АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ХАРКІВ – ХНУМГ ім. О. М. Бекетова – 2015

Читайте также:
  1. Квітня 2013 року, м. Харків
  2. Освіта на Україні. Роль Харківського та Київського університетів.
  3. Створення Харківського історичного архіву
  4. Харків 2008
  5. Харків 2012
  6. Харків 2012
  7. Харківська Державна Академія Фізичної Культури
  8. Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА імені О. М. БЕКЕТОВА

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

до практичних занять та самостійного вивчення

навчальної дисципліни

ФІНАНСИ, ГРОШІ ТА КРЕДИТ

 

(для студентів 3 курсу заочної форми навчання

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

за напрямом підготовки 6.030601 – Менеджмент)

 

 

ХАРКІВ – ХНУМГ ім. О. М. Бекетова – 2015

 
 

Методичні вказівки до практичних занять та самостійного вивчення навчальної дисципліни „Фінанси, гроші та кредит” (для студентів 3 курсу заочної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр за напрямом підготовки 6.030601 – Менеджмент) / Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова; уклад.: Н. Є. Лелюк. – Харків: ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2015. – 39 с.

 


Укладач: к.е.н., доц. каф. ФЕБОА Н. Є. Лелюк

 

 

Рецензент: к.е.н., проф. Н. І. Гордієнко

 

Рекомендовано кафедрою фінансово-економічної безпеки, обліку і аудиту, протокол № 2 від 13.09.2014 р.

 

 

 
 

І МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ


Формування майбутніх фахівців з менеджменту передбачає вивчення фундаментальних економічних дисциплін, засвоєння базових економічних понять і категорій, їх взаємозв’язків і взаємозалежності, впливу на суспільство, окремі підприємства та громадян.

Мета курсу — формування у майбутніх фахівців з менеджменту сучасного економічного мислення та системи знань щодо загальних закономірностей розвитку сучасних фінансових і грошово-кредитних відносин суспільства.

Основними завданнями дисципліни є з'ясування:

- cутності грошей, їх появи та еволюції в умовах розвитку ринку;

- закономірностей грошового та кредитного обігу в умовах ринкового господарства;

- принципів і форм організації сучасної грошово-кредитної системи;

- особливостей вітчизняної та зарубіжних ринкових моделей грошей і кредиту,

- характеристики ринку позичкових капіталів, грошового обігу, банків та банківської діяльності;

- функціонування спеціалізованих небанківських інститутів;

- організації міжнародних грошово-кредитних відносин;

- сутності методів, принципів та інструментів грошово-кредитної політики закономірностей у сфері фінансових відносин держави, суб’єктів господарювання і населення;

- шляхів використання закономірностей у сфері фінансових відносин у практиці фінансової роботи;

- роль фінансів у забезпеченні економічного зростання суб’єктів ринкових відносин;

- тенденції розвитку національного та міжнародного фінансового ринку тощо.

знати:

- сутності та функцій таких категорій, як «гроші», «кредит», зміст основних теорій грошей, поняття грошового обігу грошових потоків, грошового ринку та грошових систем, основ кредитних, розрахункових і валютних відносин;

- процес формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів держави, підприємств різних форм власності;

- основні напрямки зміцнення фінансів та фінансової системи;

- заходи щодо подолання інфляції, бюджетного дефіциту.


вміти:

- вільно орієнтуватися в теоретичних і практичних проблемах, фінансової системи;

- аналізувати поточну ситуацію на вітчизняному та зарубіжному фінансовому ринку;

- прогнозувати майбутній розвиток фінансових відносин;

- обирати оптимальні шляхи вирішення конкретних виробничих завдань фінансового характеру тощо.

мати компетентності:

- визначати особливості, тенденції і закономірності розвитку грошей і кредиту у сучасній економіці;

- оцінювати стан і проблеми фінансової ситеми;

- оцінювати поточну ситуацію та визначати основні напрями розвитку фінансових відносин;

- оцінювати результати фінансової політики держави в тому числі
грошово-кредитної;

- визначати принципи і форми організації сучасної грошово-кредитної системи;

- визначати оптимальні шляхи вирішення конкретних завдань фінансового характеру.

Методичні вказівки складено у відповідності з робочою програмою по даній дисципліни і вони необхідні для систематизації методичних прийомів проведення семінарських занять.

 


II ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Заняття за темою„Сутність та функції грошей”

Запитання:

1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

2. Суть грошей.

3. Форми грошей та їх еволюція.

4. Вартість грошей. Ціна грошей як капіталу: вартість зберігання грошей та відсоток.

5. Функції грошей. Функція міри вартості. Ціна як грошове вираження вартості товарів.

6. Функція засобу обігу. Функція засобу платежу. Їхня сутність, сфери використання, відмінності.

7. Світові гроші. Взаємозв’язок функцій та вплив на них зміни вартості грошей.

Основні поняття і терміни:

Готівкові гроші — знаки вартості, виготовлені з паперу або малоцінного металу.

Гривня — грошова одиниця незалежної держави Україна. «Гривня» як грошова й вагова одиниця Київської Русі походить від найменування обруча — прикраси із золота чи срібла, який носили на шиї («загривку»). Частина цього обруча (рублена гривна), що оберталася в ролі грошей, стала основою найменування грошової одиниці «рубль».

Гроші — специфічний товар, що обмінюється на будь-який інший товар і є загальним еквівалентом. Гроші є засобом вираження вартості товарів.

Грошова база — це консолідуючий показник резервних грошей банківської системи на основі якого через грошовий мультиплікатор формується пропозиція грошей.

Депозитні гроші — неповноцінні знаки вартості, які не мають речового вираження й існують лише у вигляді певних сум на рахунках у банках.

Електронні гроші — умовна назва фінансових коштів, які використовує їх власник на основі електронної системи банківських послуг.

Маса грошей — сукупність грошових коштів у будь-якій їхній формі, яка є в економічних суб’єктів у вказаний момент.

Масштаб цін — вагова кількість грошового металу, що законодавчо закріплена за грошовою одиницею. Так, ваговий зміст одного рубля Росії, що був установлений грошовою реформою 1895–1897 pp. С. Ю. Вітте, дорівнював 0,774234 чистого золота, а ваговий вміст рубля СРСР з 1.01.1961 р. —
0,987412 г чистого золота. Ваговий вміст одного долара США у 1934 р. дорівнював 0,888671 г чистого золота. Валютною реформою 1976–1978 pp., проведеною згідно з рішенням країн Ямайської валютної системи, золотий вміст грошових одиниць країн учасниць МВФ скасовано.

Паперові гроші — нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою (казначейством) для покриття своїх витрат і наділяються нею примусовим курсом.

Повноцінні гроші (товарні та металеві)гроші, реальний зміст яких відповідав їхній номінальній вартості. Повноцінні гроші мали дві складові вартості:

— однієї вони набували завдяки витратам на матеріали, з яких во ни були зроблені (прикраси, різні метали тощо), — внутрішня реальна вартість;

— другу вони отримували в процесі обігу (певні номінали, корисність, цінність тощо) — еквівалентна вартість.

Неповноцінні гроші (замінники повноцінних грошей, кредитні гроші) — це гроші, номінальна вартість яких вища від реальної (набувають своєї вартості виключно в обігу), тобто фак тич но витраченої на їхнє виробництво суспільної праці. До них належать:

1) металеві знаки вартості — золота монета, що стерлася, білон на монета (дрібна монета, виготовлена з дешевих металів, наприклад міді, алюмінію);

2) паперові знаки вартості, зроблені, як правило, з паперу.

Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли купівля продаж здійснюються із розстрочкою платежу (в кредит). Їхня поява пов’язана з функцією грошей як засобу платежу, де гроші виступають зобов’язаннями продавця, які повинні бути погашені у заздалегідь установлений термін. Першочергове економічне значення цих грошей — зробити грошовий обіг еластичним, здатним відображати потреби товарообігу в готівкових грошах, економити повноцінні гроші, сприяти розвитку безготівкового обігу.

Кредитні гроші пройшли такий шлях розвитку: вексель, банкнота, чек, електронні гроші, кредитні картки.

Вексель — це боргове зобов’язання чітко визначеної форми, що дає незаперечне право на одержання зазначеної в ньому суми грошей у термін, який указано у векселі.

Банкнота — кредитні гроші, які випускає центральний (емі сійний) банк країни.

Чек — вид кредитних грошей, що виступає як грошовий документ установленоїформи, який містить безумовний наказ власника рахунка в кредитній установі виплатити держателю чека зазначену суму.

Платіжна система — це, по-перше, сукупність кредитних установ, які здійснюють розрахунки; по-друге, система взаємовідносин між учасниками, яка необхідна для виконання зобов’язань щодо розрахунків за допомогою карток; по-третє, сукупність нормативних, договірних, фінансових та інформаційно-технічних засобів, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток.

Функція грошей — це певна дія чи «робота» грошей щодо обслуговування руху вартості в процесі суспільного відтворення, тобто дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)