 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Роль державного сектора в кругообігу доходів та продуктів
Під державним сектором розуміються як центральні, так і місцеві органи влади, а також підприємства державної форми власності.
Державний сектор повʼязаний з іншими елементами економічної системи через:
- чисті податки (Т), які кількісно показують ту частину потоку грошових коштів, яка вилучається державою в домогосподарств за мінусом державних трансфертних виплат;
- державні закупки товарів і послуг (G), до яких належать видатки з державного бюджету - платежі держави за придбані товари і послуги, а також заробітна плата всіх державних службовців;
- державні позики на фінансових ринках (здійснюються при наявності дефіциту державного бюджету, тобто коли G>T);
- державні заощадження, які здійснюються при наявності надлишку бюджету (G < Т).
Введення державного сектора в круговий потік доходів і продуктів не порушує рівності національного доходу та національного продукту (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Модель кругообігу з урахуванням ролі державного сектора
Це пояснюється тим, що:
1) Грошовий доход використовується на споживання товарів і послуг (С), чисті податки (Т), які надходять у розпорядження уряду, і заощадження (S), які потрапляють на фінансові ринки. Тоді, з точки зору національного доходу, справедливим є рівняння:
Y=C+T+S.
2) Існує три види витрат на товари і послуги: споживчі витрати домогосподарств (С), інвестиційні витрати фірм (I) та державні закупки товарів і послуг (G). Тобто, з точки зору національного продукту (витрат), можна записати:
Y=C+I+G.
Модель кругообігу для відкритої економіки
Відкрита економіка – це економічна система, яка повʼязана з іншими країнами світу механізмами експорту (Х), імпорту (ІМ) і фінансових операцій (рис. 4.4).
Рис. 4.4.Модель кругообігу для відкритої економіки
Так як в моделі відображено тільки грошові потоки, то:
– експорт (Е) - це потік грошових виплат в систему на внутрішні ринки продуктів;
– імпорт (Z) - потік з внутрішньої національної економіки за кордон;
– чистий експорт (NE) - різниця між величиною експорту та імпорту.
Імпортні товари і послуги купуються і домогосподарствами, і фірмами, і державою. Для спрощення відображається лише найбільша категорія - імпорт товарів споживання.
Якщо Е<Z, NE<0, різниця буде оплачена чи шляхом позики у іноземних фінансових посередників, чи шляхом продажу реальних і фінансових активів іноземцям.
Такі операції - чистий притік капіталу (притік фінансових ресурсів), зображено як потік до внутрішнього фінансового ринку.
Якщо Е>Z, NE>0 - відтік капіталу - економічна система дає позики іноземцям чи купує іноземні фінансові та реальні активи.
В даній моделі кругообіг забезпечується наступним чином:
- з точки зору доходів Y=C+T+S+Е;
- з точки зору витрат Y=C+I+G+Z,
де С – витрати домогосподарств; Т – сума чистих податків; S – заощадження домашніх господарств; Z – сума імпорту; Е – сума експорту; I – сума інвестицій; G - державні витрати; Y – національний доход (національний продукт).
Поиск по сайту: