Тема: Суспільно-політичний лад і право в Україні у період імперіалізму (початок 20 ст. - 1917рок)

ДФН – 2 години

ПЛАН

1. Зміни у суспільному ладі. Столипінська аграрна реформа.

2. Зміни у державному ладі.

3. Джерела та основні риси права.

Теми рефератів:

- «Українське представництво в Державній думі Російской імперії».

- «Державно-правовий розвиток західноукраїнських земель у складі Австо-Угорської імперії ХІХ ст. – поч. ХХ ст.».

Методичні рекомендації.

Опрацьовуючи тему необхідно звернути увагу, що в період з початку 20 ст. до 1917 року Росія вступила в стадію монополістичного розвитку, а разом з тим в економіці країни продовжували відігравати значну роль докапіталістичні відносини, які підтримував реакційний царський уряд, політика якого призвела до соціального вибуху – революційних подій 1905 -1907 років. Жовтневий політичний страйк примусив до того непохитну царську владу в особі Миколи ІІ підписати конституційний маніфест, яким підданим імперії було даровано основні права і свободи, але формально цар залишився необмеженим монархом. Слід з’ясувати, що в цей період зростає політична активність усіх верств населення, перш за все, буржуазії і пролетаріату, створюються політичні партії, профспілки. Певну увагу слід приділити Столипінський аграрній реформі, в наслідок якої селянам дозволили вихід з общини, закріплення землі в приватну власність (хутора, отруба), переселення до Сибіру для засвоєння земель.

При розкритті другого питання особливої уваги вимагає аналіз основного змісту та історичного значення царських маніфестів від 6 серпня і 17 жовтня 1905 р. Позитивним моментом було створення Державної Думи з законодавчими функціями та затвердження Миколою ІІ Основних державних законів від 23 квітня 1906 р, які закріпили основні засади конституційного ладу, встановивши нову форму правління в вигляді так званого “конституційного самодержавства”(законодавча влада належить 3 суб’єктам: імператору, реорганізованій Державній Раді, Державній Думі).Крім цього необхідно звернути увагу на діяльність української фракції (Думська громада) в Державній Думі, характеристики юридичних аспектів діяльності Рад, як нового альтернативного самодержавству апарату державного управління. Опрацьовуючи питання необхідно звернути увагу на те, що після третьочервневого перевороту встановлюється контрреволюційна диктатура поміщиків, основні підвалини якої були закріплені у виборчому законодавстві. Проводячи реакційну політику царат спирався передусім на сильний каральний апарат, який за таємними циркулярами одержав надзвичайні повноваження, та на “виключне законодавство”. Ідея “швидкодіючої” слухняної юстиції втілюється у створених царським указом військово-польових судах. Самодержавство зміцнювало і розширювало апарат поліції і жандармерії. Поміщикам було надано право охороняти власні маєтки за допомогою загонів поліцейської охорони. Були створені охоронні відділення жандармерії, а у 1908 році – жандармські летючі загони. Необхідно звернути особливу увагу на те, що у період контрреволюції посилився національний гніт. Зокрема на Україні до заборони національної школи, театру, літератури українською мовою було додано заборону офіційно використовувати назви “Україна”, “український народ”.

При розгляді третього питання важливо звернути увагу на подальший розвиток адміністративного законодавства (“Тимчасові правила” про пресу, союзи, збори, тощо), внаслідок якого поступово були ліквідовані політичні свободи. Зріст робітничого руху призвів до розвитку фабрично-заводського законодавства (державне страхування). Аналізуючи зміни в цивільному праві слід зазначити появу нових форм власності на землю у селян. Подальшого розвитку набуває кримінальне законодавство (Кримінальне уложення 1903 р) яке базується на основах буржуазного права (індивідуалізація покарань, охорона приватної власності).

Додаткова література.

1. Волковинський В. М., Левенець Ю. А. П. А. Столипін: з життя та державної діяльності // Укр. іст. журнал. – 1991. - №2.

2. Гончаренко В. Законодавчі органи Австро-Угорської монархії під час перебування в її складі західноукраїнських земель // Вісник Академії правових наук України, - 2005 р. - №4 (43). - Х., 2005. – С. 52-60

3. Дубровіна А. Б. Механізм управління, суспільний лад і право України в період імперіалізму і буржуазно-демократичних революцій (1900-1917) – К., 1970.

4. Єрмалаєв В. Про українське представництво в Державній думі Російської імперії третього та четверьтого скликання // Вісник Академії правових наук України, - 2006 р. - №1

5. Кириченко В. Е. О проведении столыпинской аграрной реформы на Украине // Проблемы совершенствования законодательства Украины и практика его применения в современных условиях. – К., 1992.

6. Мацькевич М. Конституційне законодавство Австро-Угорщіни ІІ п. ХІХ ст. і правова платформа українського національного руху // Право України, - 2009. - № 5. – С. 161 – 168.

7. Мищак І. Бородьба українців за національні права та інтереси в Австрійськіому парламенті (ІІ п. ХІХ ст. – 1918 р.) // Право України, - 2009. - № 3. – С. 161 – 167.

8. Холод Ю.А. Соціальне законодаво Російської імперії в період першої світової війни // Право і безпека, - 2006. - № 1. – С. 164 – 167.

9. Ярмиш О. Н. Каральний апарат самодержавства в Україні в кінці 19 в. – на початку 20 ст. – Х., 2001.

10. Ярмиш О. Н. Судебные органы царской России в период империализма (1900-1917). – К., 1990.

Питання до самостійної роботи

Відповіді слід оформить письмово.

1. Охарактеризуйте процес буржуазно-демократичних перетворень, до яких царизм змушений був удатися на початку 20 ст. у наслідок революційних подій 1905-1907 років

2. Які зміни в державному ладі були закріплені в Основних законах Російської імперії від 23 квітня 1906 р. та інших актах з питань державного устрою і прав підданих Росії, прийнятих в період революції 1905-1907 рр.

3. З’ясуйте юридичний зміст Столипінської аграрної реформи.

4. Надайте характеристику статусу і компетенції Державної думи та діяльності і політичній платформі Української думської громади.

Поиск по сайту: