Ціни класифікують

За характером обслуговування обігу:• оптові ціни покупки й продажу;• біржові роздрібні ціни.

Залежно від державного впливу, регулювання, ступеня конкуренції:• вільні ціни (ціна попиту, ціна пропозиції);

• регульовані ціни (граничні, фіксовані).

За способом фіксації:• тверді;• рухомі (ціни, зафіксовані на дату підписання контракту);• ковзаючі (ціна може бути переглянута з урахуванням змін у витратах виробництва).

Залежності від виду ринку:• ціна товарних аукціонів;

• біржові котирування;• ціна торгів.

Види цін:

За обсягом купівлі-продажу товарів: Оптові, роздрібні

За способом формування: Конкурентні, регульовані, монопольні

За територією дії:поясні, національні, світові

80. Особливості 1) цикл виробництва триває один календарний рік 2) у сільському господарстві основним засобом виробництва є земля. Особливості землі як засобу виробництва:- земля - це вічний, природний, вільний не відтворений засіб виробництва;

- кількість оброблюваних земель обмежена, а якість знаходиться під впливом природних умов і тому різна. За природною родючістю всі землі умовно підрозділяються на кращі, середні і гірші;

3) сільськогосподарське виробництво в значній мірі залежить від природних, кліматичних умов, що найчастіше діють несприятливо (як показує практика, у сільському господарстві кожний другий рік є неврожайним). Тому в сільськогосподарських підприємствах значна частина прибутку (до 25% чистого прибутку) спрямовується в резервний фонд;

4) у сільськогосподарських підприємствах значна частина коштів праці піддається фізичному зносу від бездіяльності. 5) у сільськогосподарських підприємствах визначена частина продукції (наприклад, насіння, худоба, що залишаються у господарстві з метою подальшого розмноження) залишається в господарстві і не надходить до економічного обороту.

6) у сільськогосподарському виробництві переплітаються і взаємодіють технічні, економічні, біологічні і соціальні фактори виробництва, що створює в ряді випадків додаткові складності і небажані наслідки для суспільства (наприклад, коли землю «перегодували» добривами).

85.Факторні доходи— це доходи факторів виробництва в процесі економічної діяльності. Включають оплату праці (дохід праці), доходи від капіталу (рента, відсотки, дивіденди, орендна плата), змішані доходи (доходи фермерів та осіб вільних професій, доходи від індивідуальної трудової діяльності).

Джерела формування доходів:

1. за пропозицією економічних ресурсів – заробітна плата, рента, орендна плата, прибуток.

2. за пропозицією грошей – позичкові проценти.

3. за наявністю особливого статусу – пенсії, стипендії

4. випадкові – виграши, знахідки, спадщина.

Формування доходів населення можна визначити такою формулою:

Дт+Дп+Дм=Дф,Дт – дохід від трудової діяльності;

Дп-дохід від підприємницької діяльності;Дм – дохід від власності;Дф-доходи населення.

88.Ціноутворення – це економічний процес формування цін у суспільстві з товарним виробництвом. Заробітна плата — це основний вид доходу. Для більшості домогосподарств вона є головним джерелом формування їхніх бюджетів. У розвинутих країнах на заробітну плату припадаєпереважна частина національного доходу.

Для ком-адм системи характерним було встановлення ставок заробітної пла­ти неринковим шляхом. Заробітна плата й працевлаштування суворо контролюва­лися. існували ще й премії. Тарифні ставки встановлюва­ли відповідно до рівня кваліфікації працівників. Існували мін тарифна ставка для працівників найнижчої кваліфікації, а також коефіцієнти, надбавки за старанн і наполегл у роботі.

У ринк ек-ці ставки заробітної плати встановлюються ринковим шляхом, хоча на них здійснюють вплив і неринкові сили (трудові спілки, держава), про що буде сказано далі. Ставка заробітної плати виступає тут як один із видів ціни, що встановлюється під впливом попиту й пропозиції на ринку праці.Щоб дати кількісну характеристику зар плати, треба знати її ставки за одиницю часу: год, день, тиждень тощо, а також к-сть год, відпр робітником за день, тиждень, місяць. Зар плата прац випл йо­му у вигляді певної суми грошей, що стан номінальну заробітну птату.її Куп спроможність залежить від рівня цін на ті товари й послуги, на які вона витрачатиметься. Чим вищі будуть ціни, тим менше відповідних благ зможе придбати людина за свою зарплату. виділяють також реальну заробітну плату, т обто ту кі-ть товарів і послуг, котру можна при­дбати за номінальну зарплату.

91. Позичковий відсоток — це ціна, що сплачується за використання грошей. Найчастіше він розглядається не в абсолютному значенні (як кількість грошей), а у відносному — як відсоток від суми позичених грошей. Для зручності ставку позичкового відсотка, як правило, дають у перерахуванні на річну. Джерелом сплати позичкового процента є прибуток, що його одержує підприємець у процесі продуктивного використання позичкового капіталу. Прибуток розподіляється між суб’єктами кредитних відносин:кредитор отримує прибуток у вигляді процента за кредит;-позичальник отримує підприємницький доход у вигляді прибутку на позичковий капітал, який використовується в підприємницькій діяльності.Величина позичкового процента характеризується його нормою у вигляді процентної ставки. Норма процента визначається як відношення річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми наданого кредиту, помножене на сто.

Норма процента знаходиться у певній залежності від норми прибутку. Вважається, що норма процента може коливатись від нуля (мінімальна межа) до середньої норми прибутку (максимальна межа). Мінімальну межу норми процента точно визначити не можливо, але вона не повинна дорівнювати нулю бо інакше надання кредиту втрачає всякий сенс для кредитора.

94. Типи ек зростання

Естенсивне-збільшення залучених у ви-во факторів ви-ва на попередній технічній основі, відсутність зростання ефективності виробн. Ресерсів, зростання к-ті робітників, збільшення капіталовкладень,зростання обсягу споживчої сировини, незмінна структура продукції, нерац природокористування, неминучість криз в ек-ці

Інтенсивний- якісне удосконалення факторів ви-ва, зростання ефективності використ виробн. Факторів, режим економії, науково-технічний прогрес, підвищення якості продукції, постійний розвиток

96.Інфляція- знецінення грошей, спричинене диспропорціями в сусп ви-ві й порушенням законів гр. обігу. Причини - * імпортована інфляція (внаслідок інфляції в країні-експортері, зростання цін імпортних сировинних товарів); * інфляція очікування (очікування інфляції стимулює ажіотажний попит, що веде до підвищення цін.); * дефіцит державного бюджету (зростання внутрішнього боргу здійснює певний інф тиск на курс грошової одиниці).. види темпів інфляції: * повзуча інфляція - середньорічне зростання цін вимірюється однією цифрою (тобто від 1% до 9%).; * галопуюча інфляція - набирає розміру двозначного числа протягом року (від 10% до 99%). характерзується стрімким зростанням цін, охоплює всі сфери госп життя і супроводжується негативними соц- ек наслідками; * надвисока, гіперінфляція (1-2% в день), руйнівне підвищення цін, що веде до повного безладдя ек життя, руйнування гос зв'язків та процесу виробництва, бартеризації обміну тощо.

На макрорівні рівень інфляції можна визначати на основі рівняння Фішера: MV = PQ, де М - кількість грошей в обігу, V - швидкість їх обігу, Р - ціна, Q - обсяг продажів товарів і послуг.уйнуються ринкові зв’язки між госп суб’єктами, посилюються диспропорції в ек-ці, значна частина капіталу переливається в сферу обігу, загострюється «товарний голод»,,гроші втрачають свої функції, зникають стимули до нагромадження, відбувається відплив грошей за кордон.

99. Ба́нківська систе́ма — сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику, і є ядром резервної системи. Комерційні банки здійснюють усі види банківських операцій. Банківська система в Україні має дворівневу побудову: на першому рівні — Національний банк України, на другому — комерційні банки.

Поиск по сайту: