АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи визначення повареної солі у м’ясних напівфабрикатах

Читайте также:
  1. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  2. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  3. III. Метод, методика, технология
  4. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  5. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  6. IV. Учебно-методический блок.
  7. IV. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ, ИНФОРМАЦИОННОЕ И МАТЕРИАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  8. V. Учебно-методическийблок
  9. VII. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  10. VII. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ КУРСА
  11. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря
  12. А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження

ГОСТ 9957-73

Методи визначення хлористого натрію

ОКСТУ9209

Дата введення 01.07.74 Справжній стандарт поширюється на фаршировані, варені, напівкопчені, сирокопчені, сирі, ліверні і кров'яні ковбаси, м'ясні хліби, сосиски, сардельки, паштети, сальтисон, холодці, продукти з свинини, баранини і яловичини (варені, варено-копчені, копчено-заліковані, заліковані, смажені та солоні), бекон солоний в напівтушках і встановлює методи визначення хлористого натрію по Мору і по Фольгарду. У спірних випадках визначення хлористого натрію проводять за методом Фольгарда.

1. Відбір і підготовка проб. Відбір проб проводять за ГОСТ 9792.

2. Визначення хлористого натрію аргенометріческім титрування за методом Мора. Метод Мора заснований на титруванні іона хлору в нейтральному середовищі іоном срібла в присутності хромату калію.

Проведення випробування 5 г подрібненої середньої проби зважують у хімічному стакані з похибкою + 0,01 г і додають 100 см куб дистильованої води. Через 40 хв настоювання (при періодичному перемішуванні скляною паличкою) водну витяжку фільтрують через паперовий фільтр.

5-10 см куб фільтрату піпеткою переносять в конічну колбу і титрують з бюретки 0,05 моль / дм куб розчином азотнокислого срібла в присутності 0,5 см куб розчину хромовокіслого азалія до появи оранжевого забарвлення.

Наважку напівкопчених, варено-копчених, копчених ковбас, соленого бекону, продуктів із свинини, баранини і яловичини (сирокопчених, копчено-варених, копчено-запечених, запечених і смажених) нагрівають у склянці на водяній бані до 40 С, витримують при цій температурі в протягом 45 хв (при періодичному перемішуванні скляною паличкою) і фільтрують через паперовий фільтр.

Після охолодження до кімнатної температури 5-10 см куб фільтрату титрують 0,05 моль / дм куб розчином азотнокислого срібла в присутності 0,5 см куб розчину хромовокіслого калію до оранжевого забарвлення.

Обробка результатів

 

Масову частку хлористого натрію X,%, обчислюють за формулою

де 0,00292 - кількість хлористого натрію, еквівалентну 1 см куб 0,05 моль / дм куб розчину азотнокислого срібла, г;

К - поправка до титру 0,05 моль / дм куб розчину азотнокислого срібла;

v - кількість 0,05 моль / дм куб розчину азотнокислого срібла, витраченого на титрування випробуваного розчину, см куб;

v - кількість водної витяжки, взяте для титрування, см куб;

т - навішування, м.

Розбіжність між результатами паралельних визначень не повинно перевищувати 0,1%. За остаточний результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень.

3. Визначення хлористого натрію по Фольгарду із застосуванням роданистий калію

.1. Метод Фольгарда заснований на звільненні випробуваного зразка від білкових речовин і оттітровиваніі надлишку доданого розчину азотнокислого срібла розчином роданистого калію в присутності залізо квасцов як індикатора.

Проведення випробування.

10 г подрібненої середньої проби, зваженої з точністю до ± 0,01 г, кількісно переносять в мірну колбу місткістю 200 см куб та додають невеликими порціями близько 100 см куб гарячої дистильованої води. Колбу витримують на киплячій водяній бані 15 хв. Після охолодження колби з вмістом до кімнатної температури в неї послідовно додають для осадження білків 10 см куб реактиву Карреза I і 10 см куб реактиву Карреза II, струшуючи колбу після додавання кожного реактиву.

Потім у колбу доливають дистильовану воду до мітки, вміст ретельно перемішують і фільтрують через складчастий паперовий фільтр. 20 см куб фільтрату піпеткою переносять в конічну колбу місткістю 200-250 см куб, додають 5 см куб 4 моль / дм куб розчину азотної кислоти, 2 см куб розчину залізо квасцов, 20 см куб 0,1 моль / дм куб розчину азотнокислого срібла і 3 см куб нітробензолу (для коагуляції осаду). Вміст колби титрують 0,1 моль / дм куб розчином роданистого калію при енергійному струшуванні до появи незникаючої червонуватого забарвлення розчину.

Обробка результатів випробувань

Масову частку хлористого натрію X,%, обчислюють за формулою

де 0,00584 - кількість хлористого натрію, еквівалентну 1 см куб.

0,1 моль / дм куб розчину AgNO3, г;

К1 - поправка до титру 0,1 моль / дм куб розчину AgNO3, з точністю до 0,0001 моль / дм куб;

v - кількість роданистого калію, витрачений на титрування, см куб:

К2 - поправка до титру 0,1 моль / дм куб розчину KSCN;

т - навішування, г;

200 - розведення наважки, см куб:

20 - кількість титрує розчину, см куб. Обчислення проводять із точністю до 0,01%. 3.5. Розбіжність між результатами паралельних визначень не повинно перевищувати 0,1%.

За остаточний результат приймають середнє арифметичне результатів двох паралельних визначень.

Інформаційні дані

1. Розроблено та внесено Міністерством м'ясної і молочної промисловості СРСР

Розробники:

В. М. Горбатов, канд. техн. наук;. Г. Л. Солнцева, канд. біол. наук; А. Г. Волкова.

Затверджено і введено в дію Постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР 02.02.73 № 243

Термін першої перевірки - 1995 р. періодичність перевірки - 5 років

Стандарт відповідає міжнародному стандарту ІСО 1841-81

Стандарт уніфікований зі стандартом НРБ БДС 8397-70

ЗАМІНУ ГОСТ 9957-62

НОРМАТИВНО-ТЕХНІЧНІ ДОКУМЕНТИ Позначення НТД, на який дано посилання Номер пункту

ГОСТ 61-75 3.2

ГОСТ 1277-75 2.2,3.2

ГОСТ 1770-74 2.2,3.2

ГОСТ 4025-95 2.2

ГОСТ 4139-75 3.2

ГОСТ 4207-75 2.2,3.2

ГОСТ 4459-75 2.2

ГОСТ 4461-77 3.2

ГОСТ 5823-78 3.2

ГОСТ 6709-72 2.2,3.2

ГОСТ 9792-73 1.1

ГОСТ 12026-76 2.2,3.2

ГОСТ 20469-81 2.2

Продовження Позначення НТД, на який дано посилання Номер пункту

ГОСТ 24104-88 2.2,3.2

ГОСТ 25336-82 2.2. 3.2

ГОСТ 29169-91 2.2. 3.2

ГОСТ 29251-91 2.2. 3.2

ТУ 6-09-5359-87 3.2

Обмеження терміну дії зняте по протоколу № 4-93 Міждержавної Ради із стандартизації, метрології та сертифікації (ІУС 4-94)

Перевидання з Змінами № 1,2, затвердженими у вересні 1985 р., грудні 1989 р. (ІУС 11-84, 4-90)


 

Висновки з огляду літератури.

Провівши аналіз літератури, яка висвітлює все про технології виробництва напівфабрикатів ми дійсно виявили і узагальнили існуючі технології виробництва напівфабрикатів. Ми також на основі аналізу літератури визначили сутність, структуру і рівні технологій виробництва напівфабрикатів та виявили найхарактерніші етапи їх виробництва; обґрунтували процеси обробки м’яса, довели їх важливість і цінність.

Отже, напівфабрикати є важливим джерелом повноцінних білків, жирів, мінеральних і екстрактивних речовин, вітамінів А та групи В. Амінокислотний склад білків м’язових волокон близький до оптимального, коефіцієнт засвоєння їх дуже високий (97%). Жири, що входять до складу напівфабрикатів, підвищують калорійність, є джерелом енергії. Екстрактивні речовини надають своєрідного приємного смаку, сприяють виділенню травних соків, збудженню апетиту і поліпшують засвоєння їжі.


 

Список використаної літератури:

1. ГОСТ Р 52675-2006 «Напівфабрикати м'ясні та м'ясовмісну. Загальні технічні умови»

2. Антипова Л.В., Глотова І.А, Рогов І.А. Методи дослідження м'яса та м'ясних продуктів. - М.: Колос, 2001.

3. Рогов І.А., Забашта А.Г., Казюлін Г.П. Загальна технологія м'яса і м'ясопродуктів. - М.: Колос, 2000.

4. Тимофєєва В.А. Товарознавство продовольчих товарів / В.А. Тимофєєва. Підручник. Изд-е 5-е, доп. і перер. -Ростов н / Д: Фенікс 2005. - 416 с.

5. Васильєв, А. В. Забруднення навколишнього середовища-промисловими викидами / А. В: Васильєв.,-М-; Думка,, 1975 ": -225 с.

6. Вплив соєвих ізолятів на якість фаршевих м'ясних продуктів / В. І. Криштафович; І; Жебелева, С. В. Колобов, Т. Г. Кузнецова / / М'ясна індустрія. 2002. - № 4: - С. 32 - 34.

7. Галієв, Б. X. Білково-вітамінні добавки в раціоні великої рогатогоскота / Б. X. Галієв / / Тези доповідей і повідомлень науково-практичної конференції. - Оренбург, 1980. С. 38 - 39.

8. Галієв, Б. X. Розробка наукових і практичних основ оптимізації-типів годівлі різних статевовікових груп, м'ясної худоби в степовій зоні Південного Уралу: автореф. дис. на соіск. вчений. степ, д-ра с.-х. наук / Б. X. Галієв-Оренбург, 1998.-49 с.

9. Генетично; модифіковані інгредієнти в м'ясних продуктах: декларація і реальність / / А. І. Окара, А. В. Олешко, І; П. Кольцов, G. І. Лопатин / / М'ясна; індустрія. - 2006; - № 5. -С. 22 24.

10. Глазьєв, О. А. Про стратегію економічного зростання на порозі XXI століття / С. А. Глазьєв. М.: ЦЕМІ РАН, 1997. - 67 с.

11. tdsadko.narod.ru

12. www.daria.ru

13. www.mlm-food.ru

14. www.trapezaspb.ru

15. www.vilon.ru

16. www.mlm-food.ru

17. www.trapezaspb.ru

18. www.vilon.ru

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)