|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Висновки. Проаналізувавши представників царства гриби на прикладі грибів-трутовиків, дослідивши їх будову, поширення
Проаналізувавши представників царства гриби на прикладі грибів-трутовиків, дослідивши їх будову, поширення, способи розмноження, а також вплив на екосистему околиць с.Радичева ми дійшли таких висновків: 1. Деревні рослини піддаються впливові грибкових захворювань. Класифікація ґрунтується на всіляких принципах: зовнішніх симптомах прояву, тобто по типах хвороб (зів'янення, плямистість, пухлини і т.п.); тривалості її протікання (хронічне і гостре); ураженим органам (хвороби листків, коренів, пагонів і т.п.); вікові рослин (хвороби сходів, молодняків, середньовікових); по деревній породі (хвороби сосни, дуба, бука, кизилу й ін.); етіології, тобто через виникнення хвороби. Основними збудниками захворювань рослин є гриби. 2. На території с. Радичева, що входить до складу населених пунктів МНПП на деревних породах рослин було виявлено значну кількість грибів-трутовиків. 3. Негативна роль трутовикових грибів у тім, що вони є руйнівниками деревини не тільки живих дерев, але також уражають деревину яку заготовлює і використовує людина, збудниками різних хвороб лісу. Позитивна роль – трутовикові гриби є санітарами лісу, вони руйнують мертву деревину, так починають свій життєвий цикл паразитичною фазою, а закінчують сапрофітною. 4. Якби не було грибів – санітарів лісу, ці запаси не могли б включитися в круговорот речовини в природі, унаслідок чого не відновилася б кількість вуглекислого газу в атмосфері, і як наслідок цього, припинилися б фотосинтез і виділення кисню. 5. Трутовикові гриби є постійними компонентами лісових біоценозів. Глибокого дослідження грибів-трутовиків, які мають поширення в лісах навколо с. Радичева на даний момент немає, але спроба вивчити це питання має важливе значення для подальшого розвитку науки.
Список використаних джерел:
1. Т.Л. Андрієнко, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М. Устименко. Лісова рослинність запроектованого Мезинського національного природного парку / Т.Л. Андрієнко, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, П.М Устименко. Укр. ботан. журн. – 1982. – 39, № 2. – С. 74-81. 2. Т.Л. Андриенко, Ю.Р Шеляг-Сосонко. Растительный мир Украинского Полесья в аспекте его охраны. – К.: Наукова думка, 1983. – 216 с. 3. Б.А. Введенский. Большая советская энциклопедия. Т.43. 4. Все о грибах / М.В. Горленко, Л.В. Гарибова, И.И. Сидорова и др. – М.: «Лесн. Пром – сть», 1985. – 280 с. 5. Грибы СССР. / Отв. ред. М.В. Горленко. – М.: «Мысль», 1980. – 303 с. 6. Л. В Гарибова, С. Н. Лекомцева. Основы микологии: Морфология и систематика грибов и грибоподобных организмов. Учебное пособие. – М.: Товарищество научных изданий КМК, 2007. – 220 с. 7. Екологічна мережа Новгород-Сіверського Полісся. / С.М. Панченко, Т.Л. Андрієнко, Г.Г. Гаврись, Ю.В. Кузьменко. – Суми: Університетська книга, 2003. – 92 с. 8. Жизнь растений, Т. 2. / под ред. М.В. Горленко. – М.: «Просвещение», 1976. – 475 с. 9. Защита леса от вредителей и болезней: Справочник.–М.: 1988. – 230 с. 10. М. Я. Зерова, Ю.Я Єлін, С. М Коз'яков. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1989 11. Ю.О Карпенко, М.В. Графін. Ценотичні особливості лісових дач південного сходу Новгород-Сіверського Полісся // Актуальні питання ботаніки та екології. Мат-ли конф. молодих вчених-ботаніків України. - Чернігів, 2000. – C.34-35. 12. Ю.О Карпенко. Поліський екокоридор на Чернігівщині // Жива Україна – К., 2006. – С. 3-4, 7. 13. Ю.О. Карпенко, М.В. Графін. Видове різноманіття, еколого- ценотичні особливості та поширення папоротеподібних на Чернігівщині // Вісн. ЧДПУ імені Т.Г. Шевченка. Вип. 40. Сер: біол. науки: № 1. – Чернігів, 2006. – С. 13-18. 14. Ю.О. Карпенко, О.І. Яковенко, М.В. Графін. Поширення Matteuccia struthiopteris (L.) Tod. на Чернігівщині // Природничі науки на межі тисячоліть (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ). – Ніжин, 2004. – С. 42-43. 15. П.И. Клюшник. Определитель дереворазрушающих грибов.–М.: 1957. – 450 с. 16. Э. Мюллер, В.Лёффлер. Микология. – М.: Мир, 1995. – 343 с. 17. Словник-довідник юного біолога. – М., 1990. 18. Фіторізноманіття заповідників і національних природних парків України. Ч.2. Національні природні парки / Колектив авторів під ред. В.А. Онищенка і Т.Л. Андрієнко. – Київ:, 2012. – 580 с.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.) |