Штрихове кодування інформації

Штрихове кодування інформації — це система даних про то­вар, записаних у вигляді штрихів та проміжків між ними. Перева­ги цього методу полягають у забезпеченні підвищеної точності техніко-економічної інформації та збільшенні швидкості її об­робки. У ринковій економіці штрихове кодування широко засто­совується в комерційній діяльності, оптовій торгівлі, для обліку матеріальних запасів, у технологічних процесах. Використання штрихових кодів у торгівлі майже на 30% скорочує час отриман­ня покупцем чека за придбаний товар і введення даних до ЕОМ. Автоматизований облік реалізованих товарів здійснюється пос­тійно, що дає можливість своєчасно надсилати зі складу необхід­ні товари (замість проданих), прогнозувати їх надходження, спрощувати процес інвентаризації.

Носієм інформації в штрих-кодах є відносна ширина темних і світлих смуг. У структурі коду штрихи позначаються цифрою «1», а проміжки — «0». Основною одиницею інформації є знак. Кожен з них складається із двох штрихів та двох проміжків. Ши­рина штрихів і проміжків завжди є кратною модулю, що дорів­нює за шириною найвужчому з них. Один знак дорівнює семи модулям. Ліворуч і праворуч символ штрих-коду обмежений — знаками початку та кінця символу (кінцеві знаки). Крім цього він поділяється на дві половини центральними обмежувачами (роз'єд­нувальний знак). Ліворуч проставляються коди країни та вироб­ника, а праворуч код товару і контрольний код. Існують міжна­родні, національні та локальні коди.

Інформацію зчитує світловий промінь. Штрихи поглинають світ­ло, а проміжки його відбивають. У такий спосіб світловий промінь трансформується в електричні імпульси, придатні до сприймання відповідними засобами обчислювальної техніки. Штрихове коду­вання вперше запровадили у США понад 20 років тому. Тоді бу­ло розроблено універсальний товарний код UPC, придатний для використання в промисловості та торгівлі. Починаючи із 1977 p., в Європі та на інших континентах утвердилась європейська сис­тема кодування EAN. За цією системою кожному виробу надає­ться номер, що має 13 цифр (EAN13). Перші дві або три цифри визначають країну, де виготовлено продукт («прапор держави»), наступні п'ять — продуцента, дальші п'ять — назву продукту, споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра є кон­трольною. З допомогою штрихового кодування здійс­нюється також контролювання якості продукції, відповідності її первинному зразку. З допомогою штрихового кодування в про­мисловості відбувається автоматизована ідентифікація виробів на різних стадіях виробництва: приймання сировини і матеріалів, збереження, виготовлення, контроль якості, пакування, складу­вання, відвантаження, реалізація. Якщо сировина і матеріали надходять в контейнерах або розсипом, з допомогою переносних чи стаціонарних скануючих пристроїв зчитуються штрихові ко­ди, що їх нанесено на етикетках контейнерів, на упаковці, безпосередньо на виробах і матеріалах. Одночасно штриховий код зчитується з товаросупрвідних документів.

Отже, у сучасній ринковій економіці використання штрихового кодування є важливим чинником ефективного маркетингу. У табл. 13.1 наведено індекси штрих-кодів різних країн, за допомогою яких можна визначити державу, де вироблено товар.

Таблиця 13.1

Поиск по сайту: