ВИСНОВОК. Отже, процесуальні гарантії — це перед­бачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення завдань кримінального судочинства й охорони прав і

Отже, процесуальні гарантії — це перед­бачені кримінально-процесуальним законом засоби забезпечення завдань кримінального судочинства й охорони прав і законних інтересів осіб, які беруть у ньому участь. Але процесуальні гарантії це не окремі розрізнені засоби, а цілісна система таких засобів, які в сукупності і забезпечують правосуддя. Систему таких гарантій складають процесуальна форма, принципи кримінального процесу, процесуальні обов’язки його суб’єктів і заходи кримінально-процесуального примусу.

Процесуальні гарантії прав і свобод людини в кримінальному процесі — особливий вид гарантій, які виступають засобом їх за­безпечення: реалізації в процесі кримінального судочинства, захис­ту від безпідставного втручання, відновлення порушених прав. Якщо право — це можливість відповідної поведінки, то процесу­альні гарантії представляють собою юридично визначені процедури реалізації відповідних прав, механізм попередження їх порушень, порядок захисту і відновлення порушених прав і свобод людини.

Процесуальна форма — найважливіша процесуальна гарантія захисту прав та законних інтересів суб'єктів кримінального процесу. Поліп­шенню її якості сприяє наукове обгрунту­вання встановленого законом порядку здійснення кримінального судочинства і приведення його у відповідність з вимога­ми Конституції України та положень між­народних документів з прав людини. Процесуальна форма є однією з фунда­ментальних категорій кримінального процесу, від чіткості визначення поняття якої значною мірою залежить вирішення низки теоретичних і практичних проб­лем.

Крім процесуальної форми і заходів кримінально-процесуального примусу процесуальними гарантія­ми є принципи кримінального процесу.

Значення принципів як норм вищого ступеня нормативнос­ті полягає, по-перше, в тому, що кожне рішення правозастосувальника, яке приймається з порушенням їх вимог, підлягає ска­суванню, а одержана інформація не має доказового значення; по-друге, принципи сприяють правильному тлумаченню звичайних правових норм; по-третє, будучи своєрідними ціннісними орієн­тирами, принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією, вносять впорядкованість при субсидіарному засто­суванні права.

Таким чином кримінально-процесуальні гарантії є не тільки ефективними заходами покращення роботи органів кримінальної юстиції, захисту прав і свобод громадян, а й засобом удосконалення діяльності судових органів.

Нормативні акти:

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 в //Відомості Верховної Ради України.— 1996.— № 30.

2. Кримінально-процесуальний кодекс України.— К., 2001

3. Кримінальний кодекс України.— К.: Юрінком Інтер, 2001.

4. Закон України від 18.02.1992 "Про оперативно-розшукову діяльність //Відомості Верховної Ради України. 1992.— № 22 (Із змінами, внесеними Законом України № 2246-ІН від 18 січня 2001 року // Офіційний вісник України— 2001.— № 8.)

5. Закон України "Про прокуратуру"//Відомості Верховної Ради України — 1991.— № 53.

6. Закон України від 20.12.1990 "Про міліцію" // Відомості Верховної Ради України— 1991.— № 4

Література:

7. Гевко В. Кримінально-процесуальна форма: структура та елементи // Право України. – 2002. – №8. – С. 138-139.

8. Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України.— К., 1999.

9. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Ю.М.Грошевого. – Харків: Право, 2002.

10. Рижков Е. Дотримання конституційних прав громадян у процесі оперативно-розшукової діяльності //Право України.— 1999.— № 10..

11. Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., допов. і переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003

12. Тертшиник В. М. Науково-практичний коментар Кримінально- процесуально­го кодексу України.— Харків: Арсіс, 2000.

13. Тертишник В. М. Проблеми розвитку процесуальної форми і гарантій пра­восуддя // Право України.— 2001.— № 1.— С. 91-93.

14. Шемшученко Ю. Конституція України і права людини // Право України.— 2001.— № 8.— С.13-15.

Поиск по сайту: