ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ. Навчально-методичний посібник

Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи

Та практичних занять

З навчальної дисципліни

“Кримінальний процес”

(відповідно до вимог ECTS)

Навчально-методичний посібник для самостійної роботи та практичних занять з навчальної дисципліни “Кримінальний процес” (відповідно до вимог ECTS) / Уклад.: Ю.М. Грошевий, Ю.В. Хоматов, О.І. Бережний та ін. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. – 81 с.

У к л а д а ч і: Ю.М. Грошевий,

Ю.В. Хоматов,

О.І. Бережний,

В.В. Вапнярчук,

О.М. Дроздов,

В.М. Іщенко,

О.В. Капліна,

М.О. Карпенко,

Т.В. Корчева,

В.І. Маринів,

І.Ю. Мірошников,

Т.М. Мирошниченко,

В.М. Трофименко,

А.Р. Туманянц,

Д.В. Філін,

В.Д. Фінько,

С.Б. Фомін,

О.Г. Шило.

Рекомендовано до видання редакційно-видавничою радою

академії (протокол № 6 від 16.08.2007 р.)

© Національна юридична академія України, 2007

ЗМІСТ

1. Вступ........................................................................................3

2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних

занять, самостійної роботи.......................................5

3. Програма навчальної дисципліни

“Кримінальний процес”.............................................8

4. Завдання до практичних занять, колоквіумів та

самостійної роботи....................................................27

5. Словник основних термінів......................................59

6. Поточний модульний контроль

(методичні настанови)..............................................63

7. Індивідуальна робота студента.................................65

8. Питання для підготовки до іспиту з

з кримінального процесу..........................................66

9. Критерії оцінки успішності студентів з

навчальної дисципліни “Кримінальний процес”......75

10.Список додаткової літератури..................................77

ВСТУП

Кримінальний процес України належить до навчальних дисциплін, засвоєння яких становить фундамент фахової підготовки спеціаліста-юриста. Володіння належними знаннями кримінально-процесуального права та практичними навичками його застосування є обов’язковим як для судді й прокурора, так і для слідчого й адвоката, оперативного працівника органів МВС, СБУ та митних установ, оскільки виконувані ними функції безпосередньо детально регламентовані саме цією галуззю права. Інші представники юридичного фаху також не можуть обійтись у своїй практичній діяльності без знань основних положень кримінального процесу.

Навчальний курс включає поняття про предмет і систему кримінально-процесуального права, принципи кримінального судочинства, суб’єктів (учасників) кримінально-процесуальних відносин, процесуальні строки й судові витрати, докази й доказування, досудове й судове провадження по кримінальних справах, про перегляд вироків, ухвал, постанов у апеляційному та касаційному провадженнях, виконання вироків, ухвал, постанов, застосування примусових заходів медичного та виховного характеру, про протокольну форму досудової підготовки матеріалів.

Курс кримінального процесу передбачає різноманітні форми навчання: лекційні, практичні заняття, колоквіуми, експериментальні форми практичних робіт.

Практичні заняття – одна з основних форм навчання при вивченні курсу “Кримінальний процес”. Їх мета полягає у засвоєнні головних теоретичних положень і відпрацюванні навичок практичного застосування норм кримінально-процесуального права.

Практичні заняття з кримінального процесу проходять у формі виконання завдань (казусів), ділової гри, складання процесуальних документів, вивчення окремих категорій кримінальних справ. В окремих випадках проводяться колоквіуми з найважливіших теоретичних тем.

Під час підготовки до занять студенти мають опрацювати відповідні розділи підручників і рекомендованої літератури, засвоїти необхідні нормативні акти та ознайомитися з постановами пленумів Верховного Суду України, рішеннями Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та відповідними наказами та інструкціями органів прокуратури, МВС та СБУ.

У результаті вивчення кримінально-процесуального права студенти повинні:

– знати основні проблеми науки кримінального процесу; функції судової влади в системі державної влади та форми їх здійснення; суть і значення процесуальної форми; джерела кримінально-процесуального права; поняття і зміст кримінально-процесуальних правовідносин, їх місце в механізмі правового регулювання; процесуальне становище суб’єктів (учасників) кримінального процесу; теорії доказів; чинні норми кримінально-процесуального права; систему процесуальних актів та вимоги, яким вони повинні відповідати; теорії прийняття рішень у кримінальному судочинстві.

– вільно орієнтуватися в системі кримінально-процесуального законодавства України, постійно ознайомлюватися з практикою застосування кримінально-процесуального законодавства загальними судами України, перспективами його розвитку відповідно до основних напрямків судово-правової реформи;

– вміти правильно тлумачити норми кримінально-процесуального права в процесі роботи з юридичною спеціальністю; використовувати дані науки кримінального процесу для підвищення професійних знань; застосовувати основні положення теорії доказів у кримінальному процесі; складати кримінально-процесуальні документи та ділову документацію; наводити обґрунтовані та мотивовані аргументи під час прийняття процесуальних рішень.

2. Загальний розрахунок годин лекцій, практичних занять, самостійної роботи

* у тому числі 12 год індивідуальної роботи

та 8 год колоквіуму.

ЗАТВЕРДЖЕНО

вченою радою Національної юридичної

академії України ім. Ярослава Мудрого

(протокол № 11 від 29.06.2007 р.)

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС”

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Р о з д і л I. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ І СИСТЕМА КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Поняття кримінального процесу, його завдання і роль в державному механізмі боротьби зі злочинністю та в охороні прав особи. Історичні форми кримінального процесу. Кримінальний процес і правосуддя. Кримінально-процесуальна діяльність і кримінально-процесуальні відносини.

Система кримінального процесу.

Основні кримінально-процесуальні поняття. Механізм кримінально-процесуального регулювання. Джерела кримінально-процесуального права. Кримінально-процесуальна форма. Співвідношення імеперативності та диспозитивності в регулюванні кримінально-процесуальної діяльності.

Кримінально-процесуальні гарантії. Кримінально-процесуальні функції. Кримінально-процесуальні акти. Моральні засади кримінально-процесуальної діяльності.

Кримінально-процесуальна доктрина (наука), її предмет, система і методи. Розвиток її в Україні.

Кримінальний процес як навчальна дисципліна, її завдання.

Зв’язок кримінального процесу з іншими галузями права, суміжними галузями знань.

Р о з д і л II. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Предмет і завдання кримінально-процесуального права України. Кримінально-процесуальний закон та його співвідношення з кримінально-процесуальним правом. Виникнення і основні етапи розвитку кримінально-процесуального законодавства України. Реформа кримінально-процесуального законодавства. Конституція України як джерело кримінально-процесуального права. Кримінально-процесуальний кодекс України. Його структура та зміст. Інші законодавчі акти, які містять норми кримінально-процесуального права. Міжнародні договори України та їх співвідношення з кримінально-процесуальним законодавством України. Рішення Європейського Суду як джерело кримінально-процесуального права.

Значення для кримінального процесу рішень Конституційного Суду України, керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, наказів та інструкцій Генерального прокурора України, СБУ та МВС України.

Кримінально-процесуальні норми, їх види та структура. Застосування кримінально-процесуального закону за аналогією.

Чинність кримінально-процесуального закону в часі, просторі та щодо осіб.

Р о з д і л Ш. ПРИНЦИПИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Поняття та значення принципів кримінального процесу. Система принципів кримінального процесу за Конституцією України та Кримінально-процесуальним кодексом, їх нормативний зміст у кримінально-процесуальній діяльності: загально-правових, загально-процесуальних, кримінально-процесуальних.

Законність, гуманізм та пріоритет прав людини як загально-правові принципи кримінального процесу. Право особи на судовий захист; всебічне, повне і об’єктивне дослідження обставин справи; гласність (усність), безпосередність судового розгляду справи; національна мова судочинства; змагальність; свобода оцінки доказів як загально-процесуальні принципи кримінального процесу.

Публічність (офіційність); недоторканність особи; презумпція невинуватості; забезпечення обвинуваченому права на захист як суто кримінально-процесуальні принципи.

Значення судоустрійних принципів для регулювання кримінально-процесуальної діяльності: здійснення правосуддя тільки судом; рівність громадян перед законом і судом; колегіальний і одноособовий розгляд справ; незалежність суддів і підкорення їх тільки законові.

Принципи кримінального процесу України і проблеми реалізації міжнародних стандартів основних прав і свобод людини у сфері кримінально-процесуального судочинства.

Р о з д і л 1У. СУБ’ЄКТИ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Поняття і класифікація суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес. Функції і повноваження суду. Суд як орган правосуддя. Законний склад суду.

Прокурор, його функції, завдання і повноваження на різних стадіях кримінального процесу.

Органи дізнання. Їх види, завдання і повноваження. Особа, що провадить дізнання (дізнавач), її повноваження.

Слідчий як орган досудового слідства, його повноваження. Процесуальна самостійність слідчого. Начальник слідчого підрозділу (відділення, відділу, управління), його повноваження.

Обставини, що виключають можливість участі в справі судді, народного засідателя, прокурора, слідчого, особи, що провадить дізнання.

Особи, які мають особистий інтерес у справі. Підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий.

Потерпілий. Цивільний позивач. Цивільний відповідач. Їх процесуальні права та обов’язки. Підстави та порядок заявлення цивільного позову в кримінальній справі.

Особи, які представляють у кримінальній справі інтереси інших суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності. Поняття захисту в кримінальному процесі. Захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, його завдання, права та обов’язки. Коло осіб, які можуть бути захисниками. Обставини, які виключають участь особи у справі як захисника. Запрошення, призначення, заміна захисника. Момент допуску захисника до участі в справі. Випадки обов’язкової участі захисника в кримінальному процесі. Відмова підозрюваного, обвинуваченого від захисника. Усунення захисника від участі у справі. Оплата праці захисника.

Представник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. Коло осіб, які можуть бути допущені до участі в справі як представники. Обставини, які виключають участь особи у справі як представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача. Права та обов’язки представника.

Законний представник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, потерпілого. Коло осіб, які можуть брати участь у справі як законні представники. Їх права та обов’язки.

Інші суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності. Їх права та обов’язки.

Процесуальні та непроцесуальні заходи забезпечення безпеки суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

Р о з д і л У. ДОКАЗИ Й ДОКАЗУВАННЯ В КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Поняття доказового права. Поняття теорії доказів у кримінальному процесі та її предмет. Опосередковане пізнання – методологічна основа теорії доказів. Достовірність і ймовірність знань, отриманих у результаті пізнання в кримінальній справі. Поняття і характер істини в кримінальному судочинстві.

Предмет і межі доказування в кримінальній справі. Особливості предмету доказування в окремих категоріях справ.

Поняття доказу. Допустимість і належність доказів. Класифікація доказів: первісні та похідні, особисті та речові, прямі й непрямі, обвинувальні та виправдувальні.

Характеристика джерел доказів. Показання свідків, їх предмет, значення та оцінка. Особи, які не можуть бути допитані як свідки в кримінальній справі. Процес формування свідоцьких показань, його етапи. Об’єктивні та суб’єктивні фактори, які впливають на формування показань свідка. Перевірка та оцінка показань свідка.

Показання потерпілого, їх предмет, значення, перевірка та оцінка.

Показання підозрюваного, обвинуваченого і підсудного, їх предмет, значення, перевірка і оцінка. Обмова та самообмова в їх показаннях.

Процесуальні форми використання спеціальних знань у кримінальному процесі. Висновок експерта, його предмет, значення, форма та зміст. Підстави для призначення експертизи у кримінальному процесі. Випадки обов’язкового призначення експертизи. Права, обов’язки та відповідальність експерта. Підстави для відводу експерта та порядок його вирішення. Відмінність експерта від спеціаліста. Висновок (висновки) експертів при проведенні комісійної та комплексної експертиз. Перевірка та оцінка висновку експерта.

Речові докази, їх поняття та види. Процес формування речових доказів. Оцінка речових доказів. Зберігання речових доказів. Вирішення питання про речові докази при завершенні провадження у кримінальній справі.

Протоколи слідчих та судових дій як джерела доказів. Процесуальні гарантії їх повноти та достовірності. Перевірка та оцінка протоколів слідчих та судових дій.

Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів. Перевірка та оцінка цих протоколів та додатків.

Інші документи як джерела доказів, їх поняття, види, відмінність від речових доказів. Перевірка та оцінка документів.

Процес доказування та його структура. Елементи процесу доказування. Збирання доказів. Перевірка. Оцінка. Зміст та основні положення оцінки доказів. Внутрішнє переконання та його роль в оцінці доказів.

Суб’єкти доказування. Їх класифікація. Обов’язок доказування.

Р о з д і л У1. ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО

Поиск по сайту: