|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Призначення та зміст сегментування ринкуВажливою складовою успішної маркетингової діяльності є проведення комплексу робіт з дослідження ринку. З їх допомогою знаходять потенційних покупців, вивчають їхні потреби, реальний і можливий попит на товар, визначають тенденції зміни ринкової ситуації, прогнозують розвиток ринку на тривалу перспективу. Такі дослідження забезпечують отримання вірогідної і систематизованої інформації про всі умови та процеси, що впливають на постановку цілей, розробку стратегії і планування маркетингової діяльності. Дослідження ринку базується на сукупності методів отримання інформації про стан об'єктів, що оцінюються. Науковий пошук уможливлює вибір цільового ринку для досягнення максимального ефекту маркетингових зусиль фірми. Під час вивчення головних факторів, які впливають на вибір цільового ринку, велика увага приділяється питанням його сегментації, тобто розподілу ринку на окремі групи покупців (ринкові сегменти). Сегмент ринку — одне з ключових понять концепції маркетингу, орієнтованого на попит. Найчастіше із сегментом ринку ототожнюють сукупність споживачів, яка однаково реагує на такий самий продукт та набір спонукальних стимулів маркетингу. До сегментування відносять дії з визначення найсприятливіших умов реалізації товарів та послуг на ринку з метою вибору оптимального варіанта орієнтації виробничої і збутової політики для досягнення максимальної ефективності комерційної діяльності. Головна мета сегментування ринку — забезпечити адресність нового товару. Вправне сегментування є важливою передумовою ринкового успіху фірми (як правило, за окремий сегмент беруть частку ринку, де 20% потенційних споживачів купують 80% товарів фірми-продуцента). Процес ринкового сегментування передбачає послідовне виконання таких робіт: - визначення головних ознак розподілу ринку на сегменти; - використання класифікаційних ознак для визначення всіх перспективних ринкових сегментів; - визначення цільового ринку підприємства як сукупності цільових сегментів, що найбільше відповідають стратегічним і тактичним інтересам фірми; - практичне використання результатів ринкового сегментування в маркетинговій та виробничій діяльності підприємства. Для здійснення сегментування ринку використовують різні критерії та підходи: - соціальні (клас, спосіб життя); - географічні (населений пункт, регіон, країна); - соціологічні (купівельний престиж, громадська думка, прихильність до торговельної марки); - демографічні (вік, стать, професія, менталітет); - спонукальні імпульси поведінки покупця (ціна, якість, сервіс, марка, дизайн). Критерії сегментування ринку випливають із вибраної ринкової стратегії і мають ураховувати можливості виробництва, технології, надання додаткових послуг, методи обробки інформації. Корисними вважають сегменти, котрі задовольняють таким вимогам: вимірюваність — рівень вірогідності, з якою можна визначити місткість і купівельну спроможність сегмента; доступність — рівень зусиль, докладаючи які, можна забезпечити сегмент необхідною кількістю продуктів; реальність — рівень прибутковості і фактичної величини сегмента (підприємство має орієнтувати свою маркетингову стратегію на найбільшу та однорідну групу споживачів); дійовість — можливість ефективного використання в цьому сегменті маркетингової програми, яка застосовується для залучення споживачів. Різні підходи до сегментування ринку здебільшого реалізуються з допомогою різноманітних методів. Найважливішим з них є кластерний аналіз споживачів (таксономія). Кластери споживачів формуються об'єднанням в окрему групу тих із них, котрі дають схожі відповіді на задані запитання. Покупці можуть бути згруповані в кластер за віком, доходами, звичками тощо. Схожість відповідей покупців оцінюється з допомогою вимірювання за різними показниками. Найчастіше для цього використовуються показники математичної статистики. Значного поширення в розподілі споживачів на засадах кластерного аналізу набуло сегментування, що враховує «ставлення споживачів до новизни товару». Крім класичного кластерного аналізу є також прийоми розподілу ринку на основі продуктової сегментації, коли передовсім беруть до уваги параметри продукції. Вона особливо важлива для продукції, реалізація якої базується на вивченні довгострокових тенденцій розвитку ринку. Розробка і виробництво нового товару, здійснення великих інвестиційних програм потребують тривалого часу, тому правильність результатів аналізу ринку, оцінки його місткості має винятково велике значення. Коли підприємство працює на ринку стандартної продукції, визначення його потенціалу здійснюється через використання методу підсумовування даних за окремими сегментами. Слід зазначити, що в світовій практиці зараз переважають два принципові методи маркетингового сегментування: з визначеними та невизначеними ознаками сегментування. Перший використовується тоді, коли попередньо відомі ознаки сегментування, кількісний склад сегментів, їхні характеристики. Його застосовують у випадку, коли сегментування не є метою дослідження, а тільки допоміжним інструментом для розв'язання інших маркетингових завдань. Ним користуються і тоді, коли сегменти ринку є чітко визначеними, а варіантність сегментів — малою, для визначення найперспективнішого сегмента (кількість сегментів, що досліджується не повинна перевищувати 10). Зовсім іншим принциповим підходом до маркетингового сегментування є другий метод, коли ознаки сегментування чітко не окреслені і суть самих сегментів невідома. Метод сегментування за невизначеності ознактакож передбачає опитування споживачів. Його використовують для попереднього пошуку ознак сегментування з наступним традиційним відбором сегментів. Метод невизначеності успішно реалізується, коли фірма має не менше 100 покупців товару або споживачів послуг, є можливість провести їх опитування, наявне достатнє програмне забезпечення для обробки отриманих результатів. За цих умов сегментування здійснюється за такими етапами: — визначення можливихознак сегментування; — проведення опитування; — визначення ознак, реально придатнихдля сегментування; — виділення окремих сегментів; — маркетингова оцінка виділених сегментів на відповідність вибраним критеріям. Найчастіше ознаки можливого сегментування визначаються за допомогою вивчення думок споживачів. Метою опитування є розподіл респондентів відповідно до вибраної програми. Групи з найбільшим відсотком продажу виділяють як ринкові сегменти. На наступному етапі здійснюється опис виділених сегментів, що створює базу для дальшого проектування, модернізації або позиціювання продукту. Завершальним етапом сегментування за цим методом є оцінка виділених сегментів на відповідність маркетинговим критеріям місткості, доступності, суттєвості та сумісності. Відповідність критерію місткості досягається тоді, коли є можливість спрямувати всі виробничі потужності підприємства для роботи в певному сегменті, тобто його місткість має бути більшою або дорівнювати виробничим потужностям підприємства. Доступність сегмента передбачає визначення можливості просування товарів та послуг без створення додаткової збутової мережі і налагодження відносин з посередниками. Якщо підприємство і раніше працювало з цим сегментом, ця ознака є вже відомою. Критерій суттєвості сегмента визначається оцінюванням сталості вибраної групи споживачів за об'єднувальними ознаками. Крім цього, беруть до уваги можливість зміни кількісних характеристик сегмента (зростання, сталість, зменшення). Критерій сумісності сегмента з ринком основних конкурентів визначається діловою активністю останніх, можливістю заволодіти бажаною часткою ринку. Сегментування ринку є найпоширенішим, але не єдиним засобом пошуку цільових ринкових аудиторій. Підприємства з обмеженими ресурсами можуть досягти цієї мети з допомогою маркетингу на рівні ринкових ніш, коли визначаються невеликі з характерними відмітними ознаками групи споживачів, тобто маркетинг цільових ніш — це результат іще детальнішого сегментування (підсегмент, група) з поглибленим виокремлюванням характерних ознак.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |