Рідкокристалічні дисплеї. Методи формування зображення

Лабораторна робота №4

з дисципліни “ Елементи та пристрої відображення інформації”

на тему:

“ Розроблення вимог і визначення керуючих сигналів для

активно-матричних рідкокристалічних дисплеїв”

Виконав

студент гр. ЕЛ-3

Поліщук В.І.

Перевірив

професор каф. ЕП

Микитюк З. М.

Львів - 2015

Зміст

1 Рідкокристалічні дисплеї. Методи формування зображення............................. 3

2 Розробка вимог і визначення керуючих сигналів для AMLCD......................... 7

3 Розрахунок і конструювання МДН-транзисторів............................................. 11

Висновок................................................................................................................... 16

Список літератури.................................................................................................... 17

Мета роботи: Ознайомитись із вимогами до елементів електронної схеми керування активноматричними рідкокристалічними дисплеями та розрахувати значення керуючих сигналів.

Рідкокристалічні дисплеї. Методи формування зображення.

Використання типових рідкокристалічних дисплеїв сьогодні залежить від елементів зображення, або пікселів, сформованих рідкокристалічними (LC) комірками, які змінюють напрям поляризації світла, що проходить крізь них, відповідно до прикладеної напруги. Внаслідок зміни напрямку поляризації змінюється кількість світла, що може пройти крізь поляризаційний шар на лицевому боці дисплея. Зміною напруги досягається зміна кількості світла.

Створено рідкокристалічний дисплей, який складається з окремих рідкокристалічних комірок. Для керування оптичними властивостями LC комірок було використано польові транзистори (рис.1).

Рис. 1. Схема адресації з польовим транзистором

Існує два методи формування LC зображення з використанням такої комірки: сегментний та матричний.

При сегментному методі формування зображення символи формуються за допомогою шаблонних електродів – сегментів (рис. 2, а). Сегментну адресацію використовують у простих цифрових, алфавітно-цифрових, мнемонічних та графічних дисплеях невеликої інформаційної ємності (до кількох десятків елементів зображення). Усі сегменти зображення розташовуються на одній з підкладок дисплея, а інша виконує функцію загального електрода. У цій конфігурації контакти підводять безпосередньо до кожного сегмента та до загального електрода. Завдяки такій конфігурації кожний сегмент адресується незалежно. Однак у разі зростання кількості елементів зображення до сотень та більше технологічна реалізація підведення контактів до кожного елемента зображення значно ускладнюється. Тому для запису інформації на високоінформативні дисплеї використовують методи активної та пасивної матричної адресації, в яких кількість контактів набагато менша за кількість елементів зображення.

Рис. 2. Структура сегментного (а) та точково-матричного (б) дисплея.

У матричному методі символи та зображення відображаються множиною точок (рис. 2, б). Точково-матричний метод керування використовується для дисплеїв високої роздільної здатності, зокрема у портативних комп’ютерах та TFT моніторах.

Поиск по сайту: