Ритуали – історично складена форма складної символічної поведінки, впорядкована система дій; виражає певні соціальні та культурні взаємовідносини, цінності

Самоактуалізація – прагнення людини до більш повного виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. Згідно А. Маслоу, самоактуалізація – бажання стати всім, чим можливо; потреба в самоудосконаленні, в реалізації свого потенціалу. Згідно К. Роджерсу, вона – позначення тієї сили, що примушує людину розвиватися на самих різних рівнях – від оволодіння моторними навичками до вищих творчих зльотів.

Самоспостереження – стратегія отримання емпіричних психологічних даних при спостереженні людини за самою собою; спостереження за внутрішнім планом власного психічного життя, що дозволяє фіксувати його прояви – переживання, думки, відчуття та ін.

Святоотецька (духовна) психологія – є системою загальних положень, виділених зі всесвітнього аскетичного досвіду святих отців, що передбачає певну етико-психологічну основу, на якій будуються різні психолого-педагогічні підходи, що визначають основні шляхи і методи досягнення головної мети виховання як онтологічного процесу. Вказуючи на фундаментальну основу духовного виховання особистості, що Священне Писання і Священний Переказ – кодекс безмежної любові і джерело гуманності, святі отці підкреслюють важливе значення всіх відомих у світі наук у засвоєнні вічних начал, даних християнством, поза яких, на думку святих отців, немає істинних шляхів виховання.

Секуляризована етика – система світогляду, звільненого від впливу церкви, що обгрунтовувала поняття «вільної людини», що керується в своїй діяльності тільки розумом.

Сенсуалізм – напрям у теорії пізнання, згідно якому відчуття, сприйняття – основа і головна форма достовірного пізнання. Основний принцип сенсуалізму – «немає нічого в розумі, чого не було б у відчуттях».

Системний підхід –методологічний підхід до аналізу психічних явищ, коли відповідне явище розглядається як система, що не зводиться до суми своїх елементів.

Соліпсизм (від лат. «solus» – єдиний і «ipse» – сам) – крайня форма суб’єктивного ідеалізму, за якою об’єктивна реальність – продукт свідомості індивіда; заперечення будь-якого буття, окрім власної свідомості.

Структуралізм – напрям у гуманітарному знанні, що сформувалося в 20-х рр. XX ст. і зв'язаний з використанням структурного методу, моделювання, елементів семіотики, формалізації та математизації в лінгвістиці, літературознавстві, етнографії, історії та ін.

Суфізм– містична течія в ісламі, вчення про поступове наближення через містичну любов до пізнання Бога і злиття з ним.

Схоластика– тип релігійної філософії, що характеризується з'єднанням теолого-догматичних передумов з раціоналістичною методикою та інтересом до формально-логічних проблем; отримала найбільший розвиток у Зх. Європі в середні століття.

Поиск по сайту: