|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Цілі та сутність маркетингової товарної політики
Підприємницька діяльність є ефективною, коли вироблюваний фірмою товар або послуга знаходить попит на ринку, а задоволення певних потреб покупців завдяки придбанню даного товару або послуги приносить прибуток. Для того, щоб вироблюваний товар або послуга, що надається, були завжди конкурентоздатними і мали попит, необхідно приймати безліч підприємницьких і, звичайно, маркетингових рішень. В маркетинговій діяльності такі рішення торкаються, як правило, чотирьох напрямів: товарної політики, цінової політики, збутової політики і комунікативної політики. Товарна політика є ядром маркетингових рішень, навкруги якого формуються інші рішення, пов'язані з умовами придбання товару і методами його просування від виробника до кінцевого покупця. В підручниках з маркетингу можна зустріти безліч визначень товарної політики, наведемо найбільш розповсюджені з них. Г. Л. Багієв та В. М. Тарасович, наводять наступне визначення товарної політики. Товарна політика – це не тільки цілеспрямоване формування асортименту і управління ним, але і облік внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на товар, розробку товару, його виробництво, просування на ринок і реалізація, юридичне підкріплення такої діяльності, ціноутворення як засіб досягнення стратегічної мети товарної політики і ін. [2, с. 113]. С.С. Гаркавенко, наводить наступне визначення. Маркетингова товарна політика — це комплекс заходів, у рамках якого один або кілька товарів використовуються як основні інструменти досягнення цілей фірми [3, с. 210]. Святенко В.Ю. вказує на такі ознаки маркетингової товарної політики: - це комплекс заходів, у межах яких один чи кілька товарів використовують як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми; - це передбачення певного напрямку дій товаровиробника, - наявність у нього певних принципів поведінки [4, с. 155]. Мета товарної політики — заздалегідь забезпечити узгодженість таких рішень і заходів: - формування асортименту та управління ним; - підтримка конкурентоспроможності товарів; - знаходження для товарів оптимальних товарних ніш (сегментів); - розробка і впровадження стратегії маркірування й обслуговування товарів. Отже, основне завдання товарної політики — створити такий товар (окремий виріб, послугу чи їх сукупність) і так ним керувати, щоб інші елементи маркетингової діяльності були непотрібні взагалі або їх використовували як допоміжні для досягнення цілей підприємства. Структурно маркетингова товарна політика складається з трьох частин: - розробки товару (створення нових чи модифікація існуючих). Модифікація — це внесення змін у технологічні, конструктивні, нормативні, екологічні та естетичні параметри товару; - обслуговування товару (забезпечення сталості відповідних характеристик товару, що користується попитом. Особливо важливим є контроль за якістю продукції на всіх етапах — під розробки до продажу); - елімінування – зняття товару з виробництва. Для прийняття рішення про зняття товару з ринку доцільно враховувати певні критерії. Основними з них такі: - економічна вагомість продукту для підприємства (частка в обороті, грошові надходження від реалізації, рентабельність; - позиція продукту на ринку (частка ринку, ринковий потенціал); - майбутні перспективи продукту (стадія життєвого циклу, очікувані технологічні зміни). Безпосередньо вилучення товару з ринку відбувається наступними заходами: - поступовим зменшенням витрат на виробництво і збут і, як наслідок, зменшенням обсягів продажу застарілого продукту; - різким зменшенням витрат на маркетинг з метою зниження загальних витрат і збереження прибутку на заключних стадіях ЖЦТ; - спрямуванням зусиль маркетингу на найсильніший і най привабливіший сегмент ринку (одночасно решта сегментів виводяться з фази збуту); - вилученням окремих асортиментних позицій з продуктової лінії і концентруванням завдяки цьому ресурсів на найвигідніших для фірми позиціях; - переходом фірми з одних сфер функціонування в інші з метою концентрації на особливо пріоритетних, перспективних і ефективних напрямках.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |