблема у високоурбанізованих регіонах (Донбас, Придніпров'я та ін.).

У цих районах рівень забруднення повітря, поверхневих вод і землі перевищує можливості їх самоочищення, що негативно впливає на здоров'я населення.

Несприятливі екологічні умови є причиною близько 20 % прямих захворювань.

В селах проживають в основному люди пенсійного віку.

за роки незалежності чисельність сільського населення скоротилась із 17,0 млн чол. до 14,8 млн чол., або

в середньому за рік більше ніж на 200 тис.чоловік.

Сільське розселення України зазнало змін через хибну аграрну політику, яка сприяла

погіршенню умов життя і праці людей,

привела до руйнації сфери послуг та зростання безробіття, особливо серед молоді.

Поиск по сайту: