Заняття за темою «Фінансова система та фінансовий механізм»

Запитання:

1. Сутність фінансовї системи і її внутрішня структура.

2. Призначення і специфічні ознаки сфер та ланок фінансової системи.

3. Правове регулювання фінансових відносин.

4. Управління фінансовою системою. Суб’єкти управління фінансами в Україні, їх функції.

5. Поняття державних фінансів. Їх місце в загальній фінансовій системі держави. Охарактеризуйте кожну ланку сфери державних фінансів.

6. Сутність фінансової політики держави як складової економічної і соціальної політики держави. Зміст і завдання фінансової політики, стратегія й тактика фінансової політики.

7. Сутність бюджетної політики та грошово-кредитної політики.

8. Сутність міжнародної фінансової, митної та валютної політики.

9. Сутність і роль фінансового механізму. Складові елементи фінансового механізму, їх характеристика.

10. Методи впливу фінансового механізму.

11. Зміст і функції фінансового планування.

12. Принципи фінансового планування; його методологія.

13. Види планів.

14. Управління фінансовою системою. Суб’єкти управління фінансами в Україні, їх функції.

15. Зміст фінансового контролю, його призначення. Види, форми і методи фінансового контролю.

Основні поняття і терміни:

Фінансова система – сукупність відокремлених, але взаємопов’язаних між собою сфер фінансових відносин, яким притаманні централізовані або децентралізовані фони грошових коштів, відповідний апарат управління та правове забезпечення (сукупність сфер і ланок фінансових відносин, які відображають процеси розподілу і перерозподілу ВВП).

Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм та методів кредитування (сукупність кредитно-фінансових установ, які акумулюють вільні грошові кошти та надають їх в позики.

Банківська система – законодавчо-встановлена, чітко структуризована сукупність фінансових посередників грошового ринку, що займаються банківською діяльністю.

Державні цільові фонди – це фонди грошових коштів, які мають цільове призначення і знаходяться в розпорядженні центральних та місцевих органів влади.

Державний кредит – це сукупність відносин, у яких держава виступає в ролі позичальника коштів, кредитора і гаранта.

Сфери фінансової системи – фінанси суб’єктів господарювання; загально-державні фінанси; фінанси домогосподарств.

Ланки фінансової системи – Фінанси комерційних підприємств, Фінанси некомерційних установ, Фінанси громадських організацій і доброчинних фондів, Зведений бюджет України, Державні цільові фонди, Державний кредит.

Державні фінанси – сфера грошових, що виникають у зв'язку з розподілом і перерозподілом вартості валового внутрішнього продукту і частини національного багатства, пов'язана з формуванням фінансових ресурсів у підпорядкування держави й підприємств і використанням державних коштів на витрати з розширення виробництва, задоволення
соціально-культурних потреб населення, оборони країни й державного управління.

Фінансовий апарат – органи, що здійснюють управління фінансами. Працівники фінансових органів, податкової служби, фінансових відділів підприємств, міністерств і відомств, які здійснюють функції оперативного управління фінансами.

Фінансове право – сукупність юридичних норм, що регламентують фінансові відносини.

Інфляція - кризовий стан гршової системи, зумовлений диспропорційним розвитком суспільного виробництва, що призводить до невідповідності попиту і пропозиції, до зростання цін на товари і послуги, монопольного стану деяких виробників, що даї їм змогу необгрунтовано підвищувати ціни насвою продукцію.

Емісія грошей – випуск в обіг грошей або цінних паперів.

Фінансова інфраструктура – цілісна сукупність підприємств та організацій-учасників сфери обслуговування фінансових послуг, являє собою підрозділ ринкової інфраструктури.

Фінансова криза – потрясіння всієї фінансової системи, включаючи кредитну, грошову та державну.

Фінансова стабілізація – є досягненням різних рівнів фінансової стійкості.

Дотація – фінансові ресурси, що виділяються з вищестоячого бюджету нижчестоячому на суму відсутніх прибутків при неможливості скорочення витрат, не мають цільового призначення.

Субсидія – фінансові ресурси, що виділяються з вищестоячого бюджету нижчестоячему на фінансування конкретних заходів або закладів, мають цільовий характер, виділяються в основному за поточним бюджетом.

Субвенція – фінансві ресурси, що виділяються з вищестоячого бюджету нижчестоячему на фінансування передбачених Державним бюджетом витрат на основі пайової участі, мають суворо цільовий характер; виділяються переважно за бюджетом розвитку.

Фінансова політика – сукупність фінансових (розподільчих і перерозподільчих) заходів, які держава здійснює через фінансову систему.

Фінансова стратегія – це основні напрямки використання фінансів на тривалу перспективу.

Фінансова тактика – сукупність прийомів та методів фінансової політики, що спрямовані на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни.

Фінансовий механізм – сукупність форм і методів створення й використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення різних державних структур, господарських суб’єктів і населення.

Фінансове регулювання – метод здійснення державою функцій управління економічними й соціальними процесами при використанні фінансів.

Фінансові нормативи – характеризують повний рівень забезпечення видатків, різних видів витрат фінансових ресурсів.

Фінансові показники – це абсолютні величини, які характеризують створення й використання фінансових ресурсів в економіці держави, її фінансове становище, результати господарської діяльності підприємницьких структур, рівень доходів населення, розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту за допомогою фінансів.

Фінансове планування – науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямків використання фінансових ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного і соціального розвитку.

Фінансові ліміти – є певними обмеженнями на витрати в інтересах держави, підприємця або громадянина.

Фінансові резерви – мають нейтралізувати вплив непередбачуваних факторів, що можуть виникнути в майбутньому.

Фінансові результати – процес одержання фінансових ресурсів, пов’язаний із виробництвом і реалізацією товарів, операціями на ринку капіталів.

Фінансове прогнозування – науково обґрунтоване припущення вірогідності розвитку подій або явищ на основі статистичних, соціальних, економічних та інших досліджень.

Фінансові стимули – використовуються для зацікавлення суб'єктів господарювання в досягненні кращих результатів.

Фінансові важелі – це сукупність форм і методів фінансування розширеного відтворення, соціально-культурних заходів, оборони і управління.

Фінансове забезпечення – це формування цільових грошових фондів у достатньому розмірі та їх ефективне використання.

Фінансові санкції – особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання взятих зобов'язань.

Принципи фінансового планування – наукова обґрунтованість (проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду, використанням засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого);

- єдність фінансових планів (полягає в єдності фінансової політики, єдиній методології розрахунку фінансових показників тощо);

- безперервність (взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів);

- стабільність (незмінність показників фінансових планів).

Методи фінансового планування – економічного аналізу, коефіцієнтів, нормативний, економіко-математичний, балансовий.

Фінансовий план – особлива форма документа, показники якого завжди виступають у грошовій формі й відображають результати господарської діяльності та рух фінансових ресурсів протягом відповідного періоду.

Бізнес-план – програма діяльності підприємства, план конкретних заходів для досягнення конкретної мети його діяльності, спрямованої на отримання максимального прибутку шляхом виконання підприємницького проекту.

Кошторис доходів і видатків – складають установи соціальної сфери, тобто бюджетні організації.

Фінансовий баланс – це система показників, що характеризують яке-небудь явище шляхом зіставлення чи протиставлення окремих його сторін.

Збалансованість економіки – це відповідність між різними її частинами й підрозділами та певні їх співвідношення (пропорції).

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави – складається з метою визначення обсягів фінансових ресурсів країни і напрямів їх використання.

Платіжний баланс – це система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з-за кордону й платежів за кордон за певний проміжок часу.

Поиск по сайту: