|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
КонфліктиКонфлікт як відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами або групами осіб). Загальні причини конфліктів: 1. Розподіл ресурсів. 2. Взаємозалежність задач. 3. Відмінності в цілях. 4. Відмінності в засобах досягнення мети. 5. Незадовільні комунікації. 6. Різка зміна перебігу подій або умов. 7. Відмінності в психологічних особливостях
Існують чотири основних типи конфліктів: Ø внутрішньоособистісний; Ø міжособистісний; Ø між особою і групою; Ø між групами одного або різного статусу. Внутрішньоособистісний конфлікт - це зіткнення приблизно рівних за силою, але протилежно скерованих мотивів, потреб, інтересів у тієї ж самої людини (конфлікт загальнолюдського, соціального та індивідуального, що перейшов у внутрішній світ людини; конфлікт між старим і новим; протиріччя між жадобою життя і його знецінюванням тощо). Такі конфлікти виникають, якщо: Ø людина вимушена вибирати з двох однаково неприємних альтернатив; Ø перед людиною одночасно виникають дві однаково привабливі мети; Ø людину одночасно приваблює і відштовхує той самий об’єкт (мета, дія тощо); Ø людині доводиться узгоджувати для себе поняття “хочу” і “можу”. Міжособистісний конфлікт - виникає між двома або більше особами, коли вони мають несумісні цілі чи притримуються несумісних норм поведінки. Конфлікт цього типу може виникнути також у випадку гострої конкуренції при досягненні тієї ж самої мети. Конфлікт між особою і групою - може виникнути в разі небажання особи підтримувати встановлені у неформальній групі норми поведінки, спілкування. Інший поширений конфлікт цього типу - конфлікт між групою і керівником. Конфлікт між групами одного або різного статусу - може виникати між керівниками і виконавцями, між працівниками різних підрозділів, між неформальними групами всередині підрозділів певної організації за умови, що їх цілі несумісні і своїми практичними діями вони заважають одні одним. Конструктивні конфлікти. Якщо конфлікти сприяють розвитку взаємовідносин, то їх називають функціональними (конструктивними). Деструктивні конфлікти. Конфлікти, що заважають ефективній взаємодії і прийняттю рішень, називають дисфункціональними (деструктивними). Причини виникнення конфліктів цих типів наведено у таблиці 1. Таблиця 1.
Аналізуючи роботу організації, можна використовувати й таку класифікацію конфліктів: Ø по горизонталі (між працівниками, які не підпорядковані один одному); Ø по вертикалі (між особами, які підпорядковані одна одній); Ø змішані, у яких поєднано попередні типи. Найбільш поширені конфлікти вертикального і змішаного типу. На думку фахівців, вони становлять в середньому 70÷80% усіх інших.
Формулами конфлікту. Конфліктна ситуація + Інцидент = Конфлікт (перша формула конфлікту), де конфліктна ситуація - це таке поєднання людських інтересів, яке об`єктивно створює підґрунтя для реального протиборства між суб`єктами, процес додавання і наростання конфліктних відносин; інцидент - це збіг обставин, що є приводом для конфлікту; конфлікт - це відсутність згоди між двома або більше сторонами (особами або групами осіб). Конфліктна ситуація + Конфліктна ситуація +... = Конфлікт (друга формула конфлікту)
Іншими словами: сума двох (або більш) конфліктних ситуацій приводить до конфлікту.
Конфліктогени - це слова, жести, оцінки, думки, дії або бездіяльність однієї або обох взаємодіючих сторін, які здатні призвести до виникнення конфліктної ситуації і до її переростання в реальний конфлікт. Сутність кожної з п'яти відомих стратегій поведінки в конфліктних ситуаціях і розглянемо типові ситуації їх застосування
Потреби нижчого рівня: фізіологічні, потреби в безпеці. Потреби вищого рівня: належності і причетності (соціальні), визнання і самоствердження (повазі і самоповазі), самоактуалізації (потреби самовираження). Потреби вищого рівня починають активно впливати на людину після того, як задоволено потреби нижчого рівня; потреби вищого рівня можна задовольнити більшою кількістю способів, ніж потреби нижчого рівня. Потреби, які перебувають ближче до основи «піраміди», потребують першочергового задоволення; поведінку людини визначає найнижча незадоволена потреба ієрархічної структури. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |