АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення ефективності товарно-асортиментної політики

Читайте также:
  1. Definitions. Визначення.
  2. А.Визначення розмірів і площі зони хімічного зараження
  3. Аналіз витрат і ефективності діяльності суб’єктів державного сектору.
  4. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу.
  5. Аналіз ризику та ефективності управління портфелем фінансових інвестицій.
  6. Аналіз структури позикового капіталу, ефективності його використання
  7. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій
  8. Аналіз та оцінка ефективності імпортних операцій
  9. Боротьба української старшини проти колоніальної політики Російської імперії
  10. В якій відповіді дано визначення способу (форми) розкрадання чужого майна?
  11. В якій наведеній відповіді містяться визначення мети злочину?
  12. В якій наведеній відповіді містяться визначення мети злочину?

 

Важливим елементом системи впровадження товарно-асортиментної політики є її ефективність. Щоб визначити ефективність товарно-асортиментної політики торговельно­го підприємства, необхідно встановити рівень відповідності існуючого асортименту оптимальному (базовому). Чим вищий цей рівень, тим вища ефективність товарно-асортиментної політики.

Мето­дика кількісної оцінки стану товарного асортименту базуєть­ся на розрахункових показниках. Класифікувати показники можна за певними ознаками. В основу розробки показників, що характеризують стан асортименту продоволь­чого магазину, покладено методичні підходи І. Ліфіца [4, с.1].

Абсолютний - показник, який визначено шляхом підрахун­ку сукупностей товару. Причому як сумарність товару можна враховувати групи, види, різновиди товарів. Слід розрізняти два види абсолютного показника: фактичний і базовий. Фак­тичний показник характеризує фактичний стан набору това­рів, базовий - бажаний.

Наприклад, якщо магазин має 24 групи продовольчих това­рів, а споживач хоче «бачити» 40, то це означає, що фактичний показник повноти (П ) дорівнює 24, базовий (П ) - 40.

Відносний показник стану асортименту - показник, який отримують шляхом порівняння фактичного і базового показ­ників. Відносний показник визначають у вигляді коефіцієнта (К ), значення якого знаходиться у межах від 0 до 1. Чим ближ­че значення до 1, тим більш позитивною є оцінка характерис­тики асортименту.

У більшості випадків Кв визначають за формулою:

Кв = ,

 

де - фактичний абсолютний показник і-ї характеристики;

, - базовий абсолютний показник і-ї хактеристики.

Для нашого прикладу Кв = 24: 40 = 0,6.

Статичні показники характеризують стан асортименту за якийсь про­міжок часу - декаду, місяць, квартал, рік. Поряд з цим розра­ховують їх усереднене значення. Наприклад, показник повно­ти асортименту встановлюється у якийсь визначений день, або усереднений в результаті визначення в різні дні декади. До статичних показників належать показники широти, повно­ти та структури.

Динамічні показники вказують на зміну асортименту протягом певного періоду часу. До них відносять показник стабільності, який характеризує коливання асортименту про­тягом місяця, кварталу, року; показник оновлення, який вста­новлює виміри «вікового» складу асортименту, як правило, на проміжку року або більшого проміжку часу. Належність показників асортименту до групи статичних не виключає їх використання для оцінки асортименту в динаміці і застосу­вання в розрахунках динамічних показників. Так, для аналізу динаміки структури асортименту складають набір відносних показників за декілька років. У розрахунках показників ста­більності й оновлення спираються на показники повноти у відповідні моменти часу.

Широта асортименту - кількість видів, різновидів та найменувань однорідних груп. Абсолютний показник широ­ти - кількість сукупностей товару в асортименті, що виділені за певною ознакою. Основою для аналізу цієї властивості є класифікаційні групування.

Методика розрахунку коефіцієнта широти містить як базо­вий показник кількісний склад набору товару, що зафіксовано на ринку, у каталозі або стандарті.

Коефіцієнт широти визначають за формулою:

Кш = ,

 

Де: Кш - коефіцієнт широти;

- фактичний показник видів, різновидів та найменувань товарів;

- базовий показник видів, різновидів та найменувань товарів.

Показник повноти - це, як правило, загальна кількість різновидів певного товару. Показники повноти асортименту можуть бути фактичні та базові. Фактичний показник харак­теризується фактичною кількістю видів, різновидів та найме­нувань товарів, однорідної групи, а базовий - установленою або запланованою кількістю. Коефіцієнт повноти () розра­ховують як відношення фактичного показника до базового.

Показник структури асортименту. Абсолютний показ­ник (фактична структура) являє собою ряд часток (у відсо­тках) сукупностей товарів від обсягу пропозиції. У методиці оцінки раціональності структури асортименту необхідно врахувати три моменти: спосіб розрахунку частки товару, вибір базового значення як критерію оптимальної структури асортименту, вибір показника раціональності структури.

Частку товару слід розраховувати виходячи із обсягу над­ходжень у натуральних одиницях. У противному разі, під час розрахунку частки від обсягу у вартісних показниках частка дорогих виробів буде завищуватися, а частка дешевих, відпо­відно, занижуватися. І чим більший перепад у ціні товарів, тим більше неточності у значенні частки.

Раціональною структурою асортименту можна вважати таку, яка відповідає структурі попиту. Структуру асортимен­ту, що відображає структуру попиту і відібрану за базу для порівняння, можна називати бажаною структурою. Остання визначається за даними опитування покупців.

Відповідність фактичної структури бажаній характеризує ступінь раціональності структури асортименту і називається коефіцієнтом структури Кс. Для його розрахунку необхідно зіставити частки фактичної та бажаної структур таким чином, щоб результат кожного зіставлення був меншим або дорівню­вав одиниці. У результаті отримуємо коефіцієнти співвідно­шення, усереднене значення яких є показником раціональ­ності структури асортименту. Чим ближче цей показник до одиниці, тим ефективніше структура асортименту.

Розрахунок коефіцієнта стійкості здійснюють за форму­лою:

Кст = 1 - ,

де Кст – коефіцієнт стійкості;

Qn - кількість різновидів това­рів, яких нема у продажу на момент перевірки;

п - кількість перевірок;

а - кількість різновидів товарів, що передбачені розробленим асортиментним переліком.

Розглянута система показників асортименту дозволяє визначити відхилення фактичного стану від бажаного. Впли­ваючи на фактори, які впливають на асортимент, можна усу­нути ці відхилення з метою приведення його у відповідність до споживчого попиту.

 

Питання для самоконтролю

1. Визначте товарно-асортиментну політика підприємства та її значення в системі маркетингу.

2. Які фактори впливають на товарно-асортиментну політику підприємства.

3. Назвіть етапи формування товарно-асортиментної політики.

4. Які показники ефективності товарно-асортиментної політики Вам відомі?

 

Питання для самостійного вивчення

1. Товарна лінія підприємства, її аналіз.

2. Ринкова адекватність продукту та методики її визначення.

3. Товарна стратегія підприємства: зміст, значення, види.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)