Поняття конфлікту та його функції

Будь-яка група людей (родина, організація, трудовий колектив або група студентів) постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі можливості та уникає небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому організація, група чи родина функціонує, є не стабільною комбінацією факторів впливу на її діяльність, а хаотичним нагромадженням складових, що постійно перебувають у русі, змінюють свої значення і мають, як правило, різновекторну спрямованість. Сукупність ресурсів, які дана група людей використовує у своїй діяльності, теж постійно трансформується, видозмінюється, морально старіє, набуває нових форм та інших кількісних чи якісних параметрів.

Всі ці процеси та явища зумовлюють виникнення неординарних ситуацій, які раніше не зустрічалися і потребують нагального вирішення. Оскільки психологія має справу з людьми (родичами, знайомими, працівниками, співробітниками, діловими партнерами та ін.), то необхідно враховувати також і зміни у запитах, потребах, особливості людських стосунків, зважати на мету, цілі, завдання, інтереси сторін чи окремих груп та особистостей в колективі та поза його межами.

Неминучість виникнення суперечностей є виявом закону єдності та боротьби протилежностей, одного з класичних законів розвитку. За цим законом будь-яке явище чи ситуація розглядається як єдність протилежних сторін, що взаємовиключають одна одну, долають опір свого антиподу, проте, водночас, не можуть існувати окремо, обопільне взаємозумовлюються (одна існує лише тому, що наявна друга). Єдність протилежностей завжди умовна, а їх боротьба абсолютна.

Тому поняття конфлікту і є таким важливим для сучасної психології та соціології. В наш час, коли умови життя людей часто і швидко, іноді кардинально, змінюються, коли слово "стрес" і "депресія" відомі багатьом ще з шкільної парти, неможливо переоцінити актуальність проблеми конфлікту та способів і методів його вирішення.

Конфлікти незнищенні — вони з’являються при будь-яких життєвих обставинах та супроводжують нас від народження до самої смерті... Конфлікти – це норма життя. Якщо у Вашому житті нема конфліктів, провірте чи є у вас пульс.

Ч. Ліксон

Там, де є людина, завжди є конфлікти,бо вони – постійний супутник буття та суспільного розвитку. Бажаємо ми того або не бажаємо, але конфлікт – це та реальність, з котрою ми стикаємося практично кожен день. Декотрі достатньо несерйозні конфлікти легко вирішуються. Однак інші, більш значимі, потребують застосування стратегії для їх успішного вирішення або, в іншому випадку, вони здатні призвести до натягнутості стосунків, викликати неприязнь.

Сьогодні в конфліктологічній літературі існують найрізноманітніші визначення конфлікту. Так, на Заході широко розповсюджене поняття конфлікту, сформульоване відомим американським теоретиком Л. Козером. Під ним он розуміє боротьбу за цінності та домагання на певний статус, владу і ресурси, в котрій цілями противника являються нейтралізація, завдання шкоди або усунення суперника.

Конфлікт — це стосунки між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності протилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т.п.).

Для з’ясування суті конфлікту важливо виділити його основні ознаки, сформулювати умови його виникнення.

1. Конфлікт завжди виникає на основі протилежно спрямованих мотивів і суджень, які можна вважати необхідною умовою виникнення конфлікту.

Для конфлікту завжди характерно протиборство суб’єктів соціальної взаємодії, що виявляється через нанесення взаємного збитку (морального, матеріального, фізичного, психологічного і т. п.).

Необхідними й достатніми умовами виникнення конфліктує наявність у суб’єктів соціальної взаємодії протилежно спрямованих мотивів і суджень, а також стан протиборства між ними.

Будь-який конфлікт можна розглядати у статиці (як систему взаємозалежних структурних елементів) і в динаміці (як процес).

Основними структурними елементами конфліктує сторони конфлікту; предмет конфлікту; образ конфліктної ситуації; мотиви конфлікту; позиції сторін-конфліктерів.

Сторонами конфліктувважають суб’єкти соціальної взаємодії, інтереси яких порушено безпосередньо, або суб’єкти, які явно (неявно) підтримують конфліктерів.(рис.1.1)

Предмет конфлікту — об’єктивно наявна чи уявна проблема, що служить причиною протиборства між сторонами (проблема влади, взаємин, першості співробітників, їхньої сумісності). Це саме та суперечність, яка є причиною виникання конфлікту.

Відображення предмета конфлікту у свідомості суб’єктів конфліктної взаємодії визначає образ предмета конфлікту.

Мотиви конфлікту,як внутрішні спонукальні сили, підштовхують суб’єктів соціальної взаємодії до конфлікту. Мотиви виявляються у формі потреб, інтересів, цілей, переконань.

Позиції сторін - конфліктерів — це те, про що заявляють вони один одному в ході конфлікту чи в переговорному процесі.

Рис. 1.1. Структура конфлікту [2, c. 25]

S1 і S2 — сторони (суб’єкти) конфлікту;П — предмет конфлікту;ОК1іОК2 — образи конфлікту (конфліктної ситуації);М1 іМ2 — мотиви конфлікту;Р1іР2 — позиції сторін-конфліктерів.

Причини конфлікту — це явища, події, факти, ситуації, що передують конфліктові та викликають його за певних умов діяльності суб’єктів соціальної взаємодії.

Причини конфліктів розкривають джерела їх виникнення й визначають динаміку перебігу.

Важливим є питання про місце та роль конфліктів у процесі життєдіяльності окремої людини, соціальної групи, організації. Іще мислителі Стародавнього Світу й середньовіччя вбачали в конфліктах деякий засіб до взаєморозуміння та доброї згоди.

Функція конфлікту виражає, з одного боку, його соціальне призначення, а з іншого — залежність, що виникає між ним та іншими складовими громадського життя. У першому випадку беруться до уваги наслідки конфлікту, у другому — спрямованість стосунків суб’єктів-конфліктерів.

Розрізняють явні та латентні (приховані) функції конфлікту.

1. Явні функції конфлікту характеризуються тим, що його наслідки співпадають з цілями, котрі проголошували та переслідували опоненти конфлікту. Наприклад, якщо влада Росії, починаючи військові дії з чеченськими бандитськими формуваннями, заявила про їх ліквідацію і добилась цього. Явна функція конфлікту – це також перемога шахтарів в їх конфлікті з адміністрацією, якщо вони переслідували саме ту ціль.

2. Прихована (латентна) функція конфлікту – такі, коли його наслідки виявляються лише з часом і котрі і певній ступені відрізняються від намірів, раніше проголошених учасниками конфлікту. Латентні функції можуть виражатися також в тому, що його наслідки взагалі можуть виявитися неочікуваними і не відповідаючими цілям учасників конфлікту. Так, ніхто з учасників Чеченського конфлікту ніхто не здогадувався, що в його ході будуть знищені установки по переробці нафти, котрих в республіці була велика кількість, і в результаті виникає небезпека екологічної катастрофи не тільки у Чечні, але і за її межами.

Всі конструктивні (як і деструктивні) функції конфлікту, з певним ступенем обумовили і в цілях зручності викладення матеріалу:

1) Загальні функції конфлікту – мають місце на різних рівнях соціальної системи;

2) Функції конфлікту на особистому рівні, котрі дотикаються впливу конфлікту безпосередньо на особистість.

Також варто згадати про динаміку конфлікту. Група, як і окрема людина знаходиться в постійному розвитку. Одним з способів цього розвитку є конфлікт, представляючи собою процес, який складається з певних етапів. Динаміка конфлікту – це і є процес його зміни.

Всякий конфлікт у власному розумінні слова може бути представлений трьома етапами:

1) Початок;

2) Розвиток;

3) Завершення.

До власне конфлікту додаються ще два періоди:

1) перед конфліктний;

2) після конфліктний.

Таким чином, загальна схема динаміки конфлікту складається з наступних періодів:

1) Передконфліктна ситуація (латентний період);

2) Відкритий конфлікт (власне конфлікт):

· Інцидент (початок конфлікту),

· Ескалація (розвиток) конфлікту,

· Завершення конфлікту;

3) Після конфліктний період.

Краще побачити виникнення конфліктної ситуації та модель конфлікту нам допоможуть схеми 1.0 та 1.1.

Рис. 1.0. Виникнення конфліктної ситуації

Рис. 1.1. Модель конфлікту як процесу

Поиск по сайту: