І. Антиепілептична терапія

До основних принципів лікування епілепсії й епілептичних синдромів відносять: індивідуальність, комплексність, безперервність, тривалість, спадкоємність.

До основних груп АЕП належать:

1. Карбамазепіни - доза 10 — 20 мг/кг/добу;

2. Вальпроати - доза 20 — 30 мг/кг/добу;

3. Сукциніміди - доза 15 — 20 мг/кг/добу;

4. Топірамат - доза 3 — 6 — [ 9] мг/кг/добу;

5. Ламотриджин - доза 1 — 5 — [10] мг/кг/добу;

6. Габапентин - доза 5 — 10 — 30 мг/кг/добу;

7. Бензодіазепіни - доза 0,03 — 0,1 мг/кг/добу;

8. Барбітурати - доза 2 — 4 мг/кг/добу;

9. Гідантоїни - доза 5 — 7 мг/кг/добу;

Призначення АЕП, дози яких перевищують запропоновані дози, визначає за доцільність направлення пацієнта в дитячий неврологічний стаціонар.

У дитячому віці лікування епілепсії й епілептичних синдромів доцільно починати з монотерапії, ґрунтуючись на твердженні про те, що кожний АЕП має виражену тією чи іншою мірою селективність дії по відношенню до форми епілепсії, типу припадка.

При резистентних до монотерапії припадках (з попереднім випробуванням різних груп АЕП) використовується і раціональна антиепілептична поліфармація, яка має особливості при парціальних і генералізованих припадках і передусім не передбачає можливості ефективного поєднання препаратів вальпроєвої кислоти і барбітуратів; призначення гормональних препаратів (Сінактен-Депо, АКТГ) при специфічних для дитячого віку енцефалопатичних формах епілепсії (синдром Веста, синдром Леннокса-Гасто, інші).

Препаратом вибору при неонатальних судомах є фенобарбітал. Застосовуються також фенітоїн, бензодіазепіни. Є дані про використання карбамазепіну, вігабатрину, вальпроєвої кислоти. При цьому призначення новонародженим і дітям раннього віку препаратів вальпроєвої кислоти і фелбамату недоцільне, зважаючи на високий гепатотоксичний ризик, а тривалий прийом фенобарбіталу супроводжується небажаними когнітивними наслідками.

Контроль ефективності і безпеки лікування АЕП визначається з допомогою:

- заповнення хворим або його родичами щоденника припадків;

- моніторинг концентрації АЕП в сироватці крові;

- аналіз біохімічних та гематологічних показників (раз у три місяці).

У разі побічної дії проводиться відповідна корекція, зменшення дози АЕП або їх відміна. У випадках виникнення ускладнень перебігу епілепсії з розвитком епілептичного статусу лікування здійснюється згідно з розробленим протоколом.

АЕП можуть бути відмінені протягом 2,5 - 5 років повної відсутності припадків. Термін відміни залежить від форми дитячої епілепсії. Зменшення дози АЕП проводиться поступово з оцінкою клінічних даних та змін біоелектричної активності головного мозку. При цьому, патологічні зміни на ЕЕГ або пубертатний період пацієнтів не визначають доцільність відміни АЕП при відсутності припадків більше п’яти років.

Міжнародна протиепілептична ліга (ILAE) в сучасних умовах рекомендує вибір АЕП проводити у відповідності не лише з типом припадка і формою епілепсії, але і з позицій "доказової медицини". У відповідності до рекомендацій ILAE 2001 - 2004 рр:

1. Локалізаційно-обумовлені (фокальні, парціальні) епілепсії і синдроми G 40, G 40.1, G 40.2:

- Монотерапія: карбамазепіни або топірамат, вальпроати, бензодіазепіни, ламотриджин (рівень доказу А);

- Комбінована терапія: з препаратів першої лінії, а також габапентин, фенобарбітал, фенітоїн, окскарбазепін (рівень доказу В і С).

2. Генералізовані епілепсії і синдроми G 40.3:

2.1. Ідіопатичні:

Абсансні форми:

- Перша лінія: сукциніміди або вальпроати (рівень доказу А);

- Друга лінія: ламотриджин (рівень доказу В).

- Міоклонічні форми:

- Перша лінія: вальпроати, топірамат (рівень доказу В);

- Друга лінія: ламотриджин або леветірацетам, комбінована терапія (рівень доказу В);

- Епілепсія з генералізованими тоніко-клонічними припадками:

- Перша лінія: вальпроати або топірамат, карбамазепіни (рівень доказу В);

- Друга лінія: ламотриджин (рівень доказу В), фенітоїн (рівень доказу С);.

2.3. Криптогенні чи симптоматичні (дитячі енцефалопатичні форми):

- Рання міоклонічна енцефалопатія

- АКТГ або Сінактен-Депо, стероїди, нітразепам, бензодіазепіни, вальпроати, фенобарбітал.

- Синдром Отахара

- АКТГ або Сінактен-Депо, стероїди, вігабатрин, вальпроати, топірамат.

- Синдром Веста (включаючи варіант Айкарді)

- Вігабатрин або АКТГ, Сінактен-Депо, стероїди, нітразепам, топірамат, ламотриджин, леветірацетам, вальпроати, карбамазепіни, бензодіазепіни.

- Синдром Леннокса-Гасто

- Вальпроати або топірамат, ламотриджин, фелбамат, карбамазепіни, леветірацетам, стероїди.

- Тяжка міоклонічна епілепсія (синдром Драве)

- Вальпроати або топірамат, леветірацетам, (карбамазепіни, ламотриджин - протипоказані)

Вище перераховані АЕП, зареєстровані або запланована їх реєстрація (вігабатрин, леветірацетам) в МОЗ України. Показання до вальпроатів обмежуються у дівчаток.

Поиск по сайту: