Фондовий ринок та фінансові інструменти

Заняття за темою«Валютні системи та міжнародні розрахунки»

Запитання:

1. Поняття валюти, її призначення та сфера використання.

2. Види валюти та їх характеристика. Суть валютних відносин.

3. Валютний ринок: суть та основи функціонування. Об'єкти та суб'єкти валютного ринку.

4. Валютний курс і конвертованість валют.

5. Валютне регулювання: суть і необхідність.

6. Поняття, значення та механізми забезпечення конвертованості валюти.

7. Платіжний баланс у механізмі валютного регулювання.

8. Золотовалютні запаси в системі валютного регулювання.

9. Валютні системи: поняття, структура, призначення.

Основні поняття і терміни:

Валютою (від італ. valuta — вартість) називають грошову одиницю, яка обслуговує міжнародні економічні відносини і використовується як міжнародна розрахункова одиниця чи міжнародний засіб обігу і платежу.

Неконвертованими є валюти, які не обмінюються на іноземну валюту за ринковим курсом, мають суттєві обмеження на ввезення та вивезення й на всі валютні операції.

Конвертованість національної грошової одиниці — це можливість для всіх учас ників міжгосподарських угод легально та вільно обмінювати її на іноземні валюти.

Валютний курс являє собою ціну грошової одиниці певної країни, яка виражена в грошовій одиниці іншої країни. Валютний курс, так само як і ціна будь-якого звичайного товару, має свою вартісну основу та коливається залежно від попиту та пропозиції.

Фіксовані курси — система, що допускає наявність зареєстрованих паритетів, які знаходяться в основі валютних курсів, що підтримуються державними валютними органами.

Валютна інтервенція — це пряме втручання центрального банку країни у функціонування валютного ринку через купівлю-продаж іноземної валюти з метою впливу на курс національної грошової одиниці.

Валютний ринок — це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземних валютах.

Євровалютний ринок — це автономний і незалежний оптовий ринок, де оперують, як правило, великими сумами. Він майже не піддається регулюванню, не підкоряється національному законодавству, майже не оподатковується. Євровалюти є джерелом дешевого кредиту для позичальника і високого прибутку для позикодавця.

Форвардні операції — це різновид строкових операцій, що полягає в купівлі-продажу валюти між двома суб’єктами з наступним передаванням її в обумовлений строк і за курсом, визначеним у момент укладення контракту. У форвардних контрактах строки передавання валюти звичайно визначаються в 1, 2, 3, 6 та 12 місяців. При їх підписанні ніякі аванси, задатки тощо не допускаються.

Ф’ючерсні операції — це теж різновид строкових операцій, у яких два контр-генти зобов’язуються купити або продати певну суму валюти в певний час за курсом, установленим у момент укладення угоди (купівлі-продажу ф’ючерсного контракту).

Опціонні операції — це різновид строкових операцій, за яких між учасниками укладається особлива угода, що надає одному з них право (але не обов’язок) купити чи продати другому певну суму валюти в установлений строк (чи протягом певного строку) і за узгодженим сторонами курсом. Така угода називається опціоном.

Валютна система – державно-правова форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин країн.

Національна валютна система — це державно-правова форма організації валютних відносин на території певної країни. Вона встановлює певний порядок валютних розрахунків і правила роботи з валютою інших країн.

Міжнародний фінансовий ринок нині є глобальною системою акумулювання вільних фінансових ресурсів та їхнього надання поичальникам із різних країн на принципах ринкової конкуренції.

Міжнародні фінансові інститути створюються на світовому і регіональному рівнях для сприяння економічному розвиткові країн – засновників цих організацій. Вони започатковуються на основі багатосторонніх угод між державами, їхнім основним завданням є мобілізація коштів і надання допомоги на кредитних засадах для здійснення важливих економічних проектів. До числа світових фінансових інститутів належать:

- Світовий банк (СБ);

- Міжнародний валютний фонд (МВФ);

- Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР).

Крім того, існують такі фінансові інститути, як Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) та деякі інші.

МВФ є організацією акціонерного типу, його ресурси складаються із внесків країн-членів, для кожної з яких встановлюється вступна квота залежно від частки країни в світовій торгівлі. Відповідо й право на одержання коштів залежить від обсягу вступного внеску. Квоти переглядаються кожних п'ять років.

Світовий банк є фінансовою установою, яка покликана сприяти сталому економічному розвиткові та забезпеченню суспільного добробуту в країнах, що мають низький рівень економічних показників і перебувають на стадії реформування економіки. Банк надає фінансові ресурси в формі довгострокових кредитів на розвиток виробництва на 15 - 20 років на пільгових умовах.

Діяльність ЄБРР в Україні охоплює такі основні стратегічні напрями, як:

- надання довгострокового кредитного капіталу банківському сектору на розвиток комерційного кредиту та інших фінансових інститрументів для підтримки експортерів;

- залучення приватних інвестицій в агропромисловий комплекс України;

- технічна допомога та консалтингові послуги підприємствам державної форми власності щодо розробкита впровадження інвестиційних проектів, фінансових планів, систем закупівлі обладнання на світових ринках та управління інвестиційними проектами;

- надання кредитних ліній приватному виробництву та пряме фінансування спільних підприємств;

- реформування секторів інфраструктури - транспорту, зв'язку тощо;

- сприяння реструктуризації, в основному енергетичного комплексу, за допомогою запровадження енергозберігаючих технологій, модернізації обладнання, гарантування безпеки на атомних електростанціях.

Поиск по сайту: