СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І.МЕЧНИКОВА

ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра кримінального права, кримінального процесу і криміналістики

Програма курсу та методичні рекомендації

До вивчення навчальної дисципліни

«КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО УКРАЇНИ. ОСОБЛИВА ЧАСТИНА»

Для студентів економіко-правового факультету

Спеціальність: 6.060101 «Правознавство»

Освітньо-кваліфікаційний рівень «Бакалавр»

Одеса – 2010

Укладачі:

Стрельцов Є.Л., д.ю.н., професор, заслужений діяч науки і техники України

Чуваков О.А, к. ю. н., доцент

Кучанська Л.С., к.ю.н., доцент

Романова О.В., ст. викладач

Рецензенти:

Васильєв А.С. д.ю.н., профессор,

Гончар Т.О, к. ю. н., доцент

Затверджено

рішенням кафедри кримінального права, кримінального процесу і криміналістики

протокол № від «___» серпня 2010 р.

Рекомендовано до друку Вченою Радою економіко-правового факультету, протокол № від «___» вересня 2010 р.

Зміст

ВСТУП

Особлива частина кримінального права є сукупність правових розпоряджень, які встановлюють види і склади заборонених форм суспільно небезпечного поводження, а також види і розміри покарань у випадку порушення встановлених заборон. У зв'язку з цим знання кримінального законодавства, в тому числі і Особливої частини, розуміння сутності і змісту кримінально-правових понять, процесу кваліфікації злочинів являє собою основною умовою професійної підготовки висококваліфікованих спеціалистів для судових органів, органів СБУ, прокуратури, МВС, податкових служб і ін. В цьому визначається практичне значення вивчення курсу “Кримінальне право України. Особлива частина”.

Особлива частина кримінального права характеризується певною сукупністю ознак. Насамперед Особлива частина — це сукупність кримінально-правових норм, які встановлюють види і склади злочинів та визначають види і розміри покарань, застосовувані судом щодо осіб, які вчиняють ці злочини.

Кримінально-правові норми, що становлять Особливу частину, розташовані в ній у точно визначеній послідовності (залежно від об'єкта злочинного посягання).

Кримінально-правові норми, що становлять Особливу частину, видаються лише вищим законодавчим органом України — Верховною Радою України.

Під час реформування кримінального законодавства Особлива частина зазнала деяких змін, як і Загальна частина. Зміни норм Особливої частини тісно пов'язані із трансформуванням політичних, економічних, ідеологічних, духовно-моральних суспільних відносин, а також різким збільшенням числа тяжких і особливо тяжких суспільно небезпечних діянь. Реформація Особливої частини не могла не відбитися на криміналізації та декриміналізації деяких діянь. Так, структура Особливої частини кримінального права відображає нові підходи і пріоритети кримінально-правової охорони. Вони позначені в такий спосіб: особа, суспільство, держава, безпека миру і людства.

Значення Особливої частини кримінального права полягає у тому, що тільки її нормами можуть бути визначені злочинність та караність діянь.

Система Особливої частини кримінального права складається з упорядкованої сукупності кримінально-правових норм, в основу яких традиційно покладена ознака родового об'єкта злочинів, тобто сукупність близьких (однорідних) суспільних відносин, охоронюваних певною групою кримінально-правових норм.

Залежно від значимості родового об'єкта Особлива частина КК має таку систему:

Розділ I. Злочини проти основ національної безпеки України (ст.ст. 109–114 КК);

Розділ II. Злочини проти життя та здоров’я особи (ст.ст. 115–145 КК);

Розділ III. Злочини проти волі, честі та гідності особи (ст.ст. 146–151 КК);

Розділ IV. Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (ст.ст. 152–156 КК);

Розділ V. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина (ст.ст. 157–184 КК);

Розділ VI. Злочини проти власності (ст.ст. 185–198 КК);

Розділ VII. Злочини у сфері господарської діяльності (ст.ст. 199–235 КК);

Розділ VIII. Злочини проти довкілля (ст.ст. 236–254 КК);

Розділ IX. Злочини проти громадської безпеки (ст.ст. 255–270 КК);

Розділ X. Злочини проти безпеки виробництва (ст.ст. 271–275 КК);

Розділ XI. Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (ст.ст. 276–292 КК);

Розділ XII. Злочини проти громадського порядку та моральності (ст.ст. 293–304 КК);

Розділ XIII. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення (ст.ст. 305–327 КК);

Розділ XIV. Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації (ст.ст. 328–337 КК);

Розділ XV. Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян (ст.ст. 338–360 КК);

Розділ XVI. Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ст.ст. 361–363¹ КК);

Розділ XVII. Злочини у сфері службової діяльності (ст.ст. 364–370 КК);

Розділ XVIII. Злочини проти правосуддя (ст.ст. 371–400 КК);

Розділ XIX. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини) (ст.ст. 401–435 КК);

Розділ XX. Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (ст.ст. 436–447 КК).

Предметом Особливої частини кримінального права є вивчення кримінально-правових норм і практики їх застосування, правовий аналіз і ефективність як окремих норм, так і системи норм, а також рекомендації із кваліфікації та удосконалювання правозастосовної практики.

Основним напрямком цього курсу є глибоке вивчення студентами і слухачами економіко-правового факультету теоретичного матеріалу, правильне тлумачення і застосування кримінального закону, професійна кваліфікація суспільно небезпечних діянь.

Програма курсу “Кримінальне право. Особлива частина” розроблена з урахуванням структури і положень діючого Кримінального кодексу України, який вступив в дію 01.09.2001 р., з усіма доповненнями та змінами.

Основою вивчення “Кримінального права. Особливої частини” є курс лекцій, семінарських і практичних занять, консультативні заняття, самостійна робота студентів і слухачів, а також індивідуальні заняття на засіданнях наукового гуртка з кримінально-правових дисциплін.

Більш ефективному вивченню Особливої частини кримінального права України, нерозривного зв'язку теоретичних положень із практикою сприяє участь практичних працівників судових та правоохоронних органів, інших юридичних установ на семінарських і практичних заняттях курсу.

Вивчення курсу “Кримінальне право. Особлива частина” проводиться на протязі двох навчальних семестрів.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

Навчальна нормативна дисципліна «Кримінальне право України (Особлива частина)» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП).

Дана система запроваджується з метою удосконалення системи контролю якості знань студентів, сприяння формуванню системних та систематичних знань, стабільної самостійної роботи впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:

- підвищення мотивації студентів до системного навчання впродовж семестру та навчального року, переорієнтація їх цілей з отримання позитивної оцінки на формування системних, стійких знань, умінь та навичок;

- відповідність переліку, форм, та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

- відкритість контролю, яка базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

- подолання елементів суб’єктивізму при оцінюванні знань, що забезпечується виконанням індивідуальних завдань із застосуванням модульної системи оцінювання, іспиту;

- розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення, та підвищення ефективності навчального процесу.

Ця дисципліна вивчається протягом двох семестрів та складається з чотирьох змістових модулів (ЗМ). По завершенню одного семестру студенти складають залік. По завершенню курсу студенти складають іспит. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (модульний ЗМ1, ЗМ2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою.

За результатами оцінювання змістового модуля студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 30-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 60 балів (по 30 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 40 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь усного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (КПМ).

Під час викладання матеріалу лекцій лектор може здійснювати контрольні опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за ці опитування складає 20 балів, які є складовими КПМ.

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:

- доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

- доповнення доповіді – до 3 балів;

- експрес опитування – до 3 балів;

- колоквіум – до 4 балів;

- самостійна робота – до 4 балів;

- домашня робота – до 4 балів;

- есе (короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

- тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

- реферат (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та висновками) – до 3 балів;

- участь в дискусії – до 2 балів;

- підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язанийвідпрацювати пропущене заняття через усне опитування в поза аудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної сесії викладач припиняє приймати відпрацювання. Таким чином, за цю дисципліну студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, оцінені за 100-бальною системою, знання студента відображаються у заліковій книжці.