Добуквенний період

Клас

Початкові уявлення про речення та його будову учні одержують у добуквенний

та буквенний періоди навчання грамоти. Вони мають засвоїти такі смислові і

формальні ознаки речення:

- наша мова складається з речень;

- речення служить для висловлення думки;

- речення вимовляється з певною інтонацією (розповідною, питальною,

наказовою, спонукальною, окличною/неокличною);

- складається зі слів, зв’язаних за змістом;

- у реченні про когось або про щось розповідається;

- на початку речення пишемо велику букву;

- у кінці речення ставиться. або? або!

Всі названі ознаки речення діти засвоюють практично.

Розглянемо найважливіші види роботи, на засвоєння ознак речення.

Добуквенний період

1. Вчитель задає питання і вимагає: - відповідь повинна бути: точною,

конкретною, стосуватися тільки конкретно поставленого питання, повною,

бути цілим реченням, а не словосполученням.

Наприклад:

- З ким ти дружиш?

- Я дружу з Михайликом.

2. Школярі повинні усвідомити, що потрібно не тільки добирати потрібні слова,

а й ставити їх у певному порядку і промовляти з відповідною інтонацією і

силою голосу.

- Ти дружиш з Михайлом? (Я дружу з Михайлом).

- Ти дружиш з Михайлом? (Я дружу з Михайлом).

- Ти дружиш з Михайлом? (Я дружу з Михайлом).

3. Згодом ставиться питання, що вимагається для відповіді добору кількох слів.

- Що росте у лісі? (У лісі ростуть дерева, кущі).

- Які дерева ростуть у лісі? (У лісі ростуть ялинки, сосни, берези).

4. Потім переходимо до питань, на які можна відповісти кількома реченнями, що

є підготовкою до складання розповідей.

Як ти відпочивав улітку?

Отже, при такому порядку роботи ми відслідковуємо принцип «від простого до

складного», що допомагає практично усвідомити і засвоїти навчальний матеріал.

Всі завдання мають бути спрямовані на розвиток аналітико-синтетичних вмінь.

Так, від побудови простого речення за питанням ми переходимо до побудови

поширеного речення, а потім і до елементарної розповіді.

Далі ставимо завдання:

- визначити кількість речень в розповіді;

- визначити __________кількість слів у реченні;

- скласти графічну схему речення, правильно позначити початок і кінець

речення.

Прийшла зима.

Посипав пухнастий сніг.

Земля вкрилась ковдрою.

І______ ______.

І______ ______ ______.

І______ ______ ______ ______.

Потім переходимо до складання речень за графічними схемами. Бажано, щоб

був предметний або сюжетний малюнок, які б підказували б дитині тему.

Отже, в добукварному періоді ми вже пройшли шлях від побудови речення за

питанням до побудови речення за графічною схемою.

Слід ще потренуватися над побудовою речень за метою висловлювання та за

інтонацією.

Наприклад:

Є речення. Воно розповідне, неокличне.

– Діти допомагали мамі.

Промов речення із захопленням:

- Діти допомагали мамі!

Запитай:

- Діти допомагали мамі?

- Діти допомагали мамі?

- Діти допомагали мамі?

Голосом покажи, про що ти хочеш запитати.

- Попроси у реченні (спонукальне неокличне).

Діти, допоможіть мамі.

- Накажи у реченні (спонукальне окличне).

При цьому термінів не вводимо.

Відповідно – графічні схеми.

Є речення: І________ ________ ________.

Утворили: І_________ _______ _________!

Запитали: І________ ________ ________?

І________, ________ ________.

І________, ________ ________!

Поиск по сайту: