|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
ПРИКЛАД 1. Гідравлічний розрахунок двотрубної системи водяного опалення з верхньою розводкоюУ прикладі розглянемо двотрубну вертикальну систему опалення з верхньою розводкою подаючої магістралі з централізованим теплопостачанням від теплових мереж при незалежній схемі приєднання системи опалення до них. Задані наступні параметри теплових мереж і системи опалення: і ; і . Теплові навантаження приміщень і будівлі приймаємо зі зведеної таблиці теплового балансу приміщень. Для нашого прикладу . Конструкція системи опалення виконана із сталевих трубопроводів, опалювальні прилади - радіатори чавунні. Виробником запірно-регулюючої арматури є фірма «ГЕРЦ». Розрахунок ведемо по оптимальній швидкості руху теплоносія, що задається (I підхід). Трубопроводи системи опалення, розташовані в не опалювальному приміщенні і прокладаються відкрито, необхідно врахувати додаткові втрати теплоти від них, які повинні бути не більше 7 % від загальних тепловтрат. Тому застосовують непрямий спосіб обліку даного чинника шляхом визначення падіння температури в подаючому магістральному трубопроводі. Визначимо розрахункову потужність системи опалення по виразу: Потім на планах і перетинах поверхів, підвалу і горища (рис. 2...4) вказуємо в умовних позначеннях опалювальні прилади, стояки, магістральні теплопроводи, трубопроводи вводу теплових мереж в тепловий пункт і трубопроводи вводу системи опалення в тепловий пункт (схема теплового пункту зображена на рис. 7).
Рис.2. План типового поверху з вказівкою опалювальних приладів і стояків системи опалення
Рис. 3. План горища з вказівкою стояків, подаючої магістралі системи опалення, повітрозбірників Рис. 4. План підвалу з вказівкою стояків, зворотної магістралі системи опалення, введення теплових мереж, місцеположення теплового пункту
На підставі вказаних вище креслень виконуємо аксонометричну схему системи опалення (рис. 6) і розробляємо вузли (рис. 5). На схемі системи опалення розподіляємо теплові навантаження приміщень по опалювальним приладам у вигляді навантаження опалювального приладу, підсумовуємо по стояках і вказуємо на схемі.
Рис. 5. Схеми вузлів «А», «Б», «В» вертикальної двотрубної системи водяного опалення (до рис. 6) 1 – вентиль запірний прохідний ШТРЕМАКС-AG зі зливним краном; 2 – клапан термостатичний прохідний регулюючий Герц-TS-90; 3 – клапан балансувальний Герц-RL-5; 4 – головка регулююча термостатична прямої дії; 5 – кран шаровий зі зливним краном.
Рис. 6. Аксонометрична схема вертикальної двотрубної системи водяного опалення з тупиковим рухом води в магістралях з вказівкою нумерації ділянок головного циркуляційного кільця через опалювальний прилад 1 поверху, а також циркуляційних кілець через прилад 2 і прилад 3 поверхів
Рис.7. Схема трубопроводів теплового пункту 1 - електронний блок лічильника комерційного обліку теплоти; 2 - електронний «стежачий» регулятор температури; 3 - регулюючий клапан з сервомотором; 4 - регулятор перепаду тиску; 5 -ультразвуковий витратомір лічильника комерційного обліку теплоти; 6 - клапан автоматичного підживлення системи опалення водою теплових мереж; 7 - витратомір підживлюючої води; 8 - мембранний розширювальний бак; 9 - фільтр сітчастий осадковий; 10 - клапан запобіжний; 11 - кран кульовий; 12 - клапан зворотний; 13 – манометр; 14 - термометр
При визначенні розташованного тиску на паралельних кільцях слід враховувати додатковий тиск від охолоджування води в приладах і трубопроводах по формулі (1.3). Для циркуляційних кілець через прилади 1-го поверху значення можна не враховувати, приймаючи його в запас на непередбачені втрати тиску. Визначаємо основне розрахункове циркуляційне кільце - через найбільш навантажений з віддаленних стояків найбільш навантаженої гілки системи, тобто через стояк №5. Розбиваємо головне циркуляційне кільце на розрахункові послідовні ділянки, нумеруємо їх і вказуємо на схемі. Визначаємо їх довжини і теплові навантаження . Розрахунок теплових навантажень враховуємо при відкритій прокладці теплопроводів ділянок по виразу починаючи від Ст. 5 і підсумовуючи з наростаючим підсумком у бік теплового пункту. Наприклад, для ділянок №8, 11 Витрати води визначимо по виразу і заносимо в графу 3 таблиці 2. Діаметри ділянок підбираємо, задаючись оптимальною швидкістю руху теплоносія не більше 0,4…0,5 за допомогою додатку А. На підставі прийнятих діаметрів заповнюємо графи 5, 6 і 7 з таблиці 2. Значення загальних втрат на тертя по всій довжині ділянки (графа 8) отримуємо, помножуючи довжину ділянки (графа 4) на фактичні втрати цієї ж ділянки (графа 7). Коефіцієнти місцевих опорів (графа 9) окремих ділянок визначаємо по додатку Б і заносимо в таблицю 3. Значення динамічного тиску (графа 10) визначаємо залежно від швидкості руху теплоносія по додатку В. Втрати тиску в місцевих опорах (графа 11) визначаємо, помножуючи суму коефіцієнтів місцевих опорів (графа 9) на динамічний тиск (графа 10). Далі розраховуємо циркуляційне кільце через прилад 2-го поверху Ст.5. Для основної частини ділянок цього кільця, які є загальними з головним кільцем, вже були визначені діаметри труб і втрати тиску в них. Необхідно визначити втрати і гідравлічні характеристики тільки ланцюга з ділянок 10 і 11, для якої розташованний тиск буде дорівнювати втратам в паралельній ділянці 8 і 9 з урахуванням додаткового впливу . Тоді, з врахуванням (1.9), наявний циркуляційний тиск для ланцюга ділянок 10 і 11 дорівнює: де Наявний циркуляційний тиск для ланцюга ділянок 12 і 13 дорівнює: де Результати гідравлічного розрахунку зводимо в таблицю 2.
Таблиця 2 Звідна таблиця гідравлічного розрахунку 2-х трубної системи опалення
Продовження таблиці 2
Продовження таблиці 2
Таблиця 3 Коєфіцієнті місцевих опорів на ділянках
Продовження таблиці 3
Виконаємо перевірку правильності підбору діаметрів трубопроводу - умова виконується.
Виконаємо підбір клапанів 2 і 3 (рис. 5) опалювальних приладів. За клапан 2 приймемо термостатичний клапан типу Герц-TS-90 і його опір визначаємо по номограмі, аналогічній схемі на рис.1а (додаток Г). Необхідний опір балансувального клапана 3 - Герц-RL-5 визначаємо по виразу: Необхідне значення пропускної спроможності балансувального клапана 3 визначаємо по формулі (1.13), а також за допомогою номограми (додаток Д), аналогічна схема якої показана на рис. 1б, для визначення гідравлічної настройки клапана. Результати зводимо в таблицю 4.
Таблиця 4 Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.) |