АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Банківська система

Читайте также:
  1. DNS — доменная система имен
  2. I. Система грамматических времен в страдательном залоге
  3. II. Формальная логика как первая система методов философии.
  4. IV. Центральна нервова система. Черепні нерви. Органи чуття.
  5. IV. Ямайская валютная система
  6. Rechtssystem - Правовая система
  7. V2: Женская половая система. Особенности женской половой системы новорожденной. Промежность.
  8. V2: Мужская половая система. Особенности мужской половой системы новорожденного.
  9. VII. Система підготовки кадрів до здійснення процесу формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя
  10. Volvo и ее маховиковая система рекуперации энергии
  11. XI. Ендокринна система
  12. АВАРИИ НА КОММУНАЛЬНЫХ СИСТЕМАХ ЖИЗНЕОБЕСПЕЧЕНИЯ

Банківська система України складається з Національного банку, двох державних (Експортно-імпортного і Ощадного) банків, решту складають комерційні банки та інші банківські установи різних рівнів та форм власності.

Економічні функції банків:

- банки приймають гроші на поточні (чекові) депозити, за якими вкладники можуть вільно розпоряджатися своїми коштами;

- розміщуючи свої резерви в позички, банки спроможні створювати нові депозити і цим впливати на пропозицію грошей, що робить їх діяльність надзвичайно відчутною і вразливою для економіки.

Види банків:

- За формою власності: державні; приватні; кооперативні.

- За масштабами операцій: роздрібні (акумулюють кошти численних клієнтів, невеликі за обсягом) та оптові (обслуговують незначну кількість великих клієнтів, а необхідні ресурси залучають на фінансовому ринку).

- За територіальним охопленням: регіональні, національні, міжнародні.

- За колом виконуваних операцій: спеціалізовані[11]; універсальні[12].

- За порядком формування статутного фонду комерційні банки поділяються на акціонерні товариства відкритого і закритого типу та пайові банки.

- За наявністю мережі: філійні або безфілійні.

Національний (центральний) банк України як емісійний центр є провідним фінансовим інститутом. Стосовно інших банків він виступає банком банків, кредитором і регулятором кредитної системи, є автономним органом управління грошово-кредитною системою.

Діяльність Національного банку України регулюється законом України «Про національний банк», прийнятим у березні 1991 р. Будучи підзвітним тільки Верховній Раді України, він має право законодавчої фінансової ініціативи, володіє монопольним правом випускати грошові знаки та направляти їх в обіг. Національний банк проводить операції з резервними фондами та касове обслуговування комерційних банків, купівлю й продаж державних цінних паперів та іноземної валюти, визначення курсу національної валюти щодо валют інших країн. Свій вплив на діяльність підприємств він здійснює через обслуговування комерційних та інших банків. Дозвіл на створення комерційних банків та на їхню діяльність на території України Національний банк дає шляхом їх реєстрації. Отже, основні функції Національного банку України такі:

- емісія національних грошових знаків, організація їх обігу та вилучення з обігу;

- надання кредитів комерційним банкам;

- випуск і погашення державних цінних паперів, управління рахунками уряду, здійснення зарубіжних фінансових операцій;

- збереження офіційних золотовалютних резервів;

- грошово-кредитне регулювання економіки;

- загальний нагляд за діяльністю кредитно-фінансових установ України й виконання фінансового законодавства.

До складу Національного банку входять:

- державна Скарбниця України - її функцією є зберігання резервних фондів національних грошових знаків, нагромадження золотого запасу, коштовностей та валютних запасів;

- валютна біржа, яка купує і продає за вільними ринковими цінами іноземну валюту;

- розгалужена мережа управлінь, регіональних відділень, розрахунково-касових центрів, які і складають основу резервної системи.

Комерційні банки становлять основу кредитної системи, вони проводять різні фінансові операції: приймають і розміщують грошові вклади, здійснюють розрахунки за дорученням клієнтів і їх касове обслуговування, ведуть рахунки клієнтів; фінансують капіталовкладення за дорученням власників або розпорядників інвестиційних коштів; випускають платіжні документи та інші цінні папери (чеки, акції, векселя, облігації тощо); купують та продають у організацій і громадян іноземну валюту; купують і продають у держави та за кордоном дорогоцінні метали, природні дорогоцінні камені тощо.

Банківські операції поділяються на:

- Пасивні - це операції, з допомогою яких створюються банківські ресурси. Комерційні банки утворюють «пасиви» за рахунок власних та залучених коштів, зокрема поточних рахунків (чек) і вкладів («строкових»- на строк і «безстрокових» - до запитання).

- Активні - це операції, які проводять банки з метою прибуткового розміщення залучених коштів. Вони включають строкові та безстрокові позики, які банк надає своїм клієнтам.

- Комісійні, тобто виконання окремих доручень клієнтів за певну винагороду – комісію, що включають посередницькі операції (переведення, інкасо й акредитив).

За обʼєктами операції банків поділяються на:

- Вексельні операції - це купівля банками векселів у компаній і видача позик під векселі.

- Підтоварні операції банків являють собою видачу позик під заставу товарів й товарних документів.

- Фондові операції банків - це операції з цінними паперами та облігаціями. Вони включають: надання позики під цінні папери; банківські інвестиції, що являють собою купівлю банками цінних паперів.

- Бланкові операції - позики, що не мають певного забезпечення. Такі позики надаються, передусім, великим підприємствам, із якими банки тісно пов'язані і в платоспроможності яких вони впевненні. Ці кредити, як правило, отримують клієнти, які здійснюють свої операції через даний банк.

Власний капітал складається з акціонерного початкового капіталу, резервів і нагромадженого прибутку. Створюється прибуток так: банки сплачують своїм клієнтам відсотки за вклади і стягують з них більш високі відсотки за позики. Отже, банківський прибуток - різниця між сумою стягнутих та сумою сплачуваних банком відсотків. У торговельній та банківській практиці ця різниця називається маржа. Крім того, до банківського прибутку входять доходи на власний капітал банку, вкладений у позики та інвестиції. Чистий прибуток банку дорівнює валовому прибутку за відрахуванням витрат на ведення банківських операцій.

Банки не можуть віддати в позику всі наявні в них гроші вкладників, оскільки останні мають право відкликати свої гроші в будь-який час. Однак досвід показує, що банки можуть не тільки надавати кредити майже на всі грошові суми на депозитах, а й задовольняти вимоги своїх вкладників. Для цього вони створюють спеціальні фонди, котрі називаються банківськими резервами. Відношення між розміром резервів, які повинен мати комерційний банк, та виданими зобов`язаннями за вкладами називається нормою резервів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)