Види періодичних і продовжуваних видань

Періодичні та продовжувані видання, так само як і неперіодичні, можна класифікувати за всіма ознаками, що стосуються будь-яких видань. Крім того, ДСТУ 3017-95 має окремий розділ, де визначаються види періодичних та продовжуваних видань.

Серед термінів, що позначають види періодичних і продовжуваних видань, є кілька головних: газета, журнал, бюлетень, календар. Вони відбивають найбільш суттєві, характерні риси цих видань: цільове призначення; особливості матеріалів, що публікуються у виданні; матеріальну конструкцію та структуру видання; його обсяг. Усі ці риси враховуються в комплексі; вони визначають внутрішню форму видання, а також особливості його поліграфічного виконання. Цей напрям класифікування періодичних і продовжуваних видань іноді називають визначенням жанрів видань. Такий “жанр” або вид періодичного чи продовжуваного видання встановлюється вже при його реєстрації, коли одержують дозвіл на видання.

Газета - це “газетне видання” за матеріальною конструкцією, тобто видання у вигляді одного чи декількох аркушів установленого формату, що виходить через певні короткі проміжки часу і містить оперативну інформацію з актуальних питань громадсько-політичного життя. В основному в газеті публікують літературні твори: правові та політичні першоджерела, публіцистичні, масово-інформаційні, рекламні, науково-популярні, літературно-художні тощо, а також фотографії, малюнки та інші образотворчі матеріали.

Як види газет розрізняють: громадсько-політичну газету - “яка систематично висвітлює питання внутрішньої і зовнішньої політики держави та міжнародного життя” і яка розрахована на широке коло читачів; спеціалізовану газету - ”яка систематично висвітлює окремі проблеми громадського життя, науки, техніки, культури та інших галузей діяльності і призначена певним категоріям читачів”; “спеціальний газетний випуск” - “видання, підготовлене з якоїсь нагоди”, “що виходить протягом обмеженого часу”.

Спеціалізовані газети поділяють за тематичною спрямованістю, цільовим і читацьким призначенням на газети: з питань економіки і бізнесу, медичні, спортивні, з питань культури, літератури, мистецтва, релігійні, рекламні, для дозвілля, для дітей та юнацтва.

Термін “журнал” в ДСТУ 3017-95 має синонім “часопис”. Але, на наш погляд, термін “часопис” скоріше може бути використаний як синонім “періодичного видання” взагалі, тому що їм можна позначати як журнали, так і газети.

Журнал - це “журнальне видання” за матеріальною конструкцією, тобто “видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу встановленого формату”, що містить статті, реферати та інші жанри літературних творів різних типів літератури, а також образотворчі матеріали (ілюстрації, фотографії, малюнки і т.п.). Кожний випуск журналу виходить приблизно однакового обсягу, під однією, затвердженою офіційно, назвою (принаймні протягом одного року) і має постійні рубрики (розділи) всередині журналу, де традиційно публікуються твори певних типів літератури та жанрів.

Залежно від цільового та читацького призначення як журналу в цілому, так і переважаючих в ньому творів, розрізняють види журналів: громадсько-політичний журнал - журнал переважно зі статтями та матеріалами громадсько-політичної тематики, а також літературно-художніми та науково-популярними творами, розрахований на широке коло читачів або на певні категорії читачів: призначений молоді, жінкам тощо; науковий журнал - журнал, що містить статті та матеріали досліджень теоретичного або прикладного характеру, призначений переважно фахівцям певної галузі науки; науково-популярний журнал - такий, що містить науково-популярні статті та матеріали про досягнення науки, культури, практичної діяльності, призначений для читачів-нефахівців з метою поширення знань та самоосвіти; виробничо-практичний журнал - призначений практичним працівникам певної галузі діяльності, такий, що містить статті та інші матеріали про досягнення науки, організацію виробництва (практичної діяльності), про передовий досвід і проблеми галузі; популярний журнал - що містить матеріали з різноманітних питань (культури, спорту, побуту тощо), призначений широкому коло читачів з розважальною метою, для дозвілля; літературно-художній журнал - такий, що публікує переважно твори художньої літератури, а також присвячені їй публіцистичні статті, рецензії і т.п. матеріали; реферативний журнал - журнал, в якому публікуються переважно реферати публікацій чи неопублікованих документів.

Цей перелік видів журналів показує, що виділяються вони, в основному, за цільовим та читацьким призначенням видання, а також за характером (типами, жанрами та змістом) літературних творів, що їх передбачається публікувати в журналі.

Деякі назви видів журналів збігаються з назвами видів видань за цільовим та читацьким призначенням (наприклад: науковий, науково-популярний та ін.); деякі - не збігаються (наприклад, “популярний журнал” - це, вочевидь, “видання для організації дозвілля”). На наш погляд, у майбутньому треба переглянути окремі терміни цих категорій, щоб ще тісніше пов’язати їх одне з одним.

Бюлетéнь - це періодичне видання, що має відповідний статус, тобто офіційно затверджене як бюлетень. Специфіка бюлетéня пов’язується з тим, що він завжди містить інформацію офіційного характеру, що відображає діяльність організації, яка видає бюлетень. За змістом такі матеріали можуть бути дуже різноманітними, залежно від роду діяльності організації і традицій певного видання.

Залежно від цільового призначення видання та матеріалів, що в ньому містяться, розрізняють такі види бюлетеней: нормативний бюлетень - що містить матеріали нормативного, директивного чи інструктивного характеру і видається, як правило, державним органом; довідковий бюлетень - що містить довідкові матеріали, розташовані у порядку, зручному для їхнього швидкого пошуку; рекламний бюлетень - що містить рекламні відомості щодо виробів, послуг, заходів з метою створення попиту; бюлетень-хроніка - що містить повідомлення про діяльність установи, що його видає. Деякі види бюлетеней розрізняють за особливостями їх змісту (наприклад, статистичний бюлетень - той, що містить статистичні дані), деякі - за особливостями їх внутрішньої форми, тобто способу викладу матеріалу (наприклад, бюлетень-таблиця - той, що містить фактичні дані у вигляді таблиці).

Але в переліку видів бюлетеней в ДСТУ 3017-95 відсутні деякі види бюлетеней (науковий, виробничо-практичний, інформаційний), для визначення яких можна використовувати загальну частину класифікації видань за цільовим призначенням.

Календар вважається періодичним виданням, хоча переважна більшість календарів видається один раз на рік (але деякі - щоквартально, щомісяця і т.п.). Це - довідкове видання, що містить послідовний перелік днів, тижнів, місяців наступного року, а також відомості різного характеру, пов’язані з певними датами чи просто довідкового або науково-популярного змісту. За зовнішньою формою розрізняють: табель-календар - аркушеве видання календаря з переліком днів року, розташованим у вигляді таблиці; відривний (перекидний) календар - настінний або настільний календар, в якому для кожного дня (або тижня, місяця) відведений окремий аркуш, що відривають (перекидають) при користуванні; календар книжкового типу - календар-щорічник у вигляді книжкового видання, з довідковими та науково-популярними матеріалами, як правило, певного галузевого змісту або призначений певній категорії читачів.

За характером інформації розрізняють календар знаменних дат - такий, що містить вибірковий перелік днів року, пов’язаних з певними пам’ятними подіями, та відомості про ці події.

У стандарті не виділяється окремо, хоча характеризується в примітках, такий вид періодичних видань, як періодичний збірник. Він має всі риси збірника (тобто є полівиданням) та періодичного видання. Періодичні збірники можуть бути різноманітними за характером матеріалів, що в них містяться. Деякі періодичні збірники наближаються до виду науково-практичного (чи науково-виробничого) журналу, і відрізняються тільки офіційно затвердженим статусом (“збірника”, а не “журналу”). Деякі періодичні збірники мають статус “альманаху” - літературно-художнього та науково-популярного видання.

У ДСТУ 3017-95 як різновид періодичного збірника вказується експрес-інформація - реферативне видання, призначене для оперативного інформування фахівців.

Крім перелічених у цьому розділі стандарту є ще такі види періодичних та продовжуваних видань, що згадуються в примітках в інших розділах стандарта. Це - продовжуваний збірник і його різновид - альманах; серія періодична і серія продовжувана. Характерні риси періодичних та продовжуваних збірників і серій такі самі, як і у неперіодичних, а відмінності полягають у періодичності чи продовжуваності видання.

Поиск по сайту: