|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тенденції розвитку ринку товарів та послуг
Характерні особливості сучасної ринкової економіки є значною мірою похідними від своєрідної «споживацької» спрямованості нинішнього етапу науково-технічної революції. Через це ринок товарів та послуг характеризується: 1) насиченістю товарами масового виробництва, орієнтуванням на задоволення потреб найрізноманітніших груп покупців; 2) гнучким і високоадаптивним виробництвом, здатним до проведення товарної політики, яка відповідає найрізноманітнішим та найскладнішим потребам споживачів. Наприклад, щороку на ринок теле- і радіоапаратури надходить понад 700 нових моделей та модифікацій; 3) постійною підтримкою конкурентоспроможності товару внаслідок його модифікування, підвищення якості і зменшення собівартості. Водночас на сучасному ринку добре помітно тенденцію до зміни форм підприємницької діяльності. Поряд з великими корпораціями важливого значення в ринковій економіці Заходу набуває малий бізнес. Це пояснюється тим, що великі підприємства все частіше стають неспроможними задовольнити широку гаму людських потреб, що безперервно змінюються. Виникають так звані «економічні ніші», тобто такі сфери суспільного виробництва, до заповнення яких великим підприємствам бракує комерційного інтересу. Саме малі підприємства і виявилися тими організаційними структурами, які гнучко та мобільно реагують на швидку зміну запитів споживачів, необхідність запровадження нових технологій, забезпечують ефективніше використання творчого потенціалу окремої особистості. У середині 80-х pp. у США налічувалося 14,5 млн невеликих фірм, причому кількісний склад персоналу в переважній більшості з них не перевищував 10 осіб. В окремих галузях національної економіки США малі підприємства взагалі домінують. Так, вони забезпечують 64% всього обсягу реалізації товарів та послуг в оптовій торгівлі, 73% — в роздрібній, 57% — у сфері обслуговування. Значного поширення набула специфічна форма ведення бізнесу — франчайзинг (головна, найчастіше велика або відома фірма, укладає договір з невеликими підприємствами про надання їм права реалізації продукції або послуг з відповідною торговельною маркою). Найбільшого поширення набули три основні види франчайзингу: товарний; виробничий; діловий. 1990 року на умовах франчайзингу в США працювали вже понад 392 тис. підприємств. Однією із характерних тенденцій розвитку сучасного ринку товарів та послуг є всебічний правовий захист інтересів споживачів та посилення відповідальності виробників за якість продукції. Традиційний принцип «покупець, стережися, щоб тебе не обдурили», нині замінено новим «виробник, стережися обдурити покупця, бо неминуче станеш банкрутом». Систему договірної, а також позадоговірної відповідальності та страхування побудовано так, щоб потерпіла сторона мала повну гарантію відшкодування збитків. Змінився принцип визначення суб'єкта відповідальності за недоброякісний товар. Таким, у першу чергу, вважають не продавця, а безпосереднього виробника дефектної продукції. За оцінювання дефектності виробу першорядним є питання відповідності продукції тим характеристикам, якими споживач керувався під час її купівлі. Товар вважається дефектним, якщо його властивості не відповідають тій інформації, що була отримана від продуцента. Наявність таких розходжень є підставою для судового позову. Новий, ширший підхід до проблеми якості продукції, забезпечення безпеки користування нею спричинився до дальшого посилення державного втручання у сферу виробництва: ухвалюються спеціальні законодавчі акти про підвищення відповідальності виробників за збитки, завдані споживачам недоброякісною продукцією; розробляються та публікуються обов'язкові стандарти з вимогами до показників безпеки товарів. Наприклад, американський «Закон про споживання» передбачає, що споживач має «право на безпеку», «право на поінформованість», «право можливості вибору», «право бути вислуханим». Аналогічні закони діють у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою. Організований рух громадян і державних органів щодо розширення прав і можливостей покупців, започаткований у США, має назву консюмеризм (від англ. — споживач). Він набув дуже великого поширення в країнах з ринковою економікою. В Україні також розпочато широкомасштабну роботу зі створення законодавчих і нормативних актів щодо захисту прав споживачів, якості та сертифікації. Усе частіше застосовується Закон України «Про захист прав споживачів» у редакції від 15 грудня 1993 p., а також Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» від 10 травня 1993 р. № 46-93. За цих умов значно зростає в господарюванні і роль маркетингу, з допомогою якого забезпечується тісний прямий та зворотний зв'язок виробництва з ринком і споживанням.
Питання для самоконтролю 1. Що таке ринкова економіка, в чому її особливості порівняно із плановою? 2. Що таке ринкова інфраструктура? 3. Охарактеризуйте інфраструктуру ринку товарів і послуг. 4. Які тенденції розвитку ринку товарів і послуг спостерігаються останнім часом в економіці? 5. Що таке консюмеризм?
Питання для самостійного вивчення 1. Основні складові механізму функціонування ринку. 2. Переваги та види сучасної ринкової економіки. 4. Зміст, значення та методика визначення долі ринку збуту. 5. Кон’юнктура ринку та його місткість.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |