Конфлікти та агресія

Немає необхідності пояснювати негативну роль конфліктності та агресивності для процесу спілкування, встановлення взаєморозуміння між людьми і стосунків між ними.

Конфліктність є складною особистісною якістю, включаючою в себе образливість, запальність, підозрюваність.

Образливість як емоційна властивість особистості визначається легкістю виникнення емоції образи. У гордих, самолюбних відзначається, свого роду гіперестезія (підвищена чутливість) усвідомлення власного достоїнства, тому вони розцінюють звичайна слова, сказані в їхню адресу, як образливі, підозрюють навколишніх в тому, що їх навмисно ображають, хоча ті навіть і не думали про це.

За даними П.А.Ковальова (1996), вивчавшого самооцінку образливості, в 3 вікових групах з 5 вона вища у дівчаток ніж у хлопців.

Образливість згідно висновків П.А.Ковальова, зв’язана зі схильністю до агресивної поведінки, причому такий зв'язок більш тісний у дівчаток у порівнянні з хлопчиками.

Запальність має декілька характеристик:

· Запальна людина схильна сприймати широкий спектр ситуацій як провокуючі;

· Запальність як реакція характеризується діапазоном від середньо вираженої роздратованості або досади до люті та сказу;

· Це риса темпераменту, котра проявляється з провокуючою ситуацією.

Часто конфронтація приводить до агресивної поведінки (агресії). Вона є вираженням виниклого стану фрустрації, коли потрапивши в конфліктну ситуацію люди не можуть добитися своєї цілі.

Виходячи з обраного людиною при конфронтації способу поведінки, виділяють фізичну та вербальну агресію. Та і інша може бути прямою та опосередкована. Пряма фізична агресія виражається в фізичному впливі на іншу людину (нападі, перешкоді здійсненню яких-небудь дій). Опосередкована фізична агресія виражається у ламанні предметів, стуканні по столі кулаком, гриманні дверима при виході з приміщення. Пряма вербальна агресія – це словесне приниження людини, висловлене їй особисто, а опосередкована вербальна агресія – за її спиною (в розмові з іншими людьми, не беручими участі в конфлікті).

Пряма та опосередкована фізична агресія більше характерна лицям чоловічої статі, а вербальна агресія, особливо опосередкована, лицям жіночої статі.

В залежності від направленості агресивної поведінки розрізняють гетеро-агресію (скерованість на інших) і ауто агресію (скерованість на себе, самозвинувачення і само покарання).

Від агресивної поведінки слід відрізняти агресивність як властивість особистості. Агресивність – це схильність людини вирішувати конфліктні ситуації за допомогою агресивної поведінки. Одні вчені вважають, що агресивність – це потяг, рівень котрого заданий людині від народження. Інші говорять про роль виховання, научіння шляхом підкорювання. Праві і ті й інші. Агресивність більш виражена у чоловічої статі, ніж у жіночої, що можна пов’язати з перевагою у перших чоловічого статевого гормону. Відомо, що наприклад, прийом анаболіків (в склад котрих входить цей гормон) збільшує агресивність. З іншого боку, показано, що в близькому до первобутності племені, котре традиційно вважалося миролюбним, агресивність чоловіків та жінок відсутня.

Рівень агресивності залежить від соціального статусу школярів в класі і в компанії. Найбільш високий її рівень спостерігається у лідерів і відкинутих. В першому випадку агресивність поведінки викликається бажанням захистити або укріпити своє лідерство, а в другому – незадоволеністю своїм статусом, станом фрустративності.

Загальна агресивність людини складається з її різноманітних особистих властивостей: запальність, підозрілість, образливість, непокора, нетерпимість, схильність до домінування, мстивість, безкомпромісність. У високо агресивних суб’єктів всі ці властивості виражені сильніше, однак найбільший вклад в схильність до агресивної поведінки вносять запальність, образливість, мстивість.

Поиск по сайту: