Моделі передатного механізму монетарної політики

Моделі	Характеристика
Кейнсіанська Мs ↑→і↓→І↑→У↑	Збільшення пропозицій грошей (Мs) зменшує процентну ставку (і). Зниження процентної ставки викликає збільшення сукупного попиту за рахунок інвестицій (І↑), що у підсумку спричиняє зростання сукупного попиту і реального ВВП (У↑). Розглядають лише в короткостроковому періоді.
Канал «курс акцій – інвестиції» Мs↑→rs↑→I↑→У↑	Збільшення пропозиції грошей (Мs) збільшує попит на фінансові активи (зокрема, на акції), що викликає зростання курсу акцій (rs) і сприяє збільшенню інвестицій. Зв’язок між курсом акцій та інвестуванням пояснює теорія Джеймса Тобіна. Згідно з якою підприємства ухвалюють рішення про інвестиції на підставі співвідношення, яке іменують показником q–Тобіна. Цей показник визначається: Відновна вартість капіталу – це витрати підприємства на заміщення його капіталу на основі закупівлі устаткування та будівель на товарному ринку. Схильність до інвестування підприємств залежить від курсу акцій підприємства, який визначається під впливом попиту і пропозиції на фондовому ринку. Чим вище ціна акцій, тим вище ринкова вартість капіталу порівняно з його відновною вартістю. Чим вище q–Тобіна, тим більша схильність підприємства до інвестування.
Канал «курс акцій – дохід від багатства – споживання» Мs↑→rs↑→А↑→C↑→У↑	Збільшення пропозиції грошей (Мs) через зростання курсу акцій впливає на зростання споживання (С). Згідно з теорією «життєвого циклу» Франко Модільяні величина споживання залежить не лише від трудового доходу, а й доходу, який отримують домогосподарства від нагромадженого багатства (А). Така залежність визначається формулою: С=α·У +β·А, де: α – гранична схильність до споживання з поточного доходу; β - гранична схильність до споживання з майна (активи, багатство). Важливою складовою багатства є звичайні акції. Якщо курс акцій зростає, то фінансове багатство домогосподарств збільшується. Це у свою чергу збільшує їх споживання (автономне) у складі сукупного попиту та викликає зростання ВВП.
Канал «процентна ставка –споживання» Ms↑→і↓→C↑→У↑	Збільшення пропозиції грошей (Мs) через зменшення процентної ставки впливає на зростання споживання (С). Зміну процентної ставки Кейнс відносив до об’єктивних чинників, які впливають на граничну схильність до споживання. Це означає, що змінюючи рівень процентної ставки, монетарна політика здатна змінювати величину споживання, а отже і сукупного попиту в цілому.
Канал «процентна ставка – валютний курс – чистий експорт» Μ↑→і↓→е↓→ΝΧ↑→У↑	Збільшення пропозиції грошей (Мs) через зменшення процентної ставки та падіння курсу національної валюти впливає на зростання чистого експорту (NX).Припустімо, що стимулююча монетарна політика збільшує пропозицію грошей і знижує номінальну процентну ставку в більшій пропорції, ніж темп інфляції. В результаті цього знижується і реальна процентна ставка, що породжує такі наслідки. По-перше, депозити в національній валюті стають менш привабливими, тобто менш вигідними порівняно з депозитами в іноземній валюті. Це зменшує попит на вітчизняну валюту на валютному ринку і спричиняє падіння її курсу (е↓). По-друге, нижча вартість національної валюти робить вітчизняні товари дешевшими за іноземні, що сприяє збільшенню експорту і скороченню імпорту, тобто зростанню чистого експорту (ΝΧ↑).
Монетариська Мs↑→АD↑→ (У·Р)↑	Збільшення пропозиції грошей (Мs) збільшує сукупний попит (AD). Це пояснюється тим, що в основі монетариського підходу лежить рівняння обміну (ΡУ=MV), де швидкість обігу грошей (V) є стабільною величиною. При цьому під стабільністю швидкості обігу грошей монетаристи розуміють її здатність змінюватися у передбачуваний спосіб та її незалежність від зміни пропозиції грошей.

Основні типи монетарної політики:

- Рестрикційна політика (політика «дорогих грошей»), спрямовану на обмеження обсягу кредитних операцій, підвищення рівня процентних ставок і гальмування темпів росту грошової маси в обігу. Така політика застосовується з метою боротьби з інфляцією та стабілізації грошової системи.

- Експансіоністська політика (політика «дешевих грошей»), яка супроводжується розширенням обсягів кредитних операцій, зниженням рівня процентних ставок і загальним зростанням грошової маси. Політика грошової експансії застосовується з метою подолання спаду виробництва та пожвавлення ділової активності шляхом стимулювання інвестиційних процесів та збільшення платоспроможного попиту на товари і послуги.

Усі цілі монетарної політики поділяють на кінцеві (основні, стратегічні) та проміжні (допоміжні тактичні).

Кінцеві цілі монетарної політики – це такі макроекономічні змінні, які характеризують кінцеві параметри економічного розвитку країни і на досягнення яких монетарна політика має націлювати весь комплекс своїх заходів. Тому кінцевими цілями монетарної політики мають бути зростання реального ВВП, зменшення безробіття та зниження інфляції.

До проміжних цілей належать такі макроекономічні змінні, які опосередковують вплив монетарної політики на кінцеві цілі. Іншими словами, в якості проміжних цілей використовуються показники, що пов’язують інструменти монетарної політики з кінцевими цілями. До проміжних цілей можна віднести: темпи приросту грошової маси, зміна процентної ставки, обсяг кредитування, рівень заборгованості тощо. Головними серед них є темпи зростання грошової маси та зміни процентної ставки.

Поиск по сайту: