Суть, типи і функції інститутів

Існує безліч визначень інституту, Д. Норт доє в суспільстві, або, якщо казати більш²правила гри²наступне: «Інститути – це формально, створені людиною обмежувальні рамки, які організовують взаємини між людьми».

Поняття «інститут» включає:

1. Вчинки людей або стереотипи поведінки, які можна кваліфікувати як звички. Звички не контролюються іншими людьми, а їх порушення не викликає відчуття провини або неспокою. Це відрізняє їх від норм і правил.

2. Правила (включаючи звички, звичаї, норми). Вони визначають взаємини між людьми, встановлюючи, що кожен з них може або не може, повинен або не повинен робити, а також опосередкують відношення людини до самого себе.

3. Народні погляди (або забобони). Вони виправдовують дії або пояснюють, як дії виконуються, чому здійснюються і як пов'язані між собою.

Характеристика інституту обов'язково доповнюється поняттям санкцій, які застосовуються до порушників правив, що припускає наявність механізму контролю. Тому як операційне в новій інституційній економіці прийнято наступне визначення: «інститути – це сукупність, що складається з правил і зовнішнього механізму примушення індивідів до виконання установлених правил».
Типи інститутів. З погляду походження соціально-економічні інститути можна розділити на два класи – природний і штучний. Інститут є природним, якщо його виникненню і формуванню не передував в часі той або інший план або модель. До штучних відносять інститути, сформовані людськими діями, що здійснюються відповідно до певної моделі.

По рівню формальності інститути діляться на формальні і неформальні. Вони спираються на формальні і неформальні правила. Формальні інститути обов'язкові для виконання всіма або певними громадянами, за їх невиконання влада (держава, керівник і т.п.) застосовує відповідні санкції. За невиконання неформальних інститутів також можуть послідувати санкції у вигляді зміни відношення з боку інших людей, остракізму і ін.

Виділяються внутрішні і зовнішні інститути. Підстава для цього розмежування полягає в необхідності проведення відмінностей між інститутом і організацією. Наприклад, правила функціонування структурних підрозділів організації є внутрішніми інститутами, тоді як правила, в рамках яких здійснюється взаємодія з іншими організаціями, можуть бути визначені як зовнішні інститути.

По сферах функціонування виділяються. інститути ринку, фірми, домашніх господарств, держави, економіки, політики, ідеології, етики і т. ін.

По поширеності можна виділити:

1) загальні інститути (наприклад, закон про власність);

2) групові інститути (наприклад, закон про товарні біржі, правила, поширені в студентському середовищі, і т.д.);

3) одиничні інститути (наприклад, специфічний контракт на покупку особливо складного виробу).

По ступеню визначеності учасників інститути можна розділити,

· по-перше, на орієнтовані на конкретних, визначених учасників;

· по-друге, орієнтовані на невизначених учасників – всіх, хто може виконувати дії, організовувані даним інститутом.

Функції і роль інститутів.

Можна виділити наступні функції інститутів:

• координація дій різних індивідів (і організацій);

• обмеження безлічі можливих дій шляхом виключення небажаних, вибір яких може спричинити санкції, збиток від яких перевищить вигоду від здійснення дії;

• перерозподіл ресурсів, витрат і вигод або безпосередньо за своїм змістом (наприклад, правила оподаткування), або побічно – через обмеження можливих дій і координацію.

Інститути зменшують невизначеність вибору в економіці в умовах явного дефіциту інформації. Дефіцит інформації веде до невизначеності вибору, до дуже великих витрат трудових і інших ресурсів, щоб такий вибір зробити. А інститути допомагають людині економити ресурси в ситуації вибору, показуючи якийсь шлях, вже пройдений до нього іншими. Яка роль інститутів?

1.Інститути виконують головне завдання економічної теорії - забезпечують передбачуваність результатів певної сукупності дій (тобто соціальну реакцію на ці дії) і таким чином привносять в економічну діяльність стабільність.

2.Інститути успадковуються, завдяки властивому їм процесу навчання. Навчанням може займатися спеціалізована організація (так це звичайно і буває). Але навчання може також йти коли люди в процесі роботи стежать за діями їх більш досвідчених колег.

3.Інститутам властива система стимулів, без якої вони існувати не можуть. Інституту просто немає, якщо немає системи стимулів позитивних (винагороди за виконання певним правилам) і негативних (покарання, якого люди чекають за порушення певних правил).

4.Інститути забезпечують свободу і безпеку дій індивіда в певних рамках, що виключно високо цінується економічними агентами.

5.Інститути скорочують трансакційні витрати (тобто витрати на пошук інформації, її обробку, оцінку і специфічний захист того або іншого контракту, як і технологія скорочує виробничі витрати.

Поиск по сайту: