|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Трудові ресурси та їх структураТрудові ресурси — це частина населення країни, яка за фізичним розвитком, набутою освітою, професійно-кваліфікаційним рівнем здатна працювати у народному господарстві, займатися суспільно корисною діяльністю. Чисельний склад трудових ресурсів, їх динаміка залежать від природного приросту населення, його статево-вікової структури, інтенсивності міграційних процесів. у 2006 р. із загальної чисельності населення 46,6 млн чол. та чисельності населення працездатного віку 28,1 млн чол. непрацюючих інвалідів І і II гр. в працездатному віці — 1,0 млн чол., та чисельності працюючих пенсіонерів 1,9 млн чол. загальна чисельность трудових ресурсів становила 29,0 млн чол. (28,1 - 1,0+1,9). Які причини спонукають дбати про раціональне використання трудових ресурсів? 1. на підготовку працівника, на навчання у середній загальноосвітній школі, у професійно-технічних училищах, у вищих навчальних закладах І і II та НІ і IV рівнів акредитації держава витрачає значні кошти. 2. раціонально використати фізичну силу і розумові здібності можна лише у період активної трудової діяльності. 3. кожна людина незалежно від того, працює вона чи ні, потребує витрат на їжу, одяг, взуття, забезпечення житлом і всіма видами комунальних та соціальних послуг. 4. людина лише в праці удосконалює свою майстерність і навики. Закріпити отримані у навчальному закладі знання, підвищити свою ділову кваліфікацію можна лише на робочому місці. Державна служба зайнятості населення сприяє працевлаштуванню населення, виконує такі функції: здійснює посередництво між роботодавцями і найманими працівниками; реалізує основні напрями державної політики зайнятості населення; регулює рух робочої сили; веде облік безробітних; надає допомогу офіційно зареєстрованим безробітним чи сприяє їм у відкритті власної справи; здійснює перепідготовку незайнятого населення і підвищення професійно-кваліфікаційного рівня працівників. Залежно від рівня забезпеченості трудовими ресурсами розрізняють трудодефіцитні території, трудонадлишкові трудорівноважні. Трудодефіцитні території характеризуються нестачею трудових ресурсів внаслідок інтенсивного природного скорочення чи його міграційного відливу. Трудонадлишковими є території, яким властиво переважання чисельності трудових ресурсів над кількістю існуючих робочих місць. Трудорівноважною називається ситуація, коли спостерігається кількісна і якісна відповідність між наявними трудовими ресурсами і робочими місцями. це ідеальний стан збалансованості трудових ресурсів і робочих місць. може виникнути на певній обмеженій території, як правило, тривалий час не зберігається, оскільки зміни в попиті на робочу силу, та її пропозиції мають динамічний характер. До такої ситуації необхідно постійно прагнути через: регулювання потоків робочої сили, створення нових робочих місць у пріоритетних сферах господарювання, структурні перетворення у галузях економіки, їх модернізацію тощо. За сучасної соціально-економічної ситуації характерною ознакою територіального розвитку є трудонадлишковість. внаслідок чого утримується: низький рівень попиту на робочу силу, недостатньо завантажені виробничі потужності, існує приховане і зареєстроване безробіття. За чисельністю зайнятих у промисловості вирізняються Донецький регіон (38,4% трудових ресурсів), Придніпровський (30,2%) Східний регіон (25 %). несприятлива трудоресурсна ситуація склалася у західних областях України, монопрофільних містах Донбасу та Придніпров'я, шахтарських регіонах. На територіях, де не вирішується проблема працевлаштування населення в реальному секторі економіки, інтенсивно поширюються натуральні форми ведення господарства. Це регресивний процес відносно ринкових перетворень. Ринок праці — це система суспільних відносин, що ґрунтується на товарно-грошових засадах у сфері розподілу, обміну і використання робочої сили. РП — властивий ринковій економіці засіб залучення робочої сили до економічної системи через певні форми її руху відповідно до структури суспільних потреб. Завдяки ринковим механізмам формується економічний простір, в якому взаємодіють роботодавці і наймані працівники. Суб'єктами ринку праці виступають: роботодавці, наймані працівники, посередники між ними — державні, профспілкові та інші організації, які забезпечують їх взаємодією. Сукупний попит — це загальна потреба господарства у найманій робочій силі, визначається загальною кількістю укомплектованих і вакантних робочих місць в усіх сферах економічної діяльності. залежить від: кількості робочих місць у галузях економіки, інтенсивності структурних і технологічних зрушень у ній, характеру інноваційної та інвестиційної політики, руху робочої сили тощо. Ефективний попит формується тією кількістю робочих місць, яка є економічно доцільною і забезпечує продуктивну зайнятість населення з відповідною винагородою за результати трудової діяльності. Якщо сукупний попит на робочу силу значно перевищує ефективний, це свідчить про поширення непродуктивної зайнятості. Сукупна пропозиція робочої сили визначається чисельністю економічно активного населення, яке працює або активно шукає роботу. Поточна пропозиція включає такі категорії населення: працівників, які прагнуть змінити місце роботи; офіційно зареєстрованих безробітних; осіб, які працюють або прагнуть працювати на умовах вторинної зайнятості. Фрикційне безробіття зумовлено пошуком або очікуванням роботи. Робочі тимчасово знаходяться без роботи Структурне безробіття виникає під впливом структурних зрушень в економіці, спричинених запровадженням:
досягнень нтп, вдосконаленням територіально-галузевих пропорцій господарства, змінами в структурі споживчого попиту. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.) |