 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Методика дослідження кон’юнктури регіонального ринку праці
Загальна методика проведення маркетингового дослідження передбачає наявність двох взаємопов’язаних частин: по-перше, дослідження зовнішніх перемінних, що, як правило, не підлягають регулюванню з боку керівників підприємства і тому для успішної діяльності необхідно пристосування до них, а по-друге, аналіз внутрішніх складових підприємства, що знаходяться під контролем управлінського персоналу, а також визначених реакцій підприємства на зміни у навколишньому середовищі.
Тобто маркетингове дослідження регіонального ринку праці поєднує в собі, з одного боку, вивчення стану формування ринку робочої сили на рівні галузі, а з другого – оцінку внутріфірмового ринку праці.
Таким чином, маркетингове дослідження регіонального ринку праці, якого потребує кожний заклад освіти для визначення його позицій та напрямків діяльності, необхідно здійснювати на наш погляд, у наступній послідовності:
1. Комплексне дослідження стану ринку праці відповідного регіону, яке поєднує: визначення особливостей ринку та факторів зовнішнього середовища, що на нього впливають.
2. Аналіз кон’юнктури ринку праці, що поєднує етап вивчення попиту і пропозиції.
3. Вивчення та аналіз конкурентного середовища та можливостей закладу освіти, що здійснює дослідження ринку.
4. Розробка прогнозу попиту на спеціалістів, що їх готує визначений навчальний заклад, а також перспективи розвитку діяльності закладу освіти з урахуванням його потенційних можливостей і тенденцій розвитку ринку праці.
Першим кроком до здійснення маркетингового дослідження ринку праці є вивчення його особливостей.
Елементами ринку праці, як інших видів ринків, виступають товар, попит, пропозиція та ціна.
В економічній літературі більшість спеціалістів вважає, що товаром на ринку праці виступає індивідуальна робоча сила, що розглядається як сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіє організм, жива особа і які пускаються нею в хід кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості.
Цей специфічні товар має такі особливості:
1) є живим товаром, купівля якого має назву найму;
2) не відчужується від його власника – найманого працівника в процесі купівлі-продажу, працівник продає підприємцю право користування своєю робочою силою на певний час, залишаючись носієм і власником цього своєрідного товару;
3) передбачає продовження безперервних відносин роботодавця і найманого працівника з моменту найму працівника аж до його звільнення, а отже робоча сила, як товар, існує не тільки за межами господарства, але і в ньому самому;
4) відіграє значну роль у створенні доходів суспільства;
5) не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товаром;
6) не приносить доходу, якщо його не продати, і крім того, потребує додаткових життєвих благ для його підтримання;
7) оплачується роботодавцем після використання його протягом певного часу, встановленого договором, тобто працівник наче кредитує підприємця;
8) не знищується при використанні, а навпаки, примножується й сам бере участь у створенні благ;
9) не може бути абсолютно однаковою у різних індивідів, якщо навіть вони відносяться до однієї і тієї ж професії та спеціальності.
Ці особливості робочої сили, як товару, і визначають особливості функціонування, а отже і дослідження ринку.
Аналіз існуючих вітчизняних розробок, а також вивчення західного досвіду щодо таких досліджень надали можливість узагальнити та адаптувати їх до умов функціонування українського ринку праці та діючих систем обліку та звітності.
Дослідження кон’юнктури ринку праці поєднує дослідження пропозиції робочої сили, попиту на робочу силу, її ціни – заробітної плати.
Попит є відображенням обсягу та структури суспільних потреб в робочій силі, що пред’явлені на ринку праці і забезпеченні фондом оплати праці і життєвих засобів.
Виділяється індивідуальний попит на послуги праці, що означає попит окремого роботодавця (фірми, підприємця). На нього впливають наступні чинники:
§ попит на продукцію фірми, оскільки послуги праці потрібні саме як виробничий ресурс для створення інших товарів і послуг;
§ стан виробництва: особливості технології, розміри і ефективність капіталу, досконалість методів організації виробництва і праці;
§ фонд заробітної плати, яку роботодавець може запропонувати для найму певної кількості працівників;
§ якість праці: освіта, професіоналізм, продуктивність, новаторство працівника.
Крім того існує ринковий попит на працю, тобто загальний попит на працю з боку всіх фірм, представлених на ринку.
Пропозиція праці – це чисельність незайнятого працездатного населення, що активно шукає роботу на умовах найму, яка забезпечувала б отримання прибутків.
Рішення про пропозицію праці приймають самі працівники. Важливу роль при цьому відіграють: прихильність до професії; престиж праці та фірми роботодавця; можливість реалізувати творчі здібності, інтереси і т.ін.
Причому, на величину пропозиції праці впливають такі групи факторів:
1) демографічні, до яких відноситься чисельність працездатних громадян, динаміка їх структури за віком та статтю, природний приріст населення, кількість пенсіонерів та ін.;
2) морально-психологічні, що характеризують потребу в праці як засобі самовираження і розвитку особистості;
3) економічні, що включають рівень життя, рівень доходів, вплив рівня заробітної плати на рівень споживання.
В залежності від цілей дослідження аналіз кон’юнктури ринку праці необхідно проводити таким чином:
§ при визначенні тенденцій та темпів розвитку кон’юнктури ринку праці аналіз показників здійснюється в динаміці;
§ при визначенні кон’юнктури на поточну дату аналіз здійснюється на підставі даних за відповідний період.
Нами пропонується наступна схема маркетингових досліджень регіонального праці (рис.1).
 | |||
 | |||
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рис. 1. Порядок проведення дослідження кон’юнктури ринку праці
Дослідження кон’юнктури ринку праці необхідно здійснювати поетапно.
Перший етап передбачає визначення основних показників кон’юнктури, а також виявлення та підбір необхідних інформаційних джерел, накопичення відповідної економічної інформації.
Другий етап характеризується здійсненням певного аналізу показників кон’юнктури, що передбачає визначення складових елементів, статистичних показників для проведення необхідного аналізу в динаміці.
Третій етап включає факторний аналіз кон’юнктуростворюючих показників на підставі використання динамічних рядів.
Заключний, четвертий етап передбачає визначення загального результату впливу на стан та формування ринкової кон’юнктури.
Економіко-статистичний аналіз кон’юнктури ринку праці здійснюється з метою дослідження взаємозв’язків його кількісних та якісних характеристик.
Нами розроблений і пропонується до використання наступна схема показників для вивчення регіонального ринку праці (табл.1).
Таблиця 1. Показники аналізу кон’юнктури ринку праці
| Назва показників | Порядок розрахунку показників | Формула розрахунку |
| Показники стану та збалансування ринку праці | ||
| 1. Сукупна пропозиція робочої сили на ринку | Чисельність населення, що працює; населення, що знаходиться на обліку в центрах зайнятості; чисельність безробітних (сукупність індивідів j-і кваліфікаційної групи) Ф. Ст. звітності № 1, 2, 3 ПН | 
|
| 2. Сукупна наймана робоча сила на фіксованому ринку праці | Загальна кількість працюючих на підприємствах відповідної галузі (на національному, регіональному ринках праці) | Статистичні щорічники (по Україні, області) |
| 3. Працездатне населення | Кількість населення в працездатному віці | 
|
| 4. Структура пропозиції робочої сили: - за віком - за освітою - за посадою | Питома частка різних категорій робочої сили в загальній кількості працюючих | 
|
| 5. Сукупний попит на робочу силу | Загальна кількість вільних робо-чих місць в народному господар-стві за окремими ознаками: - за віком - за освітою - за формами власності - за іншими | Статистичні щорічники (по Україні, області) |
| 6. Потреба в працівниках відповідної професії | Кількість вільних місць за професійною орієнтацією | Статистичні щорічники (по Україні, області) |
| 7. Навантаження на 1 вільне місце | Співвідношення загальної кількості професійно кваліфікованих безробітних до загальної потреби в працівниках на заміщення вільних посад | 
|
| 8. Рівень попиту на професійну робочу силу | Співвідношення професійно орієнтованих робочих місць до сукупного попиту | 
|
| 9. Співвідношення попиту і пропозиції професійної робочої сили на фіксованому ринку | Рівень задоволення загальної кількості робочих місць відповідною кількістю найманої робочої сили на фіксованому ринку праці | 
|
Продовження таблиці1
| Показники ціни на робочу силу | |||
| 1. Рівень заробітної плати працюючих (середньомісячний, середньорічний) | Співвідношення заробітної плати окремої категорії робітників з середнім показником по народному господарству | Статистичні щорічники (по Україні, області) | |
| 2. Особисті доходи самостійно працюючих | За даними, що подані в державну податкову організацію | Статистичні щорічники (по Україні, області) | |
| 3. Особисті доходи підприємців | За даними, що подані в державну податкову організацію | Статистичні щорічники (по Україні, області) | |
| 4. Купівельна спроможність населення | Співвідношення доходу працюючих за винятком обов’язкових платежів до зведеного індексу роздрібних цін | 
| |
| Показники зайнятості та безробіття | |||
| 1. Загальна кількість незайнятих | Різниця між загальною кількістю трудових ресурсів і зайнятих | Статистичні щорічники (по Україні, області) | |
| 2. Коефіцієнт незайнятості | Співвідношення незайнятих та зайнятих в народному господарстві (галузі) | 
| |
| 3. Показник економічної активності населення | Питома частка населення, що працює в загальній чисельності населення | 
| |
| 4. Рівень зайнятості населення | Співвідношення працюючої част-ки населення до економічно активної | 
| |
| 5. Рівень первинного працевлаштування | Співвідношення працевлаштова-них випускників професіональних навчальних закладів до загальної кількості тих, що закінчили навчання | 
| |
| 6. Рівень безробіття | Співвідношення загальної кількості безробітних до працездатного населення | 
| |
| 7. Середня тривалість працевлаштування | Співвідношення кількості чолові-ко-днів находження на фіксова-ному ринку всіх працевлашто-ваних за період, що аналізується, до загальної кількості працевлаш-тованих центром зайнятості (враховуючи профпідготовку) | 
| |
| 8. Рівень молодіжного безробіття | Співвідношення молоді, що стоїть на обліку в центрі зайнятості до загальної кількості безробітних | 
| |
| 9. Рівень жіночого безробіття | Співвідношення жінок, що стоять на обліку в центрі зайнятості до загальної кількості безробітних | 
| |
| 10. Рівень інтелектуального безробіття | Співвідношення кількості безро-бітних з числа ІТР, представників бюджетної сфери, службовців до загальної кількості безробітних | 
| |
Продовження таблиці 1.
| Показники інфраструктурних підрозділів ринку | ||||
| 1. Коефіцієнт раціональної системи профпідготовки та перепідготовки | Співвідношення чисельності безробітних, що пройшли перепідготовку та не працевлаштованих до загальної кількості безробітних, що пройшли перепідготовку | 
| ||
| 2. Навантаження на робітника центру зайнятості | Співвідношення кількості безробітних до загальної кількості робітників центру зайнятості | 
| ||
| 3. Рівень витрат (доходів) від перепідготовки безробітних | Співвідношення витрат на перепідготовку безробітних до витрат на допомогу по безробіттю | 
| ||
| Показники ефективності ринку | ||||
| 1. Виробництво продукції на 1 працюючого | Співвідношення загального обсягу виробленої продукції до загальної кількості працюючих | 
| ||
| 2. Реалізація продукції на 1 працюючого | Співвідношення загального обсягу реалізованої продукції до загальної кількості працюючих | 
| ||
| 3. Виробництво продукції на 1 працюючого відповідної галузі | Співвідношення загального обсягу виробничої продукції до загальної чисельності працюючих у відповідній галузі | 
| ||
Аналіз показників, що визначають стан та тенденції розвитку кон’юнктури регіонального ринку праці здійснюється в динаміці та передбачає визначення їх середніх показників за період, що аналізується, темпів росту.
У відповідності з показниками, методика розрахунку яких наведена в таблиці 1, а також з урахуванням запропонованої нами послідовності маркетингових досліджень, наводимо такий алгоритм аналізу регіонального ринку праці:
На першому етапі розраховується пропозиція робочої сили, в тому числі:
- чоловіки;
- жінки;
- особи працездатного віку;
- особи молодші працездатного віку;
- особи, старші працездатного віку.
На другому етапі вивчається попит на робочу силу, в тому числі:
- за галузями;
- за віком;
- за формами власності;
- за освітою.
Завершує перший і другий етапи розрахунок коефіцієнта співвідношення попиту і пропорції робочої сили.
Третій етап передбачає визначення рівеня зайнятості населення, а саме розрахунок показника економічної активності населення.
На четвертому етапі в динаміці вивчається професійно-кваліфікаційна структура зайнятості, в тому числі:
- зміни рівня кваліфікаційної підготовки;
- зміни структури спеціальностей, професій.
На п’ятому етапі вивчається рівень безробіттяна регіональному ринку, зокрема:
а) загальна кількість безробітних, в тому числі:
- втративших роботу;
- вперше на ринку праці.
б) тривалість періоду безробіття.
Завершує дослідження розрахунок показників, що характеризують загальні дані про ефективність праці в регіоні:
- обсяги виробленої продукції;
- обсяги реалізованої продукції, в т.ч. на душу населення;
- рівень заробітної плати;
- купівельна спроможність населення.
Разом з цим, ми відзначаємо, що в дослідженні кон’юнктури регіонального ринку праці фахівців торговельно-економічного та технологічного спрямування існують окремі особливості.
В процесі аналізу кон’юнктурних змін регіонального ринку праці вивчаються показники зміни трудових ресурсів конкретного регіону за поточний період та в динаміці. Для чого дається оцінка загальної кількості трудових ресурсів, вікової структури (частка працездатного населення у працездатному віці, зайнятих осіб старшого віку та підлітків у загальній чисельності трудових ресурсів) та структури трудових ресурсів за місцем проживання (сільська місцевість, трудові ресурси в містах).
Після загальної характеристики трудових ресурсів проводиться аналіз їх розподілу та зайнятості за сферами економічної діяльності. Зокрема аналізується кількість зайнятих на підприємствах різних форм власності (приватних, державних, колективних) та визначається показник рівня зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності.
Важливе місце в характеристиці трудових ресурсів регіону займає аналіз зайнятості молоді у віці до 28 років та розподіл трудових ресурсів за рівнем освіти за галузями економіки.
Заключним етапом в характеристиці трудових ресурсів регіону являється визначення основних тенденцій в зміні трудових ресурсів.
Подальший аналіз передбачає оцінку рівня безробіття певного регіону та характеристику попиту і пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці. Розраховується такий показник як навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію), потреба в працівниках на окремі робочі місця, тощо.
Оцінка попиту та пропозицій робочої сили на регіональному ринку праці доповнюється аналізом показників працевлаштування населення. Зокрема визначається частка працевлаштованих осіб, всього в загальній кількості осіб, що звернулися з питань працевлаштування, в тому числі за формами власності, частка молоді у віці до 28 років в загальній кількості працевлаштованих осіб.
Також виявляються основні регіональні проблеми з питань працевлаштування населення взагалі.
Особлива увага приділяється аналізу працевлаштованості молоді. Це пов’язано з тим, що за рахунок випускників закладів освіти щорічно поповнюється ринок праці працівниками різного рівня кваліфікації та фахового спрямування і знаючи тенденції в попиті і пропозиції саме такої робочої сили можна прогнозувати підготовку кваліфікованої робочої сили закладами освіти та розвиток мережі навчальних закладів в регіоні.
З метою виявлення джерел формування регіональних ринків праці проводиться аналіз обсягів підготовки спеціалістів навчальних закладів різного рівня акредитації окремо взятого регіону. Цей показник аналізується як в розрізі навчальних закладів, так і спеціальностей за якими вони здійснюють підготовку спеціалістів. Вивчаються ці показники на поточну дату та в динаміці.
Крім цього, аналізується кількість вивільнених висококваліфікованих спеціалістів, наукових та інженерно-технічних працівників.
Важливим в формуванні регіонального ринку праці також являється аналіз кількості працевлаштованих випускників навчальних закладів за обраним фахом та одержаною спеціальністю. При цьому визначається частка випускників, які працевлаштовуються у відповідності з договорами та направленнями підприємств і організацій різних відомств та підпорядкувань, юридичних осіб, а також тих, хто самостійно шукає собі місце роботи.
Загальна характеристика кон’юнктури регіонального ринку праці повинна конкретизуватись в залежності від того, з якою метою проводиться цей аналіз.
Зокрема для дослідження регіонального ринку праці та потреб регіону в фахівцях, що мають торговельно-економічні спеціальності, нами пропонується наступна схема аналізу:
1. Загальна характеристика регіонального ринку праці.
2. Характеристика трудових ресурсів:
· загальна кількість;
· структура трудових ресурсів (за віком та місцем проживання);
· розподіл трудових ресурсів (за сферами економічної діяльності, за рівнем
освіти);
· зайнятість молоді у віці до 28 років;
· тенденції в зміні трудових ресурсів.
3. Рівень безробіття.
4. Стан попиту та пропозицій робочої сили в регіоні:
а) попит на робочу силу для заміщення вільних робочих місць на підприємствах різних форм власності, в тому числі:
· державної;
· колективної;
· приватної;
б) пропозиція робочої сили за рахунок випускників навчальних закладів:
· І – ІІ рівнів акредитації;
· ІІІ – ІV рівнів акредитації;
5. Працевлаштування населення:
· загальна кількість працевлаштованих;
· працевлаштування молоді у віці до 28 років;
· працевлаштування за окремими спеціальностями;
· проблеми працевлаштування окремих категорій працівників.
6. Джерела формування регіонального ринку праці:
а) підготовка спеціалістів навчальними закладами:
· І – ІІ рівнів акредитації;
· ІІІ – ІV рівнів акредитації;
б) вивільнені висококваліфіковані спеціалісти, наукові працівники;
в) прогноз працевлаштування випускників навчальних закладів, які ще навчаються:
· за договорами та направленнями підприємств і організацій,
юридичних осіб;
· за індивідуальними договорами.
Наведена матодика маркетингового дослідження ринку праці дозволить, на нашу думку, вищим навчальним закладам вирішити такі питання:
1. Здійснити оцінку обсягу регіонального ринку та його сегментів.
2. Визначити попит на спеціалістів з вищою повною освітою економічного, товарознавчо-комерційного і технологічного спямування;
3. Визначити стан конкурентного оточення в підготовці фахівців економічного, товарознавчо-комерційного і технологічного спрямування.
4. Визначити стан взаємозв’язку між існуючим попитом та пропозицією на регіональному ринку праці.
5. Здійснити прогнозування потреби в підготовці спеціалістів вищої кваліфікації економічного, товарознавчо-комерційного та технологічного спрямування.
Поиск по сайту: