Сукупний попит – сукупне пропонування як модель економічної рівноваги

Ринковий механізм постійно створює передумови, як для порушення так і відновлення економічної рівноваги, тому рівновага – це не статична, а динамічна властивість економіки, яка реалізується лише в тенденції.

В узагальненому вигляді рівновага в економіці є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією (AD=AS). Тому модельAD–AS є базовою моделлю економічної рівноваги, перетин яких (точка рівноваги) визначає рівноважний рівень цін (Р_А) та рівноважний реальний обсяг національного виробництва (Q_A) (рис. 4.12).

Слід розрізняти короткострокову і довгострокову рівновагу:

1. Короткострокова рівновага - рівновага між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією (може забезпечуватися в умовах повної і неповної зайнятості).

2. Довгострокова рівновага – це рівновага між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією, яка співпадає із довгостроковою сукупною пропозицією (стан економіки, який характеризується повною зайнятістю).

Рис. 4.12. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Порушення рівноваги в економіці можуть спричинятися ціновими і неціновими чинниками, в т.ч. у вигляді шоків ^[8] (збурень).

Джон Кейнс пояснював порушення макроекономічної рівноваги психологічним законом, за яким люди внаслідок різних мотивів (ризику, трансакцій, спекуляції) схильні частину своїх доходів заощаджувати, що в цілому веде до стабільного падіння сукупного попиту. Джеймс Тобін в концепції «інвестиційного портфелю» пояснив небажання інвесторів вкладати гроші в реальну економіку через те, що доходи у фінансовому секторі є вищими, що в цілому призводить до падіння сукупної пропозиції.

І. Відновлення рівноваги, яка порушується сукупним попитом (класичний відрізок) (рис. 4.13).

Рис. 4.13. Модель AD-AS в умовах зростання сукупного попиту

На рис. 4.13 представлена модель AD–AS, яка поєднує криві сукупного попиту (AD1, AD2) з кривими короткострокової (AS1, AS2) та довгострокової (ASL) сукупної пропозиції.

Точки Т_1, Т₃ – точки подвійної рівноваги (короткострокової і довгострокової) - фактичний ВВП дорівнює потенційному (Y₁=Yp), рівноважні ціни (Р_1, Р₃), безробіття знаходиться на природному рівні.

При збільшенні сукупного попиту (наприклад, внаслідок підвищення якості вітчизняної продукції та відповідного зростання іноземного попиту на неї) порівняно з потенційним ВВП, підприємства частково збільшать обсяг виробництва, а частково підвищать ціни і встановиться новий стан короткострокової рівноваги (Т₂)_, де спостерігатиметься надмірна зайнятість (безробіття менше за природний рівень) та ефект «запізнення» зарплат.

З часом номінальні зарплати, внаслідок конкуренції підприємств за додаткову робочу силу, почнуть поступово підвищуватися, що спричинить зростання витрат і відповідне скорочення короткострокової сукупної пропозиції впритул до точки відновлення рівноваги (Т₃), де обсяг виробництва повернеться до потенційного ВВП, безробіття підніметься до природного рівня, а ціни зростуть до Р₃.

Якщо висхідну спіраль «ціна-зарплата» не зупинити, то це може привести країну до економічного краху. Таку немічність ринкового механізму називають «провалами ринку» і обґрунтовують необхідність державного втручання.

Відновлення рівноваги, що порушується сукупним попитом:

1. Якщо сукупний попит збільшується в межах кейнсіанського відрізка, то це призводить до зростання реального ВВП і зайнятості, без зміни цін. Рівновага зумовлена залученням недовикористаних ресурсів.

2. Якщо сукупний попит зростає на проміжному відрізку, це призводить до зростання реального ВВП, зайнятості і цін. Рівновага відбувається внаслідок того, що зміни цін виключають перевиробництво чи недовиробництво.

3. Якщо сукупний попит зростає на класичному відрізку, це призводить до зростання цін, номінального ВНП, а не реального.

ІІ. Відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією (рис. 4.14).

Рис. 4.14. Модель AD-AS в умовах несприятливого шоку пропозиції

Наприклад, за умови шоку пропозиції (наприклад, підвищення цін на енергоносії) - збільшаться витрати (крива AS₁ перейде в положення AS₂). Точка Т₂ стане точкою нової короткострокової рівноваги, в якій обсяг виробництва впаде до Y₂, ціни зростуть до Р₂.

Номінальна зарплата при цьому тимчасово не зміниться, а реальна - зменшиться.

Зменшення обсягів виробництва зменшить попит на працю, а тому на ринку праці безробіття перевищить природний рівень. Ситуація, в якій відбувається падіння обсягів виробництва, зростання цін та рівня безробіття називається стагфляцією.

В умовах падіння попиту на працю конкуренція між робітниками за робочі місця викличе зменшення номінальної зарплати, що, у свою чергу, знизить витрати і ціни. Останні викличуть збільшення сукупного попиту і повернення до того рівня, який спостерігався до шоку пропозиції (точки Т₁₎. Але зарплата (номінальна, реальна) тепер нижче, ніж була до шоку.

Така реакція відновлення макроекономічної рівноваги є лише теоретичною конструкцією, бо в реальній економіці номінальні зарплати не понижуються, внаслідок існування профспілок та державних програм індексації доходів населення. Також, як показує практика, саме лише пониження зарплат не здатне вивести економіку зі стану стагфляції. Потрібен цілий комплекс заходів державного антикризового регулювання.

Так, під впливом державної політики стимулювання пропозиції (наприклад, за рахунок зменшення податків) крива AS₂ переміститься в положення AS₃. За таких умов уряд має можливість вдатися до політики стимулювання попиту (наприклад, індексації доходів, зниженні кредитної ставки), що викличе додаткове зростання цін до Р_3, проте перемістить економіку в стан повної зайнятості (Т₃). Так, зростання рівня інфляції буде супроводжуватись поступовим виходом економіки з рецесії, а також зменшенням економічних та соціальних втрат. Зазначений феномен, коли загальноекономічна рівновага забезпечується на вищому за попередній ціновому рівні називається ефект храповика (храповик в механіці – механізм, який не дає колесу повертатися у зворотньому напрямку), який проявляється у тому, що збільшення цін відбувається дуже легко, а от навпаки – ні. Це пояснюється тим, що в сучасних економічних системах зарплати та ціни негнучкі, оскільки перші контролюються профспілками, а другі - монополістичними структурами.

[1] Ринкова ціна – об’єднуюче начало між суб’єктами ринку. Ціна виконує ряд функцій (вимірювальна, порівняльна, розподільча, інформаційна, стимулююча/стримуюча, соціальна), за допомогою яких вона встановлює «правила гри» для ринкових агентів. За допомогою цінового механізму вирішуються проблеми врівноваження сукупного попиту і сукупної пропозиції.

[2] Закон попиту – обсяг попиту скорочується зі зростанням ціни, і зростає зі зниженням ціни. При зниженні ціни на конкретний товар споживач здатен і бажає купувати більшу його кількість, а при збільшенні ціни на нього він здатен обмежувати свої бажання щодо його купівлі.

[3] Ефект заміщення – збільшення ціни на конкретний товар змушують покупця надавати перевагу більш дешевим товарам аналогічного типу (субститутам).

[4] Ефект доходу – зі збільшенням цін реальний дохід (номінальний дохід, скоригований на рівень цін) споживачів знижується, що негативно впливає на їх купівельну спроможність, і навпаки.

[5] Еластичність попиту – показник, що показує на скільки % змінилась величина попиту внаслідок зміни ціни чи нецінового фактору на 1%.

[6] Проте пряму залежність довгострокової сукупної пропозиції від потенційного ВВП не слід розуміти як кінцевий результат руху економіки на певну дату довгострокового періоду. Сутність цієї залежності полягає в іншому – вона існує у вигляді закону–тенденції, згідно з яким, незважаючи на можливі відхилення сукупної пропозиції від потенційного ВВП у короткострокових періодах, у довгостроковому періоді динаміка сукупної пропозиції і фактичного ВВП визначається лише динамікою потенційного ВВП.

[7] Ціни і зарплата, що змінюються недостатньо для швидкого урівноваження економіки на умовах повної зайнятості, називаються негнучкими.

[8] Загалом розрізняють три типи шоків: шоки попиту, пропозиції, політичні. Шоки попиту викликані змінами інвестиційних або споживчих видатків, зумовлені змінами в очікуваннях економічних суб’єктів. Шоки пропозиції викликані коливаннями світових цін на сировину, енергоносії, відкриття нових джерел сировини, технологічні зрушення, стихійні лиха. Політичні шоки – зміни грошової маси, обмінного курсу, маніпулювання податками і державними видатками.

Поиск по сайту: