Оцінювання якості продукції

Оцінювання якості продукції передбачає вибір номенклатури показників, визначення їх значень і співвідношення з аналогіч­ними показниками, що взяті за базу для порівняння. Як правило, показники якості являють собою кількісну характеристику однієї або кількох властивостей продукції, котрі визначаються відпові­дно до умов її створення чи використання. Варто пам'ятати, що параметри продукції та показники її якості — це речі нетотожні. Перші кількісно визначають усі властивості товару, другі — ли­ше функціонально-корисні, тобто ті, які задовольняють певні по­треби покупців.

Залежно від кількості властивостей товару, що розглядаються, розрізняють комплексні та одиничні показники якості. Відносну характеристику якості товару, що є наслідком порівняння її показників із відповідними базовими, заведено вважати так званим рівнем якості. Цей показник, по суті, є міри­лом якості, і включає технічний рівень виробу, добротність його виготовлення, ефективність експлуатації або використання.

Технічний рівень якості визначається з допомогою системи спе­ціальних показників, що являють собою кількісну характеристику найсуттєвіших однорідних властивостей товару (послуги). Най­більше застосування в маркетинговій діяльності мають одиничні показники, які характеризують окремі властивості товару. Сучасна класифікація показників якості є дуже різноманітною Найчастіше в маркетинговій діяльності використовуються такі показники.

Призначення, які визначають головний напрямок викорис­тання товару і можливу сферу його застосування. До цієї групи відносять класифікаційні показники, показники складу і структу­ри, показники технічної досконалості.

Надійності, що характеризує здатність виробу безвідмовно функціонувати у заздалегідь визначених умовах та протягом обумов­леного терміну. Вона визначається за допомогою показників без­відмовності, довговічності, ремонтопридатності. Особливе зна­чення в маркетинговій діяльності мають показники пристосова­ності товару до зберігання. Термін зберігання — це визначена в днях тривалість збереження первинної якості товару під час йо­го перевезень та утримання на складі. Показники надійності за­безпечують порядок визначення термінів гарантійних зобов'я­зань виробників перед споживачами товарів. Гарантійні терміни експлуатації і збереження визначаються в роках і місяцях, а га­рантована роботоздатність виробу — в годинах, циклах, кіло­метрах тощо.

Ергономічності, за допомогою яких оцінюють систему «лю­дина — виріб — середовище». Ці показники якості свідчать, на­скільки технічні і конструктивні рішення виробу беруть до уваги об'єктивні біологічні властивості людини і характеристики сере­довища використання товару. До ергономічних належать гігієні­чні, антропометричні, фізіологічні та психологічні показники якості. Гігієнічні показники використовують для визначення від­повідності виробу санітарно-гігієнічним нормам життєдіяльності та працездатності людини (рівень освітленості, температури, во­логості, токсичності, шуму, вібрацій тощо). З допомогою антро­пометричних показників визначають пристосованість виробу до розмірів, форми і ваги тіла людини. Фізіологічні показники якості оцінюють відповідність ви­робу фізіологічним властивостям людини та особливостям функціонування її органів чуття. Психологічні показники якості визначають відповід­ність виробу можливостям сприйняття і обробки людиною різної інформації, закріплення необхідних навичок. Ергономі­чні показники якості побутової техніки та пристроїв відобра­жають зручність і комфортність їх використання. З цією метою розроблено спеціальні комплексні показники: зручність корис­тування товаром під час виконання основної функції і допомі­жних операцій; зручність управління технічно складним виро­бом; простота набуття навичок, потрібних для користування товаром.

Естетичність товару є також одним із важливих показників якос­ті. Вона виявляється у зовнішньому вигляді товару. Естетична якість товару оцінюється показниками інформаційної виразності, раціо­нальності форми, цілісності композиції, досконалості виробничого виконання і стабільності товарного вигляду, відповідності стилю та моді. Інформаційна виразність свідчить про відображення у формі товару панівних естетичних ідей, а також про вдале розкриття вже в зовнішньому вигляді споживчої суті виробу. Раціональність форми засвідчує, наскільки зовнішні обриси і конструктивне вирішення ви­робу відбивають його головне призначення, особливості використа­них матеріалів та технології виготовлення. Цілісність композиції дає змогу за організованістю ємнісно-просторової структури, за тектонічністю, пластичністю, упорядкованістю графічних зображальних еле­ментів відрізнити товар від подібних до нього. Особливість естетич­них показників якості полягає в тому, що їх об'єктивне вимірювання (здебільшого в балах) здійснюється з допомогою суто суб'єктивних методів спеціальними експертними комісіями.

Відповідно і технічна естетика вивчає соціально-культурні, технічні та естетичні проблеми формування гармонічного пред­метного середовища, що створюються різними товарами, для за­безпечення найліпших умов праці, побуту та відпочинку людей. Вона створює теоретичні засади художнього конструювання (ди­зайну), визначаючи раціональні форми виробу і його складових частин, необхідну кольорову гаму та інші естетичні вимоги від­повідно до запитів споживачів.

Особливу увагу слід приділити дослідженню сутнісної харак­теристики дизайну, його об'єктів і програм. Під дизайном, або художнім конструюванням, розуміють самостійний вид худож­ньої діяльності, внаслідок якої проектується об'єкт виробництва з певними естетичними властивостями. Головна мета дизайну — полегшити взаємодію людини з виробом, зменшити нервове на­пруження, сприяти створенню комфортних умов для фізичної та розумової діяльності, побуту й відпочинку. До завдань худож­нього конструювання входить і забезпечення зручності користу­вання виробом через надання йому художньої виразності, гармо­нічної цілісної форми та інших властивостей, які максимально сприятимуть використанню товару за призначенням.

Технологічність — це показник якості, що характеризує мо­жливість оптимізації витрат матеріалів, праці, коштів і часу під час технологічної підготовки виробництва, виготовлення та ви­користання товару. Показник технологічності виробу свідчить про його досконалість як об'єкта проектування, виробництва та експлуатації. Найпоширенішими показниками технологічності є тру­домісткість виготовлення і технологічна собівартість виробу.

Показники уніфікації дають змогу оцінити рівень досконало­сті конструкції виробу, наступності його технічних рішень. На­ступність — одна із закономірностей розвитку матеріального сві­ту, у тому числі й техніки, — має загальний і всеосяжний харак­тер. Високий рівень уніфікації виробу сприяє скороченню термі­нів та трудомісткості проектних робіт, витрат на створення до­слідного зразка, зниженню собівартості продукції. Оптимальний зв'язок між досягнутими (традиційними) і новими (оригінальни­ми) технічними рішеннями створює сприятливі умови для засто­сування ефективної маркетингової цінової стратегії за впрова­дження товару на ринок.

Показники транспортабельності товару в маркетинговій дія­льності мають винятково важливе значення. Вони визначають пристосованість продукції до транспортування, підготовчих, по­чаткових і кінцевих операцій перевезення. З їх допомогою оці­нюють придатність виробів для тарування, вантажно-розвантажу­вальних операцій і доставки споживачам конкретним видом тран­спорту. Здебільшого ці показники мають вартісне вираження.

Екологічні показники якості характеризують рівень негатив­ного впливу на довкілля під час використання товару. Вони відо­бражають вимоги суспільства до раціональної взаємодії між дія­льністю людини і навколишнім середовищем. Для оцінки якості товару застосовуються такі показники екологічності: вміст шкідливих домішок, що викидаються в навколишнє середовище; імовірність викидів шкідливих частинок, газів, випромі­нювань під час збереження, транспортування та використання продукції.

Показники безпеки визначають безпечність і нешкідливість споживання товару. Для засобів виробництва показники безпеки включають комплекс вимог щодо захисту працівників у разі ава­рійної ситуації від шкідливого механічного, електричного і теп­лового впливу, а також від вибухових та отруйних випаровувань, акустичних шумів, радіоактивних випромінювань. Вимоги до безпеки за нормаль­них умов праці фіксуються в групі гігієнічних показників.

Перелік показників, котрі використовуються для оцінювання якості різних товарів, неоднаковий. Так, наприклад, для визна­чення рівня якості промислового обладнання, приладів, технічно складних побутових виробів використовуються всі групи показ­ників. Для оцінювання якості харчових продуктів, швейних ви­робів, взуття тощо їхня кількість є значно меншою

Найскладнішим у розрахунках рівня якості є вибір еталону для порівнювання. За такий еталон можна взяти реальну продукцію або гіпотетичний товар, якість якого здатна максимально задовольнити потреби споживачів, а також вимоги міжнародних та національних стандартів. Для визначення номен­клатури показників, що їх беруть до уваги, оцінюючи рівень якос­ті, необхідно вивчити вимоги ринку до властивостей товару.

Поиск по сайту: